Дві альтернативи Сінному ринку
На місці історичного базару хочуть звести 14 багатоповерхівок. Чи витримає Софія Київська нове сусідство?Двоповерховий підземний паркінг, дитячий та спортивний майданчики, супермаркет і променадна алея, яка з’єднає вулиці Бульварно-Кудрявську та Олеся Гончара, а ще 14 житлових будинків, висотою від семи до 14 поверхів — такий макет житлового масиву днями з’явився на веб-сторінці майстерні «Формат — Макет». Будуватимуть його на вулиці Бульварно-Кудрявській, 17, де колись був відомий на увесь Київ Сінний ринок. Та після критичних коментарів макет швидко прибрали з інтернет-ресурсу.
Сінний ринок зник з карти столиці десять років тому. 2005 року за рішенням Київради за міського голови Олександра Омельченка унікальне місце торгівлі (там продавались не просто овочі-фрукти, а й антикварні речі) мали реконструювати. Як пишуть міські довідники, «будівля «Центрального колгоспного ринку» (офіційна назва) була зведена у 1949–1958 роках архітекторами Ф.М. Фрідліном та В.Я. Кучером у стилі радянського конструктивізму». Ремонт справді був потрібен, але замість цього ринок зруйнували вщент.
«ЦЕ — МІЖНАРОДНИЙ СКАНДАЛ»
Тепер ця земля належить приватним інвесторам. Як розповів «Дню» архітектор Олег Гречух, чиновники за ці роки не пояснили, як комунальна власність опинилась у розпорядженні бізнесу. Власник ділянки кілька разів змінювався, водночас мінялися проекти забудови ринкової площі. Наразі на території колишнього базару поволі працює будівельна техніка. У холдинговій компанії «Київміськбуд», яка виконує будівельні роботи як підрядник, обіцяють обговорити остаточний проект із громадськістю.
Експерти, не чекаючи цих обговорень, формулюють свої зауваження у двох аспектах: існуюча інфраструктура не витримає появи нового житлового комплексу, а сама територія будівництва належить до буферної зони Національного заповідника «Софія Київська». Щоправда, з цього приводу «День» почув різні думки. У Національному союзі архітекторів переконують, що це справді охоронна зона ЮНЕСКО, тому будівництво тут будь-чого у понад 27 метрів створить ще один міжнародний скандал, як свого часу поява готелю Hyatt біля Софії та будівництво на вулиці Олеся Гончара, 17–23.
Депутат Київської міської ради Ольга Балицька також вважає, що це будівництво загрожує нам виключенням пам’ятки зі списку ЮНЕСКО. У громадській організації «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» коментують, що, на жаль, вулиця Бульварно-Кудрявська, 17 до охоронної зони Софії не входить. Та в будь-якому разі масштабне будівництво по сусідству з пам’яткою — це чергове навантаження.
ГОЛОСУВАННЯ ГАМАНЦЕМ
Кияни вірять: місто може відновити Сінний ринок. Архітектори такої перспективи не бачать, однак наголошують: будувати тут багатоповерхівки теж не вихід. «Юрій Бородкін, котрий на місці Сінного ринку ризикнув запроектувати таке здоровило, уже виключений із Союзу архітекторів? Норми містобудівництва уже скасовано урбаністами? Де соціальна інфраструктура під ці півтора десятка будинків?», — звернувся до влади через соцмережі експерт із містобудування Віктор Глеба.
«Найбільше проблем справді пов’язано з інфраструктурою. Нові будинки мають зводити з кращими умовами, але з макету видно, що це не так. У цьому випадку люди повинні проголосувати гаманцем, — додає архітектор Олег Гречух. — Будувати тут торговельний центр теж складно, бо треба організувати під’їзди, паркінг, ця ділянка складна та проблемна. Якщо відновлювати Сінний ринок, це те ж саме, що відновлювати модель колгоспів, коли покупці пішки приходили на базар. Якщо будувати житло, воно має бути з ознаками гуманного середовища. Натомість пропонуються тісні дворики, все запарковане машинами, немає зелені, тобто це середовище досить гнітюче. Можливо, винен попит, можливо, багато дірок у законах, якими маніпулюють».
ЗНЕСЕННЯ VS ЗБЕРЕЖЕННЯ
Що може зробити місто? «Міські урбаністи мають вирішувати проблему не локально, в межах одного двору, а в рамках цілого міста. Вони повинні аналізувати ситуацію, прописувати умови для забудовників», — пояснює Олег Гречух. Ці функції мав би виконувати головний архітектор Києва, однак місто досі його не обрало.
Як варіант, міська влада могла б апелювати до нового власника землі, щоб виконав умови давнього рішення Київради про відновлення Сінного ринку. Спочатку місто справді віддало ТОВ «ФЕРРО» в оренду на десять років земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісно-житлового центру з підземним паркінгом та для знесення існуючих будівель (рішення Київради від 21 жовтня 2004 року). А 24 лютого 2005 року з’явилось інше рішення столичних депутатів, де слова «для знесення існуючих будівель» замінювались на «забезпечення подальшого функціонування ринку з продажу продовольчих та непродовольчих товарів у капітальній споруді». Якщо це рішення нинішніх депутатів не влаштовує, що заважає ухвалити нове?