Фарс із родзинкою

Новій програмі «Великий куш» вдалося привернути до себе увагу, адже в телевізійному ефірі з’явилося ще одне скандальне шоу, ще одна можливість відвести душу тим, хто любить копирсатися в чужих проблемах, ще один привід подискутувати про морально- етичний рівень сучасного телебачення і суспільства в цілому. Хоча часто теоретизування довкола проблем моралі мають хитку основу. Так, нещодавно один із учасників «Останньої барикади», в якій обговорювались різноманітні аспекти реального телебачення, сформулював запитання своєму опоненту приблизно таким чином: «Як ви можете дивитися футбол, адже футболіст, що отримав травму та корчиться від болю, страждає через те, що прагнув задовольнити вашу потребу у видовищі?» Якщо керуватися такою логікою, то слід було б відмовитись і від опалення, адже на кожний добутий мільйон тонн вугілля припадає чотири людських життя.

Часто наші розмірковування про моральність лежать далеко за межами власної порядності. Важко визнати існування темних сторін свого я, які, зрештою, є у кожного. Тому не буду ставити на програму «Великий куш» тавро «низькоморальне» – життя часто демонструє відвертіші та більш шокуючі явища. Зрештою, не так звані ненормативні вислови та нахабність є родзинкою цього шоу, яке є на сьогодні найостаннішим еволюційним різновидом подібних програм (згадайте «Тему» з Лістьєвим – найпершу на радянсько–пострадянському просторі). Насправді поведінка ведучого покликана стимулювати персонажів дійства до відвертіших висловлювань та активніших (агресивніших) дій. Тут уже відсутні нудні філософствування глядачів, логічна послідовність у розкритті суті питання, немає навіть і прагнення докопатися до правди, яка, як відомо, у кожного своя. «Великий куш» – це вже навіть не ток- шоу, це фарс, це пародія на існуючі ток-шоу. Звісно ж, це не робить передачу «Великий куш» видатною (на відміну від згадуваної вже «Теми»), але цікавою точно.