Iмітація реабілітації

Півтори тисячі гривень замість кількатижневого курсу реабілітації — такий обмін пропонували учасникам АТО в санаторно-оздоровчому комплексі «Джерельце», що на Рівненщині. Санаторій торік виграв тендер на 3,23 мільйона гривень від Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО, тут мали пролікувати 600 бійців, та замість цього військовим запропонували відкупну. При цьому реальна вартість путівки — понад п’ять тисяч гривень. Директорка санаторію Алла Кучер в інтерв’ю місцевим виданням стверджує, що надали послуги 198 особам. Та по факту виходить, що жодних послуг ніхто не отримав. Куди ж пішли державні кошти?

«НІ ВІД КОГО НЕ ЧУЛА ПРО ПЕРЕБУВАННЯ У САНАТОРІЇ»

Про імітовану реабілітацію у «Джерельці» дізналися рівненські волонтери, які і забили на сполох. «Хлопці ще у грудні минулого року розповідали, що до них телефонували з санаторію, пропонували гроші за те, що нібито вони проходили реабілітацію. Спочатку в це не вірилося, — розповідає голова правління благодійної організації «Фонд РУЄВИТ» Діана ГОРДІЙЧУК. — Згодом дзвінків від хлопців побільшало, також стало відомо, що деякі бійці отримали ці кошти за написані звернення, а жодної реабілітації нікому не надавали. В усякому разі, я від жодного бійця не чула, щоб поїхав туди на якісь процедури, не кажучи про те, чи сподобалось у санаторії загалом. Коли ми дізналися, що «Джерельце» у травні цього року знову виграло тендер від Держслужби, це стало останньою краплею. Ми ще раз опитали всіх хлопців, зіставили факти, їхні слова і зрозуміли, що треба щось робити».

Другий тендер комплекс справді виграв, із ним укладено угоду на послуги з психологічної реабілітації учасників АТО на суму близько мільйона гривень. Сумніваючись, що надані кошти підуть за призначенням, волонтери розповіли про проблему місцевим журналістам, і ті підготували телесюжет про махінації в санаторії. Тепер заклад перевіряють СБУ та Державна фінансова інспекція.

У Держслужбі у справах ветеранів війни та учасників АТО «Дню» заявили, що поки триває перевірка, нічого сказати не можуть. «Коли саме будуть результати, теж важко прогнозувати, все залежить від комісії. Ми ніяк не впливаємо на їхню роботу», — зазначили у прес-службі відомства.

ЯК ВРЯТУВАТИ БІЙЦЯ ВІД КРИЗИ?

Скандал довкола «Джерельця» доводить, що в Україні не просто не налагоджена система соціальної адаптації військових після повернення додому, а з’являються нові схеми відмивання грошей на важливій справі. Замість підтримки тих, хто захищав нас та жертвував здоров’ям у бойових діях на Донбасі, чиновники вигадують нові способи заробітку. Реальна реабілітація чи, як радять називати психологи, соціальна адаптація проходить для «галочки».

«Держава ніби проводить тендери, хоче, щоб щось відбувалось, але це неможливо виміряти, прощупати. Тому і ставлення до цього якесь поверхове. А це дуже глибока проблема, посттравматичний синдром проявляється через п’ять років. Треба вже сьогодні думати, що робити, щоб бійцям і нині було комфортно, і через п’ять років для них не почався страшний період», — додає Діана Гордійчук.

Її колега, волонтерка Юлія Данильченко, говорить, що психологів для роботи з військовими вистачає, у цьому переконалася за багато місяців допомоги пораненим у госпіталях. Проблема в іншому: не всі бійці визнають, що їм потрібна саме така допомога. «Бійці не хочуть визнавати, що потребують такої підтримки. Вони вважають, що з ними все гаразд, якщо вони повернулися з війни цілими та неушкодженими», — додає волонтерка. Цим теж мали би займатися реабілітаційні заклади.

«ЧИНОВНИКАМ БАЙДУЖЕ, КУДИ ВІДПРАВЛЯТИ ДІТЕЙ ВІЙСЬКОВИХ»

Волонтери розповідають про інші зловживання у сфері соціальної підтримки учасників АТО та їхніх родин. Так, нещодавно київські активісти благодійного фонду «Дніпровська ініціатива» заявили, що є порушення у міському тендері на оздоровлення дітей із сімей учасників АТО. Чомусь конкурс виграв табір «Дельфін» у Скадовську, котрий має борги перед банком та відкриту з цього приводу судову справу, а умови проживання у закладі не відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Крім того, табір розташований на узбережжі лиману, а не відкритого моря. Волонтери БФ «Дніпровська ініціатива» вважають, що рішення тендерного комітету свідчить про корупційну складову.

«Складається враження, що деяким чиновниками все одно, куди відправляти дітей. Можна на море, можна на лиман, в якому купатися заборонено. У тендерних умовах я не побачив поняття «море», зате там є «басейн» із хлорованою водою. Але міському бюджету це вартує, як оздоровлення на морі. І різниці в цьому чиновники не бачать, зате бачать діти», — коментує у соцмережі Facebook активіст «Дніпровської ініціативи» Анатолій Велімовський.

Тепер заступник міського голови Києва Ганна Старостенко розпорядилася перевірити санітарно-епідеміологічний стан усіх таборів-учасників тендеру, а процедуру торгів наразі вивчає Антимонопольний комітет України. Але час втрачено — діти мали їхати на відпочинок ще на початку червня.