«Ходить нарівні з дзвінкою монетою...»

У Сімферополі відкрито не гучну, але цікаву виставку: кримський історик, журналіст, громадський активіст Андрій ІВАНЕЦЬ оприлюднив своє зібрання поштових марок, яке цікаве саме тим, що в ньому зібрано марки Української держави на всіх етапах її розвитку. Андрій розповів «Дню», що збирає марки з дитинства, а коли як фахівець-історик став працювати над однією з тем розвитку української державності, то виникла потреба звернутися до марок як одного з джерел історичних знань. Так розпочалася нова тематична колекція — марки в історії Української держави на різних етапах її розвитку.

— Поштова марка — це теж атрибут державності, бо є не просто знаком поштової оплати, а відображає її історію, культуру, фінансову систему та систему зв’язку між громадянами. Вперше марки почали застосовувати 1840 року у Великобританії. Відтоді вони стрімко розповсюджувалися у світі. На західноукраїнських землях, які входили до Австрійської імперії, поштові марки почали використовувати з 1850 року, а на українських землях, що входили до складу імперії Романових, на сім років пізніше. Але це все ще була передісторія, власне, української загальнодержавної марки, — почав свою розповідь Андрій.

— Якими були поштові марки УНР?

— Відроджена 1917 року українська державність потребувала належних атрибутів. Серед них була й поштова марка. Поєднання зусиль державних органів, кращих друкарень країни та плеяди талановитих митців і, перш за все, Георгія Нарбута та Антона Середи дозволило подолати всі труднощі. Вже навесні — у липні 1918 року — світ побачили перші українські державні марки-гроші та поштові марки. Серія марок «Символи і алегорії» номіналами 10, 20 (художник А. Середа), 30, 40 і 50 шагів (Г. Нарбут) стала відправною точкою для загальнодержавних марок України. Особлива доля у нарбутівської 30-шагової марки. Марки-гроші, які з’явилися в квітні-липні 1918 року, мали, окрім аверсу, ще реверс із написом «Ходить нарівні з дзвінкою монетою». Для виготовлення марок тоді було створено «Експедицію заготовки державних паперів» — державна установа УНР і Української держави гетьмана П. Скоропадського, яка у 1917—1920 рр. виготовляла цінні папери та документи, в тому числі марки-гроші. Перший український грошовий знак, перша українська поштова марка належить перу і пензлю Георгія Нарбута, якому допомагав ще один великий ерудит українського мистецтва Василь Кричевський, автор українського герба, та Іван Мозалевський. Цікаво, що Іван Мозалевський — графік, книжковий ілюстратор і мистецтвознавець, автор кредитових білетів 1000 і 2000 гривень Української держави 1918 року — був сімферопольцем і відігравав таку роль, що без нього перші українські марки були б зовсім іншими. У 1918 — червні 1919 рр. він був керівником мистецько-гравірувального відділу Експедиції заготовок державних паперів. Це саме він звернувся до Георгія Нарбута та Антона Середи з проханням виготовити ескізи перших українських марок.

— Як же функціонувала система поштових марок в період Директорії в 1918—1921 роках?

— Першою стандартною маркою, яку було випущено УНР періоду Директорії у січні 1919 року, стала марка номіналом 20 гривень. 27 серпня 1920 року на засіданні уряду УНР в польському місті Тернові було ухвалено рішення щодо заміни всіх поштових марок, уживаних того часу на українських територіях, новим стандартним випуском із 14 марок. Це так звана віденська серія номіналами 1—200 гривень, для якої сюжети 7 марок виконав Микола Івасюк, а решту — портретні — він художньо обробив.

За задумом, нові знаки поштової оплати мали покласти край поштовому безладдю і водночас мали б національну спрямованість, інформативність, а також спроможність «працювати» за новими поштовими тарифами, які було введено у червні 1920 року. Виробництво марок Міністерство пошти і телеграфів УНР замовило Віденському військово-географічному інституту. На цих марках були: великий тризуб України, алегоричне зображення України у вигляді молодої жінки у вишитому вбранні з українським прапором в руках, портрет Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Тараса Шевченка, Павла Полуботка в кайданах у тюрмі, Симона Петлюри тощо.

— Як українські марки оцінювали фахівці?

— Мистецтвознавець Володимир Січинський 1929 року у французькому журналі «Ль’амур де ль’ар» («Любов до мистецтва») рекомендував французьким майстрам марки Георгія Нарбута як приклад для наслідування: «З усієї графічної спадщини Нарбута найбільше пам’ятне значення мають українські державні знаки. Вони свідчать не тільки про високий мистецький рівень і спілість нашої культури, але під мистецьким виглядом стоять вище інших. Коли по світовій війні вийшли нові поштові марки Франції, то французька критика вказувала на їх немистецький вигляд, а один із мистецьких часописів у Парижі репродукував українські поштові марки Георгія Нарбута як приклад дійсно мистецького виконання, що його треба наслідувати...»

— А що таке марки-провізорії?

— Марки-провізорії Української держави належать до серпня — осені 1918 року. Щоб зупинити наплив царських поштових марок і запобігти втраті державного скарбу, в серпні 1918 року гетьманське Міністерство пошти ухвалило передрукувати всі наявні запаси російських марок українським державним гербом. Наддруки робилися місцевими засобами. Тризуб відтискали багатьма способами. Зараз вже виявлено 52 основні типи тризубів, 68 варіантів і 13 хибодруків, разом — 133 головні відміни.

— Якою ж була перша українська марка за часів уже незалежної держави?

— 16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Олександр Івахненко отримав від Міністерства зв’язку УРСР замовлення на виготовлення поштової марки, присвяченої цій події. Він запропонував кілька ескізів, які обговорювали в Міністерстві зв’язку УРСР та Верховній Раді республіки. На одному з ескізів дівчина була одягнена в сорочку-туніку і босонога, і автору запропонували «взути» її в чоботи і замість червоної спідниці «надіти» плахту. У вінок було додано блакитну стрічку, тому синій фон марки змінили на золотистий. Напис на марці був «Пошта УРСР», проте друкувати марку довелося в Москві, туди послали цей варіант, але звідти отримали вже видрукувану марку, на якій напис було самовільно змінено, на ній значилось «Пошта СССР». Це була перша марка УРСР після проголошення суверенітету в липні 1990 року. З неї, власне, почалася вже сучасна історія української поштової марки...