Диплом безробітного

Ще тижнів зо два — й більшість студентів зітхне з полегшенням: чергова сесія позаду. Ті ж, хто складав її востаннє в житті, й взагалі могли б розслабитися: здавалося б, професію вибрано, всі іспити пережито, жаданий диплом майже в кишені. Але не все так просто. Як показує практика, найскладніший іспит на випускників інститутів-університетів ще чекає. У тій чи іншій мірі з безробіттям молоді з вищою освітою нині зіткнувся майже кожен регіон України.

Причин, як мінімум, дві: зайва затеоретизованість освіти і «професійна» мода. В першому випадкові роботодавець стикається з тим, що вчорашній студент нерідко спроможний лише міркувати про класифікації, методології й принципи. Коли ж ідеться про конкретику, — тут і починаються труднощі.

Ще складніше, як виявилося, подолати стереотипи. І десять років тому, і зараз українці вважають найбільш перспективними та престижними професії юриста, економіста, бухгалтера, менеджера.... Без уваги залишаються «зведення» служб зайнятості, які регулярно нагадують про те, що ринку праці потрібні фахівці в технологічних сферах, а також робітничі професії. Але ВНЗ, особливо комерційні, підлаштовуються під попит. У результаті, випуск економістів-юристів із кожним роком зростає. Пропорційно зростає й кількість непрацевлаштованих знавців у цих сферах.

Як вирішити проблему працевлаштування молоді? Про це — у матеріалі нашого донецького кореспондента.

Напередодні літа Донеччина знову зіткнулася з проблемою працевлаштування випускників донбаських вищих навчальних закладів. Якщо ще рік-два тому місцева влада більше піклувалася про якість навчання у вищих навчальних закладах Донбасу та способи залучення студентів до місцевих ВНЗ, то тепер на порядку денному гостро постало питання про надання роботи випускникам, яких із року в рік стає дедалі більше. При всьому цьому робочих місць із достойною заробітною платою та умовами праці в регіоні хоч відбавляй. Проблема в тому, що в області просто немає фахівців. Як не дивно, незважаючи на щорічний випуск понад 200 тис. студентів із вузів 3—4 ступенів акредитації, а також із технікумів, коледжів та профтехучилищ, роботу за спеціальністю отримує, у кращому разі, третина з них. Решта з них або влаштовуються на «непрофільну» роботу, або стають на облік до центрів зайнятості.

Наприклад, за підсумками першого кварталу поточного року лише в Донецьку нараховується понад 11 тис. вакансій. Водночас серед усіх незайнятих жителів регіону, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості, основну частину становлять молоді люди віком до 28 років. Більше того, згідно зі статистикою, кожен третій безробітний Донеччини — молода людина, яка закінчила ВНЗ 1— 3 роки тому.

На думку фахівців, виділити єдину причину ситуації, що склалася, надто важко. Нещодавно в Донецьку пройшло спеціальне засідання координаційного комітету сприяння зайнятості населення, учасники якого стверджують, що сьогодні в Донбасі є всі економічні, соціальні, суспільні передумови для працевлаштування випускників навчальних закладів, однак молодь, як і раніше, залишається безробітною. Сьогодні більша частина (79%) безробітних віком 15—19 років не змогли працевлаштуватися саме після закінчення навчальних закладів. Із одного боку, понад третину випускників просто не можуть реалізувати свій потенціал, не маючи досвіду роботи й стикаючись із небажанням роботодавців приймати на роботу недосвідчених співробітників. Із іншого боку, за словами роботодавців, випускники часто володіють лише теоретичним мінімумом знань, якого просто недостатньо для того, щоб повноцінно працювати на підприємстві. Більш того, за традицією, в області найбільшим попитом користуються саме робочі професії, які вимагають передусім бездоганних практичних навичок: працівники гірського, будівельного профілю, верстатники, слюсарі (65% усіх вакансій). Також приблизно третину вакансій (35%) відкрито для фахівців різної кваліфікації — інженерів, конструкторів, управлінців середньої та вищої ланки тощо. Як повідомили в управлінні освіти та науки Донецької облдержадміністрації, сьогодні в Донецькому регіоні спостерігається справжній бум на фахівців інженерно-технологічного напряму в будівельних, гірничорятувальних, машинобудівних сферах. Наприклад, на випускників Донбаської державної машинобудівної академії попит перевищує пропозицію, і будь-який із них може без проблем знайти роботу за спеціальністю відразу ж після закінчення вузу.

За словами фахівців, цю проблему треба вирішувати, починаючи з перегляду якості сучасної освіти. Як з’ясувалося, сьогодні вимогам роботодавців не відповідають не лише випускники вищих навчальних закладів, але й більшість випускників технікумів та профтехучилищ, де набагато більше уваги приділяється практиці. За словами ректора Донецького національного університету Володимира Шевченка, дуже багато навчальних програм часто будується без урахування потреб ринку, а тому випускники отримують або застарілі знання, або їх неповний обсяг.

