Диво з кісками

Для кожного з батьків їхня дитина — найталановитіша, найкрасивіша та найрозумніша. Усі ці характеристики набирають ще більшого значення, якщо про унікальність дитини говорять інші. Один із прикладів — телепрограма «Найрозумніший», яка вже кілька років поспіль знайомить нас із дітьми-всезнайками. А от про дітей — спортивних рекордсменів, модельєрів, композиторів, художників чи навіть рятувальників — ми майже нічого не знаємо. Виправити цю ситуацію спробували організатори першої в Україні премії «Диво-дитина». Підготовка до неї зайняла майже два роки, протягом яких участь в конкурсі захотіли взяти близько трьох тисяч дітей України, серед них — переможці циркових фестивалів, кандидати у майстри спорту, члени Малої академії наук, майстри декоративно-прикладного мистецтва. Читаючи в анкетах про всі ці досягнення, не віриться, що мова йде про дітей. Днями у палаці «Україна» нагородили 15 фіналістів премії. Хто ці діти та чим вони здивували членів журі «Дню» розповів генеральний директор Агентства сімейного відпочинку, голова оргкомітету премії «Диво-дитина» Віктор НОВІКОВ.

— Пане Вікторе, в нинішній непростий час досить дивним виглядає проведення такого конкурсу. Адже на все потрібні кошти...

— Разом із народним артистом Віктором Шпортьком ми зверталися до адміністрації Президента України та різних міністерств. У результаті нас підтримало кілька відомств, серед них і МНС, тому що в нас одна із номінацій — «Найгероїчніший». Ще були номінації «Найрозумніший», «Найспортивніший», «Найдивовижніший» та «Найбільш творчий». У них ми намагалися об’єднати всі напрямки розвитку дітей. Наша премія не фінансувалася державою, все зроблено за приватні кошти, єдина підтримка від міністерств — інформаційна. Вони поширили інформацію про цю премію в усіх облдержадміністраціях, а звідти — по районах, містах та селах. Єдине, що треба було зробити учасникові, — заповнити анкету і надіслати її нам. Найголовніший пункт анкети — «Мої досягнення», де дитина мала вказати свої здобутки і, як підтвердження, додати відеоматеріал. Дехто з батьків писав, що, наприклад, син займається у ляльковому театрі в дитсадку або читає вірші. Звісно, це для дитини плюс, але це програвало на тлі того, що нам надсилали чемпіони з шашок, циркачі, спортсмени і таке інше.

— Кого ви запросили до журі?

— Це були відомі люди, яких можна назвати диво-дорослими. Головою журі став Остап Ступка, також судили народний артист України Віктор Шпортько, композитор Руслан Квінта, заслужена артистка України Тетяна Піскарьова, олімпійська чемпіонка Яна Клочкова, продюсери Юрій Нікітін та Юрій Фальоса, заслужений артист Григорій Чапкіс — усього 19 членів журі. Ми запрошували й депутатів, які за родом діяльності займаються такими питаннями, але вони не прийшли. Перший етап суддівства — комісія відбирала по десять осіб для кожної номінації. Далі журі проглядало надіслані відеоматеріали й оцінювало їх за п’ятибальною шкалою, обираючи трійку переможців. У палаці «Україна» 15 фіналістів продемонстрували свої досягнення на сцені. До останньої секунди ніхто не знав, хто ж займе перше місце, бо журі голосувало прямо в залі, піднімаючи таблички з оцінками. Показати свої досягнення не змогли діти, які змагалися у номінації «Найрозумніший». Наприклад, Руслан Самолов, який посів третє місце, є шестиразовим переможцем у телеіграх «Найрозумніший». Перше місце журі віддало Леву Бондареву. В 11 років хлопець уже є автором семи книг (перший задачник написав у шість років) та учасником міжнародних конференцій у Москві.

— Чи були вікові обмеження на участь у конкурсі?

