КАР'ЄРА

Коли в мене утворився склероз, товариші по службі дружно взялися брати у мене в борг. Про борг якось мило забувалося, і в мене з'явилося безліч друзів.

Потім щось стало зі слухом. Соромився перепитувати, в розмові часто усміхався, піддакував. Так я уславився приємним співрозмовником.

Незабаром у мене стало щось із зором. І для того, щоб нікого не образити, я вітався з людьми багато разів на день. А почуття постійної невпевненості штовхало перед усіма підлабузнюватися, старатися піти в тінь. І всі вирішили, що я чудово вихований.

Я йшов по життю невпевненою ходою, зімружившись, із задумливою усмішкою. Зустрічний вітер вщухав на моєму обличчі. Про мою моральну чистоту ходили легенди!

Так я став керівником.

Геннадій МАЛКІН