«Герої — це мої одинадцятикласники, які до сліз переживають за Україну»

Наприкінці року за доброю традицією «День» звернувся до своїх авторів, постійних читачів, партнерів та експертів із проханням відповісти на чотири запитання нашої новорічної анкети. Чесні відповіді з одного боку виступають «маркером» того, як країна провела рік, які шанси використала, а які безповоротно втратила. З другого — слугують певним прогнозом очікувань у 2016-му. Переконані, що вам цікаво буде з ними ознайомитися.

1. Чим вам найбільше запам’ятався 2015-й рік? Які події року, що минає, змінили Україну і світ?

2. Чим 2015 рік для вас особисто був особливим?

3. Кого вважаєте героєм і антигероєм року?

4. 2016-го наше видання відзначає 20-річчя свого існування. Ви і «День»: ваша історія.

Вікторія ЛІЩЕНКО, вчитель історії, Вінниця:

1. Рік видався важким: терористичні акти, авіакатастрофи, війна. Обіцяли реформи, а минулося без них, бо створення поліції це заслуга не українського уряду, а Еки Згуладзе і американських грошей. Запам’ятався ролик про турецькі повітряні війська, який зробили українці після збиття турками російського літака. І вразила правда про війну: коли наші хлопці (як і в 1941—1945 роках) роззувають мертвих ворогів. Історія повторюється, бо наша нація досі не навчилася робити висновків і жити на чужих помилках.

2. Прийшло усвідомлення того, що від мене залежить моє життя і життя моїх дітей. Я зрозуміла, що родина, мої батьки, Батьківщина — це найбільша цінність, раніше такого не було. Ми почали шанувати українське, намагатися розмовляти українською мовою, більше читати українських авторів і сповідувати українські традиції. Якби ще заробітні плати були відповідними, почувалися б на своїй землі гідними людьми.

3. Герої — це наші хлопці з АТО, серед них і мої учні-кіборги. Пишаюся їхнім героїзмом і оплакую тих, хто не повернувся. Герої — це всі молоді українці, які, попри все що відбувається в нашій країні, не тікають з неї і вже не втечуть. Герої для мене — це мої одинадцятикласники, які до сліз переживають за Україну, читають Франка напам’ять, замовляють постери з портретом Бандери, тримають руку на серці, коли лунає гімн України. Коли бачиш людей-хамелеонів, які маніпулюють патріотизмом, живуть для власної вигоди, то починаєш боятися їхньої скупої душі, маленької свідомості і брехливої сутності. На жаль, їх багато і в маленьких коллективах, і у владі. Це антигерої, і їх краще обходити стороною.

4. Уперше я взяла до рук газету «День» в англомовному варіанті наприкінці 90-х років. Тоді знайти англомовну газету про новини і події в Україні було на кшталт золота і «День» завжди виручав. Читала, щоб не забути англійську після університету. Потім переключилася на книги від «Дня», особливо історичного характеру. Останнє придбання — «Люди Майдану», яку використовую для уроків. На тих світлинах уся наша історія. І цим ми завдячуємо «Дню».

Підготувала Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця