Дозволене... варварство

Екологічні та зоозахисні організації України звернулися до Мінекології України з черговою вимогою заборонити використання такого страшного яду, як фосфід цинку. Вимога до відомства — зняти з реєстрації всі препарати, створені на основі цієї хімічної сполуки. Як розповіли екологи, в Україні вже понад 50 років безпритульних собак отруюють саме цим забороненим препаратом. Як розповідають фахівці, його офіційно закуповують комунальні служби, роздають двірникам, представникам санстанції, котрі, поклавши фосфід у м’ясний фарш, винищують тварин. При цьому в Асоціації зоозахисних організацій України майже щодня з усієї країни приходять листи, надсилаються відео, в яких ідеться про випадки отруєння котів чи собак.

ФОСФІД ЦИНКУ НЕ Є ЗАРЕЄСТРОВАНИМ ПРЕПАРАТОМ В УКРАЇНІ, АЛЕ ЧОТИРИ СПОЛУКИ НА ЙОГО ОСНОВІ — ОФІЦІЙНО ДОЗВОЛЕНІ

— Фосфід цинку — це так звана отрута для щурів, відход металургійної промисловості. Зазвичай у нас його застосовують для протруювання зерна перед посадкою або підсипають у ґрунт, у якому можуть водитися щурі чи миші. Фосфід цинку не є офіційно зареєстрованим, але — парадокс — на його основі у нас роблять чотири препарати, які вже зареєстровані у списку дозхволених, — розповідає активіст дружини охорони природи «Зелене майбутнє» Іван Парникоза. — Фосфід цинку — це зброя масового ураження, він має не вибіркові властивості. У цьому смертельна загроза: потрапивши в організм, ця хімічна сполука провокує утворення газу, який отруює тварину, і вона в дрижаках, у корчах протягом кількох годин помирає. Жертвами цього препарату стають майже всі ланки нашої екосистеми — починаючи від маленьких гризунів, які внесені до Червоної книги України. Колись це були шкідники, а тепер вони стрімко зникають. У такій долі цих тварин відіграв саме фосфід цинку. Також жертвами фосфіду стають інші тварини, які поїдають цих гризунів; інколи, як розповідали наші колеги — і люди, споживаючи отруєних тварин. Крім того, є випадки спеціального отруєння людей фосфідом цинку: виходить, що в доступі в Україні є речовина, смертельно небезпечна для людей.

За словами президента зоозахисних організацій України Асі Серпінської, такі отруєння є найстрашнішими за рівнем страждання тварин. Це довга мученицька смерть. Пані Ася наголошує, що біда ще й у тому, що на виклики людей, котрі знаходять тварину, яка б’ється в судомах, міліція або не приїжджає, або не дає направлення на експертизу. Якщо — в рідкісних випадках — таке і трапляється, то відмовляють у лабораторії — то немає реактивів, то немає тестерів, то заламують занадто високу ціну. Через те зоозахисники «на око» визначають, що тварина померла від фосфіду цинку — за судомами та великою кількістю піни з рота. І якщо в Україні вже є випадок, коли за знущання з тварин хлопець поніс відповідальність, то натомість до сих пір жодну людину не було покарано за отруєння.

— На всіх розкладках, у кіосках, на ринках нині вільно продають препарати, виготовлені на основі фосфіду цинку. Біля метро, на асфальті стоять бабусі, які розклали на газеті пакетики... — розповідає Ася Серпінська. — Кілька років тому в Ялтинському зоопарку відбулося масове отруєння тварин саме фосфідом цинку. Також у Київському зоопарку всім відомий слон Бой помер саме від фосфіду цинку... В країнах Євросоюзу, а також у Росії та Білорусі цю хімічну сполуку заборонено, офіційно його також у нас не виробляють, а завозять із Китаю та Індії, розфасовують і продають. Тільки під тиском екологів нещодавно митниця заборонила ввезення в Україну фосфіду цинку, хоча немає гарантії, що навіть після заборони його не будуть завозити в Україну контрабандою. Але вже дуже багато його завезли в Україну, продають у різних місцях, рекламують і використовують. Це офіційно дозволена отрута, яку використовують санстанції, комунальні підприємства. Звичайно, є й інші речовини, якими труять собак і котів, але то — нелегальні методи. Наразі Мінекології зареєстровано сім препаратів на основі фосфіду цинку. Викликає величезне обурення, що, знаючи про величезну шкоду екології та небезпеку для людей, ця державна структура охоче дає дозвіл на використання в Україні цієї страшної речовини. У час, коли існують альтернативні методи боротьби з гризунами, які не є шкідливими для інших живих істот. Це, наприклад, зараження гризунів хворобами. Також — біостерилізація: коли гризунам дають препарати, щоб вони не плодилися. У природі проти них можна використовувати їхніх природних ворогів. У будь-якому разі, Європа, Росія обходяться без цього.

ОТРУТА ВБИВАЄ НЕ ЛИШЕ СОБАК ТА КОТІВ, А Й ПЕРЕЛІТНИХ ПТАХІВ, ЯКІ ЗИМУЮТЬ В УКРАЇНІ

На думку експертів, виробники фосфіду цинку, а також інститути й міністерства, які дають «добро» на його використання, не хочуть відмовлятися від нього через дешевизну (альтернатива дорого коштує), плюс — прибутки. При цьому не лише собаки й коти страждають від цієї отрути.

