Горілкою по Києву

Горілка, тютюн споконвіку були монополією держави. І та держава, яка дійсно хоче забезпечити соціальне зростання і прогрес, зобов'язана повернутися до такої монополії як початкової стадії формування доходної частини бюджету. Ми у Криму про це забули. Сьогодні з-за меж Криму здійснюється «колонізація», якщо хочете, кримського горілчаного ринку…», — говорив глава кримського парламенту Леонід Грач при відвідуванні Азовського лікерогорілчаного заводу у Джанкойському районі. Це висловлювання примітне головним чином тим, що знаменує новий поворот у кримській бюджетній політиці. У чому ж тут суть справи?

19 липня сесія Верховної Ради Криму знову була змушена внести скорочення витрат до бюджету 2000 року. З тієї простої причини, що, затверджуючи його минулого року, виходила з того, що Верховна Рада України віддасть Криму всі податки і збори, які збираються на його території, зокрема й загальнодержавні акциз та ПДВ. «Розмріявшись», кримські депутати відразу ж підвели ці «прибутки» під витрати і мали намір за їх рахунок фінансувати цілу низку програм. Однак Київ вчинив по-своєму, тобто згідно із законом: хоч і віддав Криму більше, ніж іншим — відразу три податки (у тім числі й акциз!) — однак не віддав загальнодержавного ПДВ. У бюджеті Криму на цей рік утворилася «дірка» на 280 млн. грн., яку уряд тепер намагається перекрити за рахунок понадпланових прибутків. Проте, як видно, мільйонів 90 — 100 так і не дотягне. Загалом, як вважає голова бюджетної комісії Верховної Ради Криму Людмила Золотова, так блискуче сформований бюджет буде виконаний усього відсотків на 95 — 97, частина програм так і повисне у повітрі…

Дивно, але навіть після того, як відстояти своє право на всі податки і збори Криму не вдалося навіть у Конституційному суді України — він відповів, що центр правий і суперечності в законах немає — минулої середи сесія Верховної Ради знову затвердила бюджетну резолюцію на 2001 рік, яка зобов'язує уряд до серпня надати проект нового бюджету знову на основі тієї ж «одноканальності». Чому? На підставі чого кримські депутати вирішили, що цього разу Київ вчинить інакше і «за гарні очі» віддасть їм і ПДВ, а не забере собі навіть акциз?

Дійсно, Крим потребує коштів. Потрібні гроші на виплати зарплат бюджетникам, на пенсії, на те, щоб закрити ті дірки, що утворилися у казні з вини депутатів, котрі затвердили явно нереальний бюджет на 2000 рік, як виявилося — з дефіцитом майже на 35 відсотків. Навіть більше — котрі мають намір затвердити явно нереальний бюджет і на 2001 рік. Де їх взяти?

На Азовському лікерогорілчаному раніше розливали 197 тис. пляшок «гіркої» на день! Це давало 12 млн. грн. податків до бюджету. Нині завод опинився у боргах і працює на 3 — 5 % своєї потужності. До речі, тут не обійшлося без участі парламентарів, які «сконструювали» таку систему оподаткування, що потрапили в борги і Нижньогірський, і Ялтинський лікерогорілчані заводи — вони також «збанкрутували».

Чи означає це, що в Криму не вистачає горілки? Ні! Всі її різновиди продаються не тільки законно в магазинах, а й незаконно у кіосках. У Криму існує розгалужена ділерська мережа багатьох українських фірм — автор нарахував їх близько двох десятків. На кримському горілчаному ринку, здавалося б, встановилася справедлива для вітчизняного споживача рівновага: згідно з підрахунками економістів, 50 % потреб ринку задовольняється за рахунок кримських виробників, інші 50 % — за рахунок заводів і фірм з інших регіонів України. Це, певно, не враховуючи місцевого «самоката», тому реально ситуація, на думку фахівців, напевно зовсім інша — місцевої 80, а привізної відсотків 20. На півострові має ліцензію на виготовлення горілки 41 (!) цех, не враховуючи підпільних, певна річ. А споживачі не завжди хочуть пити тільки місцеву горілку. А податок ж то магазин все одно заплатить до кримського бюджету. Та й загалом, яке споживачеві діло, до якого бюджету піде його податок за горілку?

Та це не влаштовує кримський парламент. На сесії у середу депутати прийняли «Положення про економічне стимулювання підприємств- виробників підакцизних товарів» у Криму, тобто місцевих лікерогорілчаних заводів. Цим рішенням поставлене завдання, говорячи словами Леоніда Грача, «захистити вітчизняний (читай — кримський!) ринок і наповнити бюджет автономії».

Чому ж депутатів не влаштовує баланс горілчаного ринку 50 на 50? А от чому. Поставивши завдання розробити і на 2001 рік «одноканальний» бюджет, певно, Леонід Грач вважає, що Київ цього разу віддасть Кримові усі податки. Голова уряду Сергій Куніцин на недавній прес-конференції сказав (це було до прийняття цієї бюджетної резолюції), що «проект бюджету-2001 Радмін готує у повній відповідності до законодавства України. І інакше не буде». Голова бюджетної комісії Верховної Ради Криму вважає, що парламент може щодо бюджету ухвалити рішення або політичне, або реальне. Леонід Грач сказав, що «треба відстоювати повноваження автономії по-справжньому», і депутати прийняли політичний бюджет, мабуть, усвідомлюючи, що і цього разу прирікають уряд на дефіцит коштів, тепер уже на 310 млн. Чимось їх же треба компенсувати?

Можна телевізорами, суднами, машинами, швейними виробами — але це нецікаво, ненадійно і довго. Найпростіше — горілкою. Собівартість нікчемна, рентабельність казкова, податки — жорстокі! Це як відповідь Чемберлену: не віддасть Київ нам ПДВ, а ми не пустимо до Криму української горілки! Наповнимо свій бюджет за рахунок продажу власного спиртного. Цілком ще комуністичний метод. От тільки до чого він привів — відомо.