У цьому плані в ході засідання координаційної ради сприяння зайнятості населення було вироблено цілу низку рекомендацій до роботодавців, яким потрібно подолати стереотип, що склався, і примушує їх відмовлятися від послуг випускників, які не мають досвіду роботи.

Однак, на консервативності роботодавців проблеми працевлаштування молоді, на жаль, не закінчуються. Ще однією причиною слабкої підготовки випускників вузів є «зміна курсу», обрана керівництвом багатьох навчальних закладів. Так, за словами Володимира Шевченка, незважаючи на те, що ця проблема вже неодноразово обговорювалася на всіх рівнях, дедалі більше вузів поступово переходить на навчання молоді за «модними» спеціальностями — «менеджер», «економіст», «фінансист», «програміст» тощо. Так, як повідомили в управлінні освіти та науки Донецької облдержадміністрації, найбільшими, за підсумками минулих років, були конкурси до Донецького інституту залізничного транспорту, на економічний та юридичний факультети до Донецького національного університету (ДонНУ) та на «комп’ютерні» спеціальності до Донецького національного технічного університету (ДонНТУ). Однак якщо прославлені національні вищі навчальні заклади Донеччини всім без винятку спеціальностям навчають однаково якісно, то вузи, які штучно додають до переліку спеціальностей кілька «модних», багато втрачають на якості освіти. Так, за словами Володимира Шевченка, на таку систему переходить навіть багато технічних вузів, які традиційно випускали інженерів високої кваліфікації. В результаті, викладацький склад змушений «розпилятися» — переучуватися, освоювати інші спеціальності і, таким чином, менше уваги приділяти безпосередньо своєму власному профілю. До того ж, внаслідок уведення нових спеціальностей та дисциплін в області виходить надмірна кількість випускників, які мають «модну» спеціальність і дефіцит професіоналів у багатьох запитаних напрямках, які чомусь виявилися не такими престижними. Наприклад, останнім часом на третину скоротилася кількість випускників та потенційних працівників у сфері сільського господарства. Відзначається скорочення і в соціальній сфері, охороні здоров’я та соціальній допомозі. З іншого боку, істотно зросла зайнятість молоді у фінансовій діяльності (20%), готельному та ресторанному бізнесі (21%), торгівлі (17,8%), державному управлінні (5%).

Із усіх цих причин у 2004 р. із загальної кількості громадян, які звернулися до Донецького міського центру зайнятості, працевлаштовано лише 30% випускників вузів та 40% випускників профтехучилищ. Щоб хоч якось налагодити процес працевлаштування молоді, у Донбасі винайшли кілька методів, завдяки яким вдалося збільшити кількість молодих людей, які відразу ж після закінчення вузу отримують роботу. Так, з минулого року випускників почали працевлаштовувати на спеціально заброньовані робочі місця: 93% випускників профтехучилищ отримали роботу саме завдяки цьому способу. Крім того, працевлаштування здійснюється й за рахунок створення додаткових робочих місць за допомогою фінансових коштів із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Також у Донецькій області існує цілий комплекс заходів із професійної орієнтації випускників шкіл на отримання професій, що користуються попитом на ринку праці. А минулого року в рамках міської програми підтримки малого та середнього бізнесу протягом 2002—2004 рр. 259 осіб віком до 28 років пройшли навчання з основ управління бізнесом та отримали з Фонду загальнообов’язкового соціального страхування на випадок безробіття одноразову допомогу по безробіттю для організації підприємницької діяльності.

Крім цих заходів, фахівці Донецької області всерйоз потурбувалися створенням нової системи навчання молоді, в якій за основу взято так звану систему прогнозу, що вже встигла зарекомендувати себе в багатьох країнах світу. У цьому випадку акцент буде зроблено на всебічну співпрацю центру зайнятості та вузів області, а також на можливість професійної підготовки та перенавчання на базі самих центрів зайнятості, де направлення на навчання даватиме сам роботодавець. У цьому випадку можливі не лише традиційні форми підготовки фахівців, але й індивідуальне навчання на підприємстві, а також усі форми стажування, після яких відбувається автоматичне зарахування на роботу.

Більше того, в системі підготовки трудових ресурсів активну позицію мають зайняти й самі підприємства, установи, організації, прямо заявляючи вузам, профтехучилищам про свої потреби, надаючи їм допомогу у створенні навчально-матеріальної бази та організації виробничої практики. Як відзначають фахівці, минулого року з 73,1 тис. громадян, які числилися на обліку в центрах зайнятості області, було працевлаштовано лише 26,3 тис. При вирішенні низки певних проблем у цій сфері, у 2005 році цей показник збираються збільшити мінімум удвічі. Прокоментувати ситуацію «День» попросив самих студентів, а також експертів.