До харківських шанувальників художниці Серебрякової приєдналися європейські митці

В одному з найкрасивіших місць Харківської області під селищем Гайдари відбувся міжнародний пленер, пов’язаний з перебуванням тут  відомої жінки – художниці Зінаїди Серебрякової. Впродовж п’яти днів липня більше двох десятків професійних художників та студентів разом створювали полотна на «відкритому повітрі» - саме так перекладається «пленер» з французької. До речі, серед учасників в цьому році з’явився француз.  Два роки тому дизайнер Ален Род’є переїхав до Києва, бо саме тут, за його словам, він «відчуває натхнення», і тепер з радістю приєднався до спільного процесу творчості українців під Харковом. Також разом з учасниками з Харкова працювали кілька поляків - один з яких Адам Похопєнь, вже не вперше підтримує творчі зібрання харків'ян. Ще приїхали художники зі Львова.

Місце фестивалю, біостанція університету Каразіна під Змійовом, було обране не випадково, розповідає головний організатор та «двигун» пленеру краєзнавець та етнограф Михайло Красиков. Тут раніше був розташований хутір Заячий, і досі стоїть будинок фотографа Іваницького, до якого художниця Серебрякова разом з іншими митцями приїздила в гості в 1917-1918 році. Жінку із чотирма дітьми перевіз з родового помістя в Нескучному до Змійова її чоловік, рятуючи від більшовицьких погромів. Чи малювала вона саме в гостях у Іваницького, невідомо, кажуть дослідники, багато її робіт згоріли в ті роки.

Кошти для проведення заходу традиційно збирали члени товариства друзів Зінаїди Серебрякової під керівництвом відомого етнографа Михайло Красикова та голови Ради товариства, допомагали й самі учасники. Долучилися до подій також члени етнографічної групи «Муравський шлях», вони влаштували спільні співи та ігри, якими розважалися давні українці, та готували  куліш для учасників.

«Пленер – це пізнавально-навчальний проект, він певною мірою виріс із наших таборів для школярів під назвою «Квіт папороті», - розповідає Михайло Красиков. – Ми проводили їх разом із Мирославою Семеновою, співачкою гурту «Муравський шлях». Саме творчі заходи в пам’ять Серебрякової ми проводимо з 2011 року, в цьому році ми поєднали пленер із практикою студентів художньо-графічного факультету педагогічного університету. Вони майбутні вчителі малювання, їм дуже важливо подивитися, як працюють відомі художники, почути думку майстрів про свої роботи, поділитися своїм баченням. Це – естафета багатьох поколінь Харківщини». До речі, весь час пленеру художники жили в таборі від педагогічного університету імені Сковороди.

Подія стала пізнавальною також і для європейців, які взяли участь у роботі. Виявилося, що раніше вони мало знали про життя і творчість Серебрякової, для них відкриттям стали документальні фільми про художницю, розповіді харків’ян, альбоми з її роботами, вони з радістю взяли участь у квесті про жінок в мистецтві, дізнавалися про факти життя великої жінки. Також був влаштований конкурс «Міс пленер», переможниці якого отримали ляльки-мотанки.

Всі роботи, створені під час заходу, будуть показувати в Харкові в педагогічному університеті та в галереях, кажуть організатори, а ще вони планують повезти виставку на Сумщину. Презентація робіт вже традиційно відбудеться 19 вересня в день смерті художниці.

Альона Соколинська, Харків, фото авторки