Хочеш запалити бенгальський вогник? Виклич піротехніка

Депутати Київради звернулися до ВРУ з проханням розробити законопроект щодо заборони відкритого продажу піротехніки. До таких дій їх підштовхнув нещасний випадок, який стався нещодавно з їхнім колегою Олександром Пабатом. Нагадаємо, запускаючи на дачі феєрверк для своїх дітей, чоловік серйозно травмувався: втратив одне око, дістав опіків, у нього роздроблено лицьові кістки. Кілька днів поспіль лікарі боролися за його життя. Тепер намагаються врятувати зір.

«Ми говоримо не про те, щоб взагалі не продавати, а про те, щоб їх не було у відкритому продажі. Щоб ці феєрверки й піротехнічні шоу могли влаштовувати лише ті фірми, які мають ліцензію на проведення подібних заходів. Відповідно, мають право продавати цю піротехніку. Люди які це купляють, — це люди не за межею бідності, а тому можуть не лише купляти феєрверки, а й оплатити послуги спеціалістів. Ми говоримо про найцінніше — про життя», — розповіла «Дню» ініціатор «звернення», голова фракції «БЮТ-Батьківщина» у міській раді Тетяна Меліхова. Ті обмеження, які нині діють щодо продажу піротехніки та та використання, на думку депутатів Київради, не є ефективними.

Cьогодні в Україні запускати феєрверки та користуватися іншою піротехнікою можна на відкритих ділянках не ближче, ніж за 100 метрів від шкіл, лікарень, дитсадків, житлових будинків та інших громадських місць. Якщо від викинутої з балкона петарди чи від залпу ракетниці біля під’їзду постраждає перехожий, — це вже кримінальна справа. А за незаконний продаж таких забав максимальний штраф становить 1700 гривень. Крім того, заборонено використовувати піротехніку з 10 вечора до 6-ї ранку (єдиний виняток — Новорічна ніч), а також у період з 1 травня по 1 липня, у так званий тихий місяць для тварин і птахів, на території об’єктів природно-заповідного фонду та території рекреаційних зон.

Утім, фактично кожен українець був свідком, як феєрверки запускали просто біля його вікон, у дворах будинків і часто після 10 вечора. А купити піротехніку можна навіть у підземних переходах та в метро — з рук. Отже, про трагічні наслідки, до яких призводить піротехніка та порушення правил її експлуатації, ми чуємо ледь не щодня з новин. За офіційною статистикою, торік в Україні п’ятеро людей загинули, двадцятеро зазнали поранень внаслідок необережного поводженого зі святковою піротехнікою.

Звісно, історія з Пабатом — далеко не перший випадок, коли люди серйозно травмуються піротехнікою, але перший — із відомою людиною. Навряд чи Пабат купував не сертифікований низькоякісний феєрверк десь на ринку, просто не дотримався всіх необхідних правил безпеки. Саме тому ініціативу депутатів Київради багато хто розцінює, як надто «радикально». Мовляв, якби постраждав не депутат, такого шуму не було б. Якщо ж ситуацію розкручуватимуть і далі, постраждає набагато більше людей: після відповідної заборони активується нелегальний і неконтрольований ринок піротехніки, зросте кількість «підробок» і, відповідно, кількість жертв.

А першими «жертвами» ініціативи депутатів Київради стануть ...продавці піротехники. За словами заступника директора компанії «Танець вогню» Ніни Кравець, якщо такий закон все ж таки буде написано й ухвалено, то це фактично зруйнує їхній бізнес. «Займатись побутовою піротехнікою в Україні стане нереально. Люди просто не будуть купувати нашу продукцію з однієї простої причини — високої вартості. Це дуже дорого — оплатити послуги спеціаліста», — зауважує наша співрозмовниця. Зокрема, спеціалісти компанії «Танець вогню» виїжджають за умови мінімальної вартості замовлення в 3,5 тисячі гривень. Тоді як в середньому українці купують піротехніки не більш ніж на 500—700 гривень. «У новорічну ніч, — підкреслює Кравець. — це буде взагалі технічно неможливо. Просто не вистачить спеціалістів на всіх бажаючих. Неможливо в кожну сім’ю відправити бригаду піротехніків».

Крім того, нагадує жінка, до предметів побутової піротехніки належать і бенгальські вогні, які коштують по 2 гривні. «Це — теж піротехніка. І для їхнього продажу теж необхідні відповідні ліцензії, декларації, — зазначає Кравець. — А за логікою депутатів Київради, запалювати й тримати їх має спеціальний фахівець. Це — абсурд!»

До слова, обурюється Кравець, кількість випадків травмування побутовою піротехнікою в Україні незначна. «Значно більше людей щодня травмується в ДТП. Але ж нікому не спало на думку заборонити продавати автомобілі чи зобов’язати їздити зі спеціальним водієм», — обурюється Кравець.

«Ніде в Європі нема таких заборон. Звісно, є поділ на різні класи: побутова, професійна піротехніка (так само — в Україні. — Ред.), є вимоги щодо відповідних документів, які повинен мати розповсюджувач такої продукції, до навчання, яке має пройти її продавець», — зауважує Кравець. За її словами, цей ринок суворо регламентовано й врегульовано, й ніяких додаткових заборон, на її переконання, не потребує.

«День» звернувся до пересічних жителів різних країн ЄС із запитаннями, як у їхній країні можна придбати й скористатись піротехнікою. І ось що нам вдалося з’ясувати.

У Німеччині використання піротехніки чітко регламентується. Купувати ракети, петарди та феєрверки можна лише за три дні до Нового року (з 29 до 31 грудня) й лише особам, старшим за 18 років. А використовувати — лише з 18.00 години 31 грудня до другої ночі 1 січня. Святкові світло-шумові петарди можна запускати лише в новорічну ніч із 18-ї години вечора до 6-ї ранку. Менш гучну піротехніку — протягом доби до і після Нового року. В інші 362 дні року розповсюджувати піротехніку суворо заборонено. Штраф — від однієї тисячі євро. Та й у цих три «вільні» від заборони дня вимоги до безпеки такі суворі, що майже половину всієї піротехніки бракують. Продається лише та продукція, яка пройшла жорстку перевірку. Так, рік тому в Німеччині не допустили до продажу понад 40% піротехніки.

У Польщі та Чехії діють менш суворі правила: торгувати петардами можна цілий рік. За словами голови польського суспільно-культурного об’єднання «Взаєморозуміння Схід — Захід» Блажея Зайонца, зовсім недавно в Польщі спокійно придбати петарди могла навіть семирічна дитина. «Звісно, це — нелегально, але фактично безперешкодно», — розповідає поляк. Проте останнім часом, говорить він, правила посуворішали. «А все тому, що ЗМІ почали багато писати про випадки травмування», — зазначає Зайонц. А от дорослі поляки феєрверки запускають переважно лише на Різдво та Новий рік, зауважив «Дню» громадський активіст із Варшави Алесь Зарембюк. До слова, в його рідній Білорусі продаж і використання побутової піротехніки взагалі заборонено.

У Румунії вільно придбати можна лише справді нешкідливу, так звану дитячу піротехніку. «Для решти потрібний спеціальний дозвіл на використання. Встановлено доволі суворі вимоги», — розповіла директор Центру запобігання конфліктам (Бухарест) Оана Попеску.

А от у Швеції, як розповів музикант Петр Стенлунд, якщо тобі 18 років, ти можеш спокійно придбати феєрверк будь-де й будь-коли. Утім, як правило, їх починають продавати напередодні Нового року, а зникають із прилавків вони вже до кінця квітня.