Iнспектора навчать читати?

Трохи менше двох місяців лишилось до того часу (1 січня 2012 року), як в Україні в повному обсязі набере чинності Податковий кодекс. Чи вдалося державі знайти в ньому баланс між своїми фіскальними функціями і завданням створити умови для зростання в країні ділової активності й залучення вітчизняних та іноземних інвестицій? І чи знайдено інструмент, за допомогою якого держава вестиме постійний діалог із бізнесом та інвесторами, спрямований на те, щоб удосконалювати Податковий кодекс, ліквідуючи з нього норми, які викликають неприйняття у суспільстві?

Президент Американської торгової палати в Україні Хорхе Зукоскі зазначає, що палата в цілому схвально ставиться до нового Податкового кодексу, але при цьому вважає, що ще належить дуже багато зробити, щоб його виправити. Український Податковий кодекс, на його думку, повинен відповідати стандартам Євросоюзу з тим, аби залучати і зберігати іноземні і внутрішні інвестиції в економіку. Зукоскі підкреслює, що «Україна вперше від часу своєї незалежності зосередилась на тому, щоб створити партнерство різних структур і зацікавлених осіб і разом ввести єдиний документ, який замінив дуже великий законодавчий податковий масив, що складався із залишків старої радянської системи контролю і командування». Стара система, за словами Зукоскі, не була конкурентоспроможною в умовах економіки вільного ринку. Але й після прийняття в грудні минулого року Податкового кодексу України залишилося дуже багато роботи, хоча він розуміє, скільки «політичних зусиль і політичної волі було необхідно для прийняття цього документа». За словами президента АТП, його організація доклала багато зусиль для налагодження механізму відшкодування ПДВ за сільськогосподарські товари, виступала проти спроб податкової служби заздалегідь оподатковувати витрати, не пов’язані зі зниженням ділової активності, оскільки це може спричинити втрату робочих місць і гальмування інвестиційних проектів, сприятиме відпливу іноземного капіталу.

Зукоскі вважає дуже важливим завданням української бізнес-спільноти досягти однакового тлумачення Податкового кодексу. Пов’язані з цим труднощі, говорить експерт, «ускладнюють рух Президента Януковича в бік реформ». Він закликає шукати шляхи для створення конкурентоспроможної і процвітаючої України виключно на шляху партнерства всіх зацікавлених сторін.

Представник однієї з них, народний депутат і президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах також підкреслює необхідність перманентної роботи з удосконалення Податкового кодексу. Зокрема, його непокоїть, що у прийнятому нещодавно розділі кодексу, присвяченому спрощеній системі підприємництва, не виписаний механізм індексації доходів («тому що інфляція — це наша реалія»), пов’язаної із зобов’язаннями платників податків. Інакше через рік-два, попереджає Кінах, норми, що встановлюють розміри доходів, просто втратять свій сенс. Він також піднімає питання про рівну відповідальність платників податків і представників держави.

Як зазначає Кінах, норми Податкового кодексу сформульовано з грубими порушеннями загальноприйнятої у світі презумпції невинуватості платника податків. Між ним і фіскальними структурами встановлено такі взаємини, що платник податків апріорі перебуває в позиції сторони, що виправдовується, говорить народний депутат. Він звертає увагу на проблему відшкодування податку на додану вартість, яка «залишається дуже гострою», і зауважує, що цей податок залишається одним із найбільш корумпованих, тоді як доручення Президента України про стовідсоткове автоматичне відшкодування не було виконане. Не менш важливою для бізнесу, на думку Кінаха, є також проблема зниження навантаження на фонд оплати праці, яка поки що не знайшла рішення в Кодексі. Він вважає, що це навантаження треба поступово доводити до середньоєвропейських стандартів 23—25, максимум 27% від суми фонду заробітної плати, тоді як в Україні це навантаження доходить до 50% і вище, що створює великі проблеми і є одним із основних чинників наявності тіньового сектору. За словами Кінаха, досі «в цивілізованому порядку» не діє й податковий вексель, що дуже впливає на інвестиційний клімат. Так, у разі здійснення в Україні інвестиційного проекту, згідно з законодавством, необхідно, окрім митного збору, ще сплатити 20% вартості ввезеного обладнання. Не створює стимулів для оновлення сильно застарілих українських основних фондів і амортизаційна політика. А ще в Україні зрівняно так звану звичайну ціну і митну вартість, що, як вважає народний депутат, грубо порушує економічні закони ціноутворення в ринковій економіці і створює величезні проблеми для господарюючих суб’єктів та непрозорі схеми, що впливають на зростання інфляції. Кінах відзначає, що Податковий кодекс не належить до документів, які можна приймати в кабінетах чиновників.

Минуло десять місяців від часу набрання чинності Податкового кодексу, говорить Крейг Річардсон, партнер і керівник відділу податкового і юридичного консультування компанії KPMG, «а платники податків продовжують страждати від неправомірного, несправедливого, а часом і легковажного тлумачення Податкового кодексу податковими органами. Окремі положення Податкового кодексу залишаються незрозумілими, що викликає невпевненість у бізнесу». Характеризуючи каверзи для підприємців, поширені в Кодексі, юрист наводить шість прикладів такої ситуації. Найгострішим на сьогодні він називає проблему «перенесення збитків минулих років». Податкова адміністрація стверджує, що в результаті було втрачено 2,2 мільярда гривень доходів бюджету. І жодного іншого обґрунтування для заборони перенесення збитків, окрім втрат бюджету, бізнесу не було запропоновано, хоча таким чином Податкова порушує Європейську конвенцію про захист прав людини й основних свобод...

«Суперполітичним питанням» назвав податки народний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової і митної політики Микола Катеринчук. За його словами, сьогодні досягнуто компромісу між владою, малим та середнім бізнесом у частині розробки і прийняття спрощеної системи оподаткування. «Краще поганий мир, ніж війна, яка могла б бути на вулицях», — упевнений народний депутат. Відзначивши, що в Податковому кодексі ще безліч недоліків, він усе-таки підкреслює як позитивне явище, що «влада почала виконувати свої обіцянки людям, яких вона (своїми рішеннями. — Авт.) вивела на вулиці». Катеринчук не радить розглядати малий і середній бізнес лише як суб’єкт економічних відносин. Він попросив представника Мінфіну передати міністрові Ярошенку, що не можна дивитися на малий і середній бізнес лише з точки зору надходжень до бюджету. Умови для роботи цих людей, підкреслює Катеринчук, — це передусім проблема зайнятості, яку влада не може вирішити самостійно, оскільки це, головним чином, питання партнерських відносин із бізнесом.