Ефект стиснутої пружини

Олександр НАРБУТ, заступник голови Спілки платників податків України, президент концерну «Пульсар»: — Головним підсумком року, що минає, є те, що все-таки проявилася та позитивна інерція, яка формувалася ще попереднього року. Я маю на увазі зростання ВВП. На мій погляд, тут спрацьовує ефект стиснутої пружини: сьогоднішнє зростання ВВП — це природний процес після того, як 1999 року дістали до дна.

З-поміж підсумків зі знаком «мінус» можна назвати неухвалення Податкового кодексу. При цьому не переглядається той системний підхід, який дозволив би з упевненістю дивитися на цей процес у майбутньому. Я все-таки сподіваюся, що уряд поставить одним із перших пунктів у своїх планах на майбутній рік прийняття Податкового кодексу. Адже сьогодні нам уже реально доводиться конкурувати з податковою сферою Росії. Тенденція руху капіталу, спрямованого на придбання у виробничій сфері, розвивається в бік України, і це відбувається не завдяки сприятливому інвестиційному середовищу, а, скоріше, через необхідність і можливість великих (передусім російських) компаній укрупнюватися і вкладати свої вільні кошти. У них є певний інвестиційний ресурс і потреба, посилюючи конкуренцію, знаходити ті виробничі об’єкти, які поліпшуватимуть їхній виробничий цикл, будуть вписуватися у виробничий ланцюжок, забезпечуючи додаткові можливості в конкурентній боротьбі як на російському, так і на міжнародному ринках. Приклади ТНК і «Лукойлу» тут більш ніж показові.

Проблема оподаткування наступного року буде залишатися ключовою, і відставання, що має місце, позначатиметься. Зокрема, і на об’єктивній сьогодні можливості нарощувати ВВП, яка зумовлена тим, що приватизація, котра відбувається, підвищуватиме ефективність роботи промисловості. Важливо, щоб цьому не перешкодила негативна ситуація з податками, щоб не сталося погіршення конкурентоспроможності. Серед перспектив наступного року, безумовно, потрібно згадати велику приватизацію. Бюджет-2001 має високі приватизаційні показники, і думаю, що це підштовхуватиме не тільки до проведення самої приватизації, але й до рішень, так чи інакше пов’язаних з ефективністю роботи тих об’єктів, які будуть приватизуватися.

Якщо йдеться про негативні підсумки року, мабуть, треба назвати повільне прийняття рішень у сфері функціонування енергетики.

Адміністративна реформа відноситься також до тих питань, які можуть дати позитивний поштовх адміністративно-територіальному управлінню економікою. У той же час до неї треба дуже обережно ставитися напередодні парламентських виборів 2002 року, крім того, адмінреформа — річ досить тонка, передусім, із погляду збалансування можливостей тих територій, які в майбутньому становитимуть адміністративний устрій України. Мені здається, що було б вдалим використати наступний рік для ретельнішої розробки планів із метою їх здійснення вже 2002 року. Якщо ж вести мову про ту адмінреформу, яка пов’язана зі скороченням чисельності державного апарату і вдосконаленням моделі управління виконавчої влади, то тут дуже потрібен закон про Кабінет Міністрів. Звичайно, треба позбуватися тих рудиментів, які ще залишилися від колишньої структури.