«Досліджено лише 5–10% спадщини»

Археологічна спадщина України є однією з найбільших і найбагатших у Європі. 50 тисяч квадратних метрів — таку площу в країні охопили цього року археологічними розкопками, орієнтовно 30 тисяч квадратних метрів — археологічними розвідками. У Києві дослідження проводилися в понад 30 місцях. Основне завдання розкопок у столиці — складання археологічної карти Києва, її уточнення та доповнення. Адже в одному районі культурний пласт — потужний, в іншому — менш потужний або його взагалі нема. Також важливою задачею археологи вважають моніторинг усіх можливих потенціальних пам’яток.

Цього року не обійшлося без приємних несподіванок: у місцевостях Китаїв та Феофанія  вдалося натрапити на трипільський культурний пласт, давньоруські поселення та монгольські та литовські пласти. Відтак — дослідити міжнародні контакти Київської Русі, поглибити знання про історичні ландшафти, кордони міст і поселень. Про це розмовляємо із заступником директора Інституту археології НАН України, доктором історичних наук, фахівцем з історії та археології Київської Русі Глібом ІВАКІНИМ.

ДАВНІ СВІТИ КИТАЄВА

— Глібе Юрійовичу, ви маєте величезний досвід археологічних розкопок і розвідок. Чи вдалося цього року отримати матеріали, які б здивували навіть таких фахівців, як ви?

— Розкопки у 2017 році відбувалися в багатьох місцях: там, де ведеться будівництво і де може бути культурний шар, на різних археологічних об’єктах. Наша архітектурно-археологічна експедиція проводила науково-рятівні дослідження перед земляними роботами на новобудовах у межах археологічних охоронних зон Києва. Такі роботи проводились у різних районах столиці, загалом більше 30 пунктів. Культурні нашарування та об’єкти давніх часів виявлені на вулицях Лук’янівській, Метеорологічній, Січових Стрільців, Цитадельній, на горі Дитинка та на території давньоруського археологічного комплексу «Китаїв». Також археологічні матеріали ми зафіксували на вулицях Великій Житомирській, Електриків і Набережно-Рибальській, а ще — Лаврській та Микільсько-Слобідській.

Особливо важливу археологічну інформацію нам дозволили зібрати розкопки на вулиці Метеорологічній, 1, це історична місцевість Феофанія. Під час досліджень ми виявили понад 80 об’єктів різних культурно-хронологічних груп: софіївського типу пізньотрипільської культури, доби пізньої бронзи раннього залізного віку та давньоруських часів ХІ — першої половини ХІІІ століть. Більшість об’єктів відносяться до давньоруського часу і представлені спорудами, а саме — 21 житловою спорудою, виробничими об’єктами, яких ми нарахували 11, та господарськими ямами, яких 27. Ми дослідили систему забудови цього поселення і побачили, що на цій пам’ятці чітко прослідковується перебудова, пов’язана з пожежею. Попередній аналіз керамічного матеріалу датує пам’ятку кінцем ХІ — першою половиною ХІІІ століть. На пам’ятці, окрім матеріалів, характерних для давньоруських поселень, було знайдено комплекс статусних речей і речей  імпортного походження, характерних для міського середовища.

Також відзначу результати попередніх археологічних досліджень на території Китаївського археологічного комплексу. Нам вдалося встановити чіткі кордони багатошарового поселення. Ідеться про такі шари: софіївського типу пізньотрипільської культури 3200—2800 років до н. е., давньоруського періоду ХІ—ХІІІ століть, післямонгольської та литовської доби XIV—XV століть та епохи пізнього Середньовіччя XVI—XVIII століть.

Зараз ведуться роботи на Володимирській гірці, і в нас вже є два хрестики давньоруського часу, половинка підвіски. У Феофанії знайшли чудові хрестики, якими пломбували товари, також — кераміку, зокрема з написами, цілі візантійські амфори та їхні фрагменти.

НАСІННЯ ЦІКАВІШЕ ЗА ЗОЛОТО

— Скільки часу займають розкопки, якщо ви натрапляєте на такі потужні пласти?

— Якщо ми не «нариваємося» на залишки храму чи іншої цікавої споруди — а тоді ми рекомендуємо, що варто залишити та як змінити план будівництва, то виймаємо всі артефакти та переводимо їх в електронний вигляд: кресленики, фото, тексти, все описуємо. У Феофанії ми не чекали таких знахідок, те ж саме — у Китаєві.

— Наскільки багато роботи для археологів у Києві?

— Знайдеться і для мого сина, і для онуків із правнуками. У нас розкопано 5—10% того, що можна дослідити. Але сьогодні нам цікавіше знайти насіння, зооматеріали, дослідити, який колись був ландшафт. Генетикам і біологам цікаво дізнатися про сільськогосподарські культури, види рослин, які були на той час: що тут росло, як і коли воно з’явилося. Зараз цим дуже цікавляться ботаніки, і відкриваються горизонти, про які ми не знали: можна досліджувати, як змінювався клімат, які були погодні умови, температурний режим. Це набагато цікавіше для історії та інших наук, ніж, приміром, знайти золото. 

Коли ми  питаємо в колег, що у них нового, часто чуємо у відповідь, мовляв, та нічого — знову ці золоті бляшки. Але, скажімо, розфарбоване дерево не зрівняється із золотом: це унікальні знахідки, які були у скіфських курганах. Це унікальні речі, але, на жаль, у нас реставрація не на належному рівні, і наразі немає можливостей це зберегти, від сили воно пробуде в музеї два-три роки. Щоб зберегти такі речі, нам потрібні потужні реставраційні майстерні. А яким словом це назвати, коли реставрується унікальний меч, і міністр культури зі своєї премії купує сучасний мікроскоп для реставраторів? Також нам треба співпрацювати з європейськими музеями — вони готові прийняти на стажування, при цьому, за свої кошти. Те саме стосується оцінки картин на оригінальність: ми не можемо сказати, підробка це чи ні, бо в нас немає необхідного обладнання.