— За минулу зиму внаслідок нашої роботи ми з колегами об’їздали тисячі кілометрів у Херсонській та Одеській областях: бачили сотні випадків використання цих препаратів — сотні людей, які розсипали фосфід цинку на ґрунті. Зазвичай вони розсипають отруту совками в місцях скупчення гризунів, біля нір чи в нори. Але проблема не в них. Проблема в тому, що Україні є транзитером в Афро-Євразійському прольотному шляху. І через територію нашої країни двічі на рік — восени й навесні — летять різні види гусей, які частково зупиняться в нас на зимівлю. Серед них є такі види, загроза зникнення яких є глобальною. Їх охороняє весь світ, і Україна, яка підписала низку міжнародних зоозахисних документів, також має їх охороняти. І ось гуси клюють це отруєне зерно і гинуть. Хоча простір степової зони — величезний і всі випадки неможливо зареєструвати, ми знаємо досить, щоб сказати, що це масштабне явище. Ми пам’ятаємо, як у Харківській області загинуло майже півтори тисячі гусей. Тоді було доведено, що причина — фосфід цинку. Торік ми працювали на березі моря в північній частині Криму і знайшли 70 птахів хазар — це те, що залишилося. Ми впевнені, що їх було більше — їх порозтягали лиси, єнотовидні собаки, — каже науковий співробітник Інституту зоології НАНУ Василь Костюшин.

Дуже яскравим прикладом масового винищення червонокнижних тварин фосфідним цинком учені називають випадок у всесвітньо відомому заповіднику Асканія-Нова. На його території є ставки, які ніколи не замерзають. Оскільки, зазначають зоологи, прес полювання у степовій зоні дуже великий і бідній гусці, яка вирішила перезимувати в Україні, нікуди подітися, вона, поївши на полях, зупиняється на ночівлю в заповіднику. Ось там вони й помирають. Одного разу на цій території знайшли мертвими аж 500 гусей. Було розслідування, дирекція заповідника зверталася до правоохоронних органів, бо вони знайшли місце, де гуси їли (там, власне, й був фосфід цинку), але справу не було доведено до кінця... До речі, серед них були й рідкісні гуси.

— З погляду охорони видів птахів, які перебувають на межі зникнення, і взагалі з погляду цивілізованих країн Україна виглядає досить варварською країною. Дуже погано, що ніхто нічого не хоче робити. Найгірше те, що ситуація буде лише погіршуватися: якщо зараз у нас на орендованих територіях намагаються залякувати екологів, зоозахисників, то як тільки землю буде приватизовано, туди ніхто не матиме доступу. І ніхто не буде бачити, хто там гине, і скільки, і які препарати там застосовуються... А контроль над використанням фосфіду цинку в нас не просто слабкий, а його немає, — продовжив Василь Костюшин. — З огляду на масштабність використання препарату — не тільки восени, а й узимку, коли немає снігу, — виникає безпосередня загроза отруєння будь-яких птахів, причому за годину-дві.

Експерти зауважують, що нині загалом зросло використання хімікатів у сільському господарстві: існує колосальна різниця між тим, як це було навіть за радянських часів, де принаймні все контролювалося, та нинішнім часом. Наприклад, сьогодні у нас зареєстровано 1200 різновидів пестицидів, які дозволено використовувати. В Європі — 455. Ситуація надто критична, щоб не звернути на неї уваги. Так, наприклад, на фосфати, що містяться в більшості пральних порошків, ані Мінекології, ані Міністерство економічного розвитку увагу вже звернули. Так, Міністерство економічного розвитку і торгівлі запропонувало поступово зменшувати частку вмісту фосфатів у синтетичних мийних засобах до повної заборони їх використання з 2020 року. Відповідний проект закону «Про державне регулювання синтетичних мийних засобів і товарів побутової хімії» розміщено на сайті міністерства. Згідно з документом, масова частка фосфатів у перерахунку на Р2О5 із 1 січня 2013 року має становити не більше 17%, з 1 січня 2015 року — не більше 10%, з 1 січня 2018 року — не більше 5%. Із 1 січня 2020 року пропонується заборонити виробництво, реалізацію та розміщення на ринку на митній території України синтетичних мийних засобів і товарів побутової хімії з вмістом фосфатів.

Але чомусь чиновники ігнорують проблему розповсюдження фосфіду цинку. «Вони що — не розбираються, де фосфати, а де фосфіди?» — запитує директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. При цьому експерти переконані, що заборонити використання отрути масового знищення можна дуже легко — одним наказом міністра екології.

6 вересня природозахисні та зоозахисні організації України вже пікетували Кабінет Міністрів України з вимогою заборонити використання фосфіду цинку. Реакції не було жодної. Тож тепер екологи вийдуть під стіни Мінекології з такими вимогами. Далі — позов до суду, оскільки, як зазначають екологи, використання фосфідів порушує дві Міжнародні природозахисні конвенції та три Закони України. «Усі вісім позовів проти Міністерства природи ми виграли», — природозахисники налаштовані оптимістично.