«Кайра» і марина

Цими днями Крим уже вчетверте приймає учасників міжнародної парусної регати «Кайра», яка цього року проходить за скороченою програмою без відвідування столиць держав. Маршрут її учасників, низки парусних яхт світового класу, пролягає Чорним морем та охоплює такі держави: Туреччину, Грузію, Росію, Україну, Румунію, Болгарію. Регата, як і раніше, здійснивши коло Чорним морем, завершиться в Туреччині. Цього року в регаті беруть участь 38 яхт, якими управляють представники 13 країн світу, зокрема — Туреччини, США, Канади, Німеччини, Ізраїлю, Голландії, Франції, Швеції, Данії й України. Назва регати «КАЙРА» — абревіатура, складена з початкових букв слів турецької мови, що означають «Чорноморське яхтове ралі». Цю відому тепер в усьому світі регату вперше провели в 1997 році тільки в турецькій частині Чорного моря, а потім вона поширилася на весь регіон. Регата — не комерційне підприємство, і в неї відбирали лише аматорів і новачків.

У кожній країні учасників регати чекає велика екскурсійна програма. У Криму її учасники побували в Балаклаві, Севастополі, Євпаторії, Ялті. Як повідомляє Кримське агентство новин, заступник міністра курортів і туризму автономії Марина Слесарьова подякувала учасникам «Кайри» за те, що «із завидною постійністю ось уже чотири роки регата заходить в одні й ті самі порти Криму». Уперше учасники цього престижного яхтового ралі прибули в територіальні води України в 1998 році. Зважаючи на великий інтерес яхтсменів світу до України, Кабінет Міністрів впровадив спрощений порядок пропуску яхт через державний кордон. Планується, що вже найближчим часом уряд України розгляне проект постанови «Про затвердження Програми розвитку національної мережі яхтового туризму в 2004—2010 роках», який покликаний протягом майбутніх років забезпечити вступ країни до світової мережі круїзного яхтового туризму.

Безпрецедентна закритість і мілітаризація всієї території Криму за радянських часів відлякувала цивілізовані країни від України. Складовою цієї «страшилки» була відсутність на всьому узбережжі портів або хоч би пристаней для суден прогулянкового типу, парусних і моторних яхт. Кримські береги, та й узагалі північне узбережжя Чорного моря, протягом останніх радянських десятиріч зустрічали нечастих гостей на міні- суднах під вітрилами не гостинністю, а потужними антенами радіолокаторів, встановленими на кожному прибережному пагорбі, прикордонними постами, озброєними до зубів катерами прикордонної охорони. Сьогодні, коли значною мірою демілітаризовані такі регіони, як Керч, Феодосія, озеро Донузлав, Севастополь із його унікальною для яхтового туризму бухтою Балаклава, Євпаторія й інші регіони, для розвитку яхтового туризму відкриваються практично необмежені можливості. Але з тисяч парусних і яхтових регат, що існують у світі, до Криму заходить, мабуть, лише чорноморська «Кайра» та ще десяток-два відважних туристів-мореплавців на своїх яхтах намагаються відкрити для себе кримське узбережжя. Проте піонери такого туризму стикаються з багатьма проблемами — яхту ніде поставити, ніде заправити, нікому охороняти, при виході на берег ніде орендувати автомобіль для поїздки Кримом тощо.

