Iз надією на Європейський суд

Тисячі людей залишилися без житла через бойові дії на сході. Часто встановити, чий снаряд зруйнував будинок, неможливо. Але українські правоохоронці не намагаються розслідувати навіть випадки, коли обстріляну територію контролює Україна, стверджують представники Української Гельсінської спілки з прав людини. Максимум — опитують постраждалого. При цьому, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом», відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, відбувається за рахунок державного бюджету. Зараз в Україні офіційно триває антитерористична операція, тому саме держава має компенсувати збитки за зруйноване майно. Втім, через байдужість чиновників громадяни залишаються «біля розбитого корита» — у прямому і переносному значеннях. Правозахисники радять жертвам тероризму звертатися до Європейського суду з прав людини.

СПОЧАТКУ — СЛІДСТВО В УКРАЇНІ

Представники Української Гельсінської спілки зібрали 30 історій осіб, майно яких постраждало через бої на Донбасі, і подали відповідні скарги до ЄСПЛ. Частину позовів уже зареєстрували. Напрацювання, отримані під час цієї роботи, передали до громадських приймалень УГСПЛ. Тепер мешканцям сходу, яким пошкодили майно, пропонують звертатися до цих приймалень — вони є по всій країні, їх адреси розміщені на сайті УГСПЛ. Якщо випадок типовий, людина сама подає скаргу до ЄСПЛ — при цьому користується досвідом правозахисників.

Але спочатку треба використати усі механізми захисту на національному рівні. По-перше, написати заяви про злочин до правоохоронних органів України та Росії. Треба дочекатися відповіді на заяви. Після можна готувати звернення до Європейського суду — особисто або через представника. Українська Гельсінська спілка підготувала типовий формуляр — треба лише персоналізувати заяву. Необхідно додати до заяви всі зібрані докази злочину і низку документів — наприклад, ті, що доводять права на пошкоджене або знищене майно, копії звернень до правоохоронних органів тощо. Лишається надіслати заяву з додатками до ЄСПЛ.

ДОРОГА БАЙДУЖІСТЬ

Позови подають проти держав України і Росії. Провина України є, навіть якщо очевидно: обстріл вівся з боку «ДНР» або «ЛНР». «Україна не ухвалила належних заходів для забезпечення безпеки своїх громадян і не проводить ефективного розслідування, — пояснює експерт УГСПЛ Юлія Науменко. — На кого покладе відповідальність Європейський суд і наскільки перспективні ці позови, зараз сказати не можемо. В Україні така практика з’явиться не раніше, ніж за п’ять-шість років. Не можна покласти відповідальність на «ДНР» і «ЛНР». Але у випадках Придністров’я, Чечні, Південної Осетії Росія, як і зараз, не визнавала своєї участі у конфлікті, а суд в аналогічних ситуаціях поклав на РФ відповідальність як на країну, що контролювала квазідержави».

Байдужість України до власних громадян за кілька років може вдарити по державній скарбниці. «Часто неможливо встановити, хто обстріляв місто. І значна частина провини за це — на українській владі. Правоохоронні органи відмовляються провести мінімальні слідчі дії, щоб встановити траєкторію польоту снаряда, з якої зброї стріляли, — а так Україна хоча б частково зняла свою відповідальність, — коментує директор Центру стратегічних справ УГСПЛ Михайло Тарахкало. — У нас є чітка норма закону: вся шкода, завдана терористичними актами, компенсується державою. Певно, судам вищої інстанції варто зробити роз’яснення для судів нижчої інстанції. Наші правоохоронні органи повинні зрозуміти: треба розбиратися на національному рівні, чия відповідальність за зруйноване майно, чи треба щось компенсувати, а для цього — проводити нормальні розслідування. Інакше можуть бути серйозні наслідки для бюджету України».