— У конкурсі брали участь діти віком від чотирьох до 13 років. У номінації «Найдивовижніший» виграла чотирирічна Маргарита Салань — надзвичайно розумна дівчинка, знає багато фактів з історії, літератури, математики і навіть медицини: що лікує педіатр, травматолог, стоматолог тощо. Вона вийшла на сцену і цитувала нам Лесю Українку, Івана Франка, вислів Юлія Цезаря латиною «Прийшов, побачив, переміг». Вона знає столиці Польщі, Китаю, США і навіть маленьких африканських країн. Також уміє додавати цифри у межах 15, розрізняє роди (чоловічий, жіночий, середній) та частини мови. Журі було надзвичайно вражене і вміннями 12-річної Ольги Катальнікової, яка може запам’ятовувати з одного разу 40 слів чи 40 малюнків, а також читати зі швидкістю чотири тисячі слів за хвилину, і не просто читати, а й переказувати. А в залі вона демонструвала своє вміння назвати будь-який день тижня на рік уперед без календаря. Третє місце журі віддало «хлопчику-пластиліну» — так прозвали Андрія Отченашка, який має унікальну гнучкість тіла.

— Хто найбільше вразив особисто вас?

— Мені сподобалися усі 15 переможців, бо всі діти по-своєму унікальні. Найбільш видовищним, як на мене, був виступ претендентів на звання «найспортивнішого». Коли дев’ятирічна Анастасія Кобзова без страховки виконувала акробатичні вправи в повітрі на канатах, весь зал із завмиранням серця слідкував за нею. Усі судді поставили їй п’ять балів, тож вона перемогла. Хоча конкуренти її були також сильними: 13-річний Олег Стуков 120 разів підтягується на турніку. Цей рекорд навіть був знятий телепрограмою «Кунсткамера», а ще він — чемпіон України з вільної боротьби і кандидат у майстри спорту. На сцені він підтягнувся 90 разів, бо дуже хвилювався. Але якщо врахувати, що навіть професійні спортсмени підтягуються в середньому 30—40 разів, то досягнення Олега вже виглядають нереальними. Також у нас була унікальна дівчинка Романа Слєпцова, яка жонглює гирями. Сама вона важить 34 кілограми, а може підняти восьмикілограмову гирю 170 разів за вісім хвилин. Журі довго не могло прийти до тями після її жонглювання на сцені. У номінації «Найбільш творчий» журі віддало однакові голоси піаністці, лауреатці багатьох конкурсів Анастасії Кухар та 12-річному художнику з Вінниці Анатолію Гайструку. Хлопець провів уже сім персональних виставок, а грамоти і дипломи, які він прислав, зібрані у папці товщиною сантиметрів із вісім. Він пише картини і плете гобелени. Якби міг, я б віддав йому перше місце тільки за саму терплячість. До речі, на церемонії нагородження були представники Кабінету Міністрів, з якими я познайомив Толю. Вони обіцяли допомогти йому зі вступом в інститут. Третє місце посів модельєр Ілля Корян, який створив уже десять власних колекцій одягу. По-своєму унікальними є діти, які перемогли у номінації «Найгероїчніший». За рішенням журі усі вони посіли перше місце: хлопчик, який витягнув п’ятирічну дівчинку з водойми, школяр, який витягнув із морської води 61-річного дідуся, та дівчинка, яка врятувала всю свою родину від пожежі.

— Яка подальша доля цих дітей, чи ви їх підтримуватимете?

— Наша мета — не просто показати Україні таланти, а й допомогти у майбутньому. Вже є наказ міністра з питань надзвичайних ситуацій, що переможців номінації «Найгероїчніший» буде зараховано без іспитів у інститут МНС. Також ми розраховуємо на підтримку Мінсім’ї щодо наших найспортивніших дітей. Щодо юного художника, хочеться проштовхнути його роботи далі та провести аукціони. Нам здалося, що незважаючи на високі досягнення, ці діти по-своєму одинокі й мало кому потрібні. Тому в нас є ідея створити Всеукраїнський клуб диво-дітей: премія ж планується щорічною, її лави постійно поповнюватимуться. Хай на нас не ображаються ті, хто не зміг перемогти цього разу, вони можуть спробувати свої сили знову:

15 квітня стартує другий конкурс. Ми плануємо включити номінацію «За досягнення у вихованні дітей». Це стосується тренерів, учителів, вихователів, які десятиліттями виховують дітей, серед них і талановитих.

— Що має змінитися у державній політиці, щоб таким дітям було легше розвиватися?

— Усім навчально-виховним закладам, будинкам творчості необхідна більша підтримка від влади, як інформаційна, так і матеріальна. Сподіваємося, що наша друга премія матиме більшу підтримку, ніж перша. Діти отримали стимул для того, щоби писати нові книги, картини, досягати нових висот у спорті або не боятися йти на подвиг та рятувати людські життя.