Тому дедалі частіше в Криму говорять про будівництво марин — спеціальних портів для яхт різного класу. Є плани побудувати такі порти й інфраструктуру для них в Алушті, Євпаторії, на озері Донузлав, в Ялті, в Феодосії та Керчі, а також і у Чорноморському, недаремно ще з античних часів прозваному Прекрасною Гаванню. Потреби Кримського узбережжя в таких об’єктах надзвичайно великі — знайшли б собі досить ефективне як економічне, так і культурно-історичне застосування щонайменше 10 яхтових портів у великих вузлових центрах півострова. Крім того, мережу кримських яхтових портів, безсумнівно, повинні доповнювати яхтові стоянки та порти Азовського узбережжя — в Генічеську, Бердянську, Маріуполі, а також на російському узбережжі Азова. І що дивно, проблему головним чином стримує не відсутність коштів, а наш консерватизм і обмеженість. Ініціатори будівництва марин, які, як правило, вже мають у своєму розпорядженні значні фінансові ресурси та не обмежені в коштах, або володіють методами та способами отримання великих інвестицій під такі об’єкти, стикаються з відсутністю досвіду й інтересу органів місцевої влади. Вони, як правило, не лише не знають і не можуть передбачати плюсів від розвитку круїзного туризму, а й бояться самої перспективи, чекають каверз або небажаних ускладнень від розвитку цього виду спорту. Проте, за окремими підрахунками, системний і послідовний розвиток об’єктів яхтового туризму лише на кримському узбережжі міг би дати значний ефект. Яхтові туристи — це особлива каста світового туризму. Зазвичай це досить багаті та вельми досвідчені люди, які мають у своєму розпорядженні значні кошти та готові витратити великі суми заради реалізації просто пізнавального інтересу. По-перше, розвиток системи марин дав би поштовх і кошти для розвитку багатьох інших видів супутнього туризму і туристичного сервісу. По- друге, лише мережа з приблизно десяти марин у Криму могла б у перспективі збільшити потік іноземних туристів до Криму вдвічі-втричі, загальний потік туристів на 5 — 10 відсотків, а комплексний дохід від нього — приблизно на 20 відсотків. Спочатку можна було б обійтися кількома великими портами у вузлових містах Криму та просто стоянками в дрібніших.

Цю проблему порушили на спеціальній прес-конференції в Ялті й учасники нинішньої «Кайри». Зі слів голови Асоціації яхтсменів Криму Ігоря Петрова, Ялті просто необхідна яхтова марина, оскільки до українського сектора Чорного моря заходить дуже мало яхт, хоча саме в липні — серпні Чорне море найвідповідніше місце для плавання туристичних яхт. Тут немає виснажливої спеки, немає таких штормів, як у Середземному морі. З його слів, стоянка має бути підключена до електромережі, води, обладнана з дотриманням міжнародних вимог щодо причалів, достатньо обладнана зв’язком, мати вихід в інтернет, інші зручності. Важливо, наприклад, у таких портах забезпечувати для туристів роумінг для світових систем стільникового та мобільного зв’язку, можливості банківського обслуговування туристів. «Якщо всі ці проекти будуть реалізовані, Ялта буде просто забита яхтами», — сказав Ігор Петров.

У свою чергу, як відзначив начальник Ялтинського морського порту Олександр Гонза, сьогодні порт працює над проектом будівництва марини, в рамках стратегії розвитку порту. Він вважає, що «марина дуже актуальна для Ялтинського порту, оскільки в місті немає достатнього вантажообігу, немає залізничного сполучення. Саме морський порт повинен розвиватися як світовий круїзний порт і як марина».

З початку року Крим відвідали вже понад 3,6 мільйона осіб, із них близько трьох мільйонів становили відпочиваючі. Як повідомляє Кримське агентство новин з посиланням на Міністерство курортів і туризму Криму, в цей час здравниці півострова завантажені більше ніж на 94 відсотки, кількість працюючих санаторно-курортних закладів порівняно з минулим роком збільшилася на 14 — до 577. Найбільшу кількість відпочиваючих зареєстровано в Ялті, Євпаторії й Алушті. Ці дані свідчать також і про те, що традиційні можливості розвитку кримського побережжя — тобто шляхом будівництва здравниць і готелів — уже практично вичерпані. Таким шляхом далі може ще розвиватися Кримське побережжя Азовського моря, Керченський регіон, Чорноморський район, де існують великі незаселені простори та є можливості для будівництва здравниць і готелів. І хоча це значні резерви, але сьогодні, можливо, актуальніші проблеми подальшого розвитку саме причорноморських регіонів, які й так уже завантажені курортно-туристичною інфраструктурою. У ній проте є великий недолік і резерв — відсутність марин. На щастя, зрозуміло, що розвиток цього виду туризму не заважатиме традиційній інфраструктурі, а лише доповнюватиме її. Цим шляхом і треба йти, вважають у Криму, проте темпи підготовки проектів, повільність і консерватизм усіх, від кого це залежить, не влаштовує світову систему яхтового туризму.