ХРОНІКА ПОДІЙ

Російське судно «Таганрог», арештоване Бердянською рибінспекцією, намагалося втекти, прихопивши українських охоронників із Маріупольського порту. Наш теплохід «Дон» працював у Таганрозