Дике «полювання»

«Десять білок розстріляли в Голосіївському парку! Кожен раз, як бачу білочок у парку, усміхаюся, хапаюся за мобільний, щоб сфотографувати... А ось уявити людину, яка розстрілює цих смішних рижиків, мені страшно. Виходить, такі люди поруч, навколо», — цей Facebook-допис мешканки столиці Асі Працюкової вранці 1 вересня цитували українські інформаційні агенції. Свій пост Ася Працюкова доповнила фотографією одної з вбитих білок — на трупику чітко видні сліди пострілу. У коментарях інша очевидиця події обіцяла опитати тих, хто працює поруч, і зазначила, що стріляли вміло, бо у багатьох тварин кулі влучили в голову.

Покладатися на правоохоронні органи у такій ситуації важко: зоозахисники часто скаржаться, що такими випадками поліція займається неохоче. А давно обіцяна екополіція, котра мала б стояти на захисті довкілля, так і не створена...

«НАСЛІДОК БЕЗДІЯЛЬНОСТІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ»

Розстріл білок у Голосіївському парку підпадає під статтю 299 Кримінального кодексу України «Жорстоке поводження з тваринами», зауважує Наталя Вишневська, координатор зоозахисного напряму Національного екологічного центру України. Крім цього, такі дії заборонено Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження».

«У місті заборонено стріляти по будь-яких тваринах, чи-то домашніх, чи-то диких, — продовжує Наталя Вишневська. — Цей випадок — повністю у компетенції Національної поліції. Вона має виїхати на місце, скласти протокол і проводити подальші слідчі дії, шукати тих, хто це вчинив».

За словами зоозахисниці, в Україні такі випадки з дикими тваринами не дуже поширені, але часті — стосовно домашніх і безпритульних тварин. «Це — наслідок бездіяльності правоохоронних органів, бо понад десять років в Україні діє злочинне угруповання, догхантери. Вони вбивають не тільки собак і котів, а й птахів, і у даному випадку припускаю, що це — їхні дії. Втім, таке вчиняють не тільки догхантери, а й браконьєри, інші злочинці», — пояснює Наталя Вишневська.

В Україні покарання за жорстокість щодо тварин дуже «гуманне». «Люди, які жорстоко поводяться з тваринами, в основному, отримують смішні терміни, типу три місяці умовно або штрафу, — визнає Наталя Вишневська. — Зоозахисна спільнота має висувати вимоги до влади, насамперед до депутатів Верховної Ради. Треба вносити зміни у Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження», але головне — змінювати Адміністративний і Кримінальний кодекси, посилювати відповідальність за такі дії. Деякі такі пропозиції вже зареєстровані у парламенті, але це дуже тяжко просувається».

ВИХОВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНІ НОРМИ

У випадку з розстрілом тварин лякає не тільки жорстокість, а й безглуздість злочину — з явищами, які можеш пояснити, працювати легше. 

«В основі людської жорстокості лежить притаманна нам від народження агресія, яка є частиною загальної життєвої енергії, — зазначає соціальний психолог Вадим Васютинський. — Щоб людина могла існувати, вона повинна бути загалом активною, зокрема агресивною, бо має завойовувати середовище для задоволення своїх потреб. Сприймаймо як факт, що така агресія є в кожному з нас. А вже процес виховання дитини, так звана соціалізація, визначає те, як ми цю агресію, загальну енергію втілюватимемо».

У частини людей формується підвищений рівень агресії щодо інших живих істот. Таких, за словами Вадима Васютинського, небагато, і не всі з них скоюють жорстокі дії щодо інших людей або тварин. «На більшість людей, схильних до такої агресії, обмежуюче діють соціальні норми. По-перше, страх покарання. Ще сильніший вплив має страх перед моральним осудом оточення, — коментує соціальний психолог. — Тобто соціальні норми стримують цих людей і спонукають розряджати агресію в прийнятніших формах: наприклад, у мисливстві, алкоголізмі, тяжкій фізичній активності».

Випадки невмотивованої агресії частішають, коли у суспільстві зростає напруження і порушуються соціальні норми, зазначає Вадим Васютинський. «Зараз в Україні маємо саме таку ситуацію: на Донбасі, де відбувається реальна війна, соціальні норми порушилися більше, в інших регіонах — менше. Є загальне напруження, відчуття, що відбувається щось важливе і страшне, чим людина не може керувати, і ці норми ніби стають другорядними, — додає експерт. — Люди, більш схильні до неадекватно агресивної поведінки, піддаються таким тенденціям. Це не означає, що всі виявлять таку агресію, але відсоток таких випадків зростає».

Кращий спосіб упередити жорстокість — правильне виховання у дитинстві. «Це складна річ, суб’єктивна та інтуїтивна, — наголошує соціальний психолог. — Якщо говорити про більш керовані речі, то це — відновлення порядку і справедливості. Наші держава, суспільство пішли складним шляхом розвитку. Фактично сьогодні у суспільстві немає критеріїв оцінки порядку і справедливості. Незрозуміло, хто є авторитетом, носієм справжніх цінностей. Це — і плюс, бо втратили благоговіння перед владою, і мінус у ситуації, про яку говоримо».

«ПИТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ»

Наталя Вишневська констатує, що сьогодні українське суспільство не вважає жорстоке поводження з тваринами суттєвою проблемою. «А, наприклад, у Сполучених Штатах з 2016 року злочини проти тварин віднесено до найтяжчої категорії злочинів, як вбивства та викрадення людей, — продовжує зоозахисниця. — Так дбають про те, щоб суспільство не перетворювалось на спільноту вбивць. Адже багато психологів бачать зв’язок у тому, що особи, які скоювали злочини проти тварин, потім поводилися жорстоко щодо людей. Гадаю, в Україні це вже є питанням національної безпеки».

Активістка погоджується, що у країні доречно створити щось на кшталт зоополіції, де і могли б займатися злочинами на кшталт того, що відбувся у Голосіївському парку. «Поліція не розслідує злочини проти тварин не тільки тому, що не вважає їх злочинами, а й через те, що сьогодні дуже багато інших кримінальних подій, злочинів проти людей. Але коли, нарешті, правоохоронні органи, міністр внутрішніх справ звернуть увагу на ситуацію з жорстокістю проти тварин? Адже це дуже небезпечне для розвитку суспільства явище», — резюмує Наталя Вишневська.

До речі, одне з найпопулярніших звернень на сайті петицій до Київської міської ради — «Створити в Києві спеціалізовану структуру на зразок зоополіції». Звернення з’явилось наприкінці липня, за місяць його підписали 4183 громадяни. Щоб петицію розглянула столична влада, треба ще 5817 підписів. До кінця збору підписів залишилось 55 днів (станом на 1 вересня).

«Мета створення такої служби — захистити домашніх і безпритульних тварин від жорстокого поводження, запобігти нападам агресивних тварин на людей», — ідеться у петиції. Серед завдань служби, що пропонують створити, — контроль за кількістю безпритульних тварин, їхній вилов і стерилізація гуманними методами, а також подальше облаштування, реагування на сигнали про агресивних тварин і на жорстоке поводження з тваринами, робота із законодавством. Яким буде результат петиції, стане зрозуміло за кілька місяців. Але давно час ставитися серйозно до злочинів проти тварин — адже безкарність розбещує.