Еко-поліція – на «низькому старті»

Реформа Державної екологічної інспекції нагадує історію з реформою патрульної поліції чи епопею зі змінами в системі охорони здоров’я. Відмінність лише в тому, що за змінами у сфері екоконтролю стежить значно вужче коло осіб. Але про цю реформу так само багато говорять, довго готують концепцію змін і ніяк не впровадять. Водночас екологічні новації стосуються кожного з нас, адже визначають, наприклад, яку воду ми будемо пити: чисту або забруднену недобросовісними підприємцями. Також — чи побачать наші правнуки багату природу або торговці знищать червонокнижні підсніжники, фермери переорють заповідний ландшафт, а браконьєри знищать популяцію лосів чи зубрів...

За цим мають стежити екологічні інспектори, які часто-густо виконують свої функції недобросовісно. «День» давно стежить за роботою Державної екологічної інспекції (ДЕІ). Головний редактор видання Лариса Івшина не один раз зазначала, що служба має працювати за зразком екологічної поліції США чи країн Європи. Ми тішилися, коли чули аналогічні заяви від екс-міністра екології Ігоря Шевченка. Він навіть залучав для обміну досвідом фахівців із Польщі. Та й по тому. Тепер за цю справу береться нинішній міністр Остап Семерак. Нещодавно він представив уряду концепцію реформування державного контролю у сфері охорони навколишнього середовища, що передбачає ліквідацію Державної екологічної інспекції.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

НОВІ ЛЮДИ І НОВІ ПРАВИЛА

Кабінет Міністрів концепцію затвердив. Як розповів на урядовому засіданні Остап Семерак, реформа відбуватиметься в три етапи. Перший — ліквідація ДЕІ та створення з нуля Державної природоохоронної служби. Як зазначив у доповіді міністр екології та природних ресурсів, співробітників у новий орган набиратимуть через процедуру відкритого конкурсу, можливість переатестації виключається. На другому етапі оновлять законодавчу базу. Третій етап передбачає впровадження нової системи моніторингу за станом довкілля.

Тобто має запрацювати абсолютна нова служба з новими людьми та новими повноваженнями. За словами Остапа Семерака, також змінять систему штрафів за порушення екологічного законодавства: «Найбільший штраф для посадових осіб за забруднення територій становить 1700 гривень, а для фізичних осіб — 1300 гривень. Один інспектор для 100% покриття планових завдань повинен провести за один місяць перевірку 20 суб’єктів господарювання. За стандартами цей показник не повинен перевищувати семи перевірок. Як правило, вони не здійснюють цих перевірок, а переключаються на невеликі компанії і ведуть контроль для можливого особистого збагачення», — акцентував міністр.

ЗАКАРПАТТЯ. РІЧКА БОРЖАВА / ФОТО НАТАЛКИ ГОРБАЛЬ

«НЕ ТРЕБА ЗНИЩУВАТИ ЕКОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ»

Наразі концепція ще не оприлюднена для детальнішого ознайомлення з її положеннями. Ключові тези озвучив міністр екології, хоча не всі пропозиції очолюваного ним відомства знайшли підтримку серед громадських екологічних організацій. До прикладу, міністр пропонував продовжити мораторій на перевірки підприємств, який поки діє до кінця 2017 року. Екологи категорично проти.

«Ми схвалюємо ідею реформування, але у концепції було прописано, що треба скасувати планові перевірки для малого та середнього бізнесу, а це понад 90% усього бізнесу, — пояснює Алла Войціховська, еколог міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина», котра брала участь у підготовці концепції. — Треба здійснювати перевірки усіх підприємств. Ми прописали у концепції положення, що скасувати перевірки можна лише, коли є моніторинг за роботою підприємства і немає шкідливого впливу на довкілля від його діяльності. Те, що міністр хоче впровадити європейські підходи, добре, але не треба знищувати екологічний контроль. Треба прописувати інструкції для інспекторів, долати корупцію, підвищувати зарплату. Мені здається, що чесний бізнес не має боятися перевірок. Звісно, йому невигідно встановлювати очисні споруди, але власники підприємств мають усвідомлювати, що користуються тими ресурсами, що і решта людей. Повітря ж не має кордонів».

«АЛЛО, ШУКАЄМО ШЕРИФІВ!»

Також громадськість була проти пропозиції, щоб замість громадських інспекторів на громадських засадах в органах місцевого самоврядування працювали шерифи. За словами Алли Войціховської, не можна передавати функції контролю держави на місцевий рівень. Натомість активісти «за» ідею міністра набирати фахівців у нову службу шляхом конкурсного відбору.

«Це мають бути люди вмотивовані та непричетні до корупційних схем, — вважає Алла Войціховська. — Вони мають відстоювати права громадян. Не можна допустити, щоб у нову службу приходили працювати тільки з економічних мотивів. Треба прописати конкурсну документацію так, щоб комар носа не підточив, і обирати фахівців не за політичною приналежністю, а за професіоналізмом та знаннями. По-друге, треба прописати інструкції щодо дій інспектора, щоб при перевірці унеможливити будь-які маніпуляції та інші ризики».

«ЕКОЛОГІЧНІ ПОРУШЕННЯ НЕ КОНТРОЛЮЮТЬСЯ»

Загалом екологічна спільнота оцінює ідею реформування ДЕІ позитивно, оскільки в існуючому вигляді служба не відповідає природоохоронним завданням держави. Але, крім слів та презентації концепції, активісти очікують від політиків конкретних дій.

«Ідея реформи ДЕІ правильна, але ми ще не бачили результатів, — розмірковує Олександр Соколенко, експерт Національного екологічного центру України. — Існують очевидні речі, що усі інспекції фактично за останні років двадцять перетворилися на прихисток для хабарників і здирників, бо іншої мотивації для тих, хто йшов сюди працювати на дві тисячі гривень, немає. У нас вибудувана така вертикаль, у якій на посаду начальника інспекції призначали людину без необхідної освіти. Робили це за наказом із міністерства, це була своя людина, яка перераховувала частину коштів, отриману під час здирницької діяльності, міністру. Але функції інспекції не виконувалися. Якщо викликати інспекторів за фактом торгівлі первоцвітами, вони ніколи не приїдуть. А навіть якщо приїдуть — я сам їздив на такі рейди, — при активістах беруть з порушника хабар і відпускають. Потрібно сформувати нову службу, яка не складатиметься з трьох інспекторів, які сидять у Києві та пишуть звіти. Це має бути мобільна служба, яка будь-якої миті може виїхати на місце порушення, стежитиме за екологічним законодавством так, як це робить у своїй сфері патрульна поліція. Бо всі порушення, пов’язані з довкіллям, зараз ніхто не контролює».