«Громхарч» замість «Знання»

У жовтні 2012 року в книгарні «Знання», що на вулиці Хрещатик, 44, розпочався нібито ремонт. Як з’ясувалося згодом — це було лише маскування, щоб приміщення перейшло без зайвих скандалів із комунальної у приватну власність. Громадськість протестувала, але до сьогодні лишалася надія, що тут таки запрацює книгарня. Хай і приватна. А нещодавно з’явилась офіційна відповідь Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на запит народного депутата Олександра Бригінця, що ж саме тут запрацює. За даними інспекції, з 2013 року тут розпочалися «будівельні роботи та капітальний ремонт з переплануванням груп нежилих приміщень першого, другого поверхів та підвалу з об’єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування». Судячи з відповіді, навряд чи у запланованому магазині продаватимуть книжки.

До речі, коли працівники Інспекції держконтролю хотіли перевірити приміщення на Хрещатику, 44, зробити це їм так і не вдалося. «Було встановлено, що доступу до приміщення за вказаною адресою немає, відповідальні особи відсутні, що унеможливило проведення перевірки. Враховуючи це, Інспекцією надіслано лист забудовнику щодо забезпечення допуску для перевірки відповідності зазначеного об’єкта вимогам містобудівного законодавства. Відповідь від забудовника не надходила», — повідомив Бригінець.

Зараз Інспекція звернулася до Шевченківського ГУ МВС України та прокуратури Києва, аби ті посприяли у проведенні перевірки. Громадськість також має сказати своє слово на захист книгарні у черговий раз. У цьому переконаний і директор Інституту літератури НАН України Микола Жулинський. На його думку, треба докласти всіх зусиль, аби не допустити перепрофілювання книжкового магазину.

«Давайте подивимося на вулицю Хрещатик. Де тут є, крім початку вулиці Богдана Хмельницького, хоч одна книгарня, — запитує Микола Жулинський. — А має бути сучасний культурний центр із читальним залом, відповідними сучасними інформаційними засобами спілкування. Я переконаний, що це треба зробити саме на цьому місці і в цій будівлі. Тим більше, що на Хрещатику немає подібних закладів. Я пам’ятаю, як колись у Нью-Йорку пізно увечері зайшов у книгарню і був просто розгублений. Люди сиділи у кріслах і читали книги, інші — працювали за комп’ютерами. І цілу ніч ця книгарня була відкрита. Тому я на тій позиції, що книгарню «Знання» треба лише осучаснити, бо має бути не просто продаж книги, а демонстрація, реклама, презентації, обговорення, зустрічі з письменниками».

Слід нагадати, що 2010 року кияни відстоювали ще один книжковий магазин — «Сяйво». Його так само приватизували завдяки незаконним, фактично рейдерським, діям. Але 2011 року книгарня таки відновила свою роботу, і тоді очільники КМДА запевняли, що подібні інциденти більше не повторяться. Та як показав час і досвід, словам вірити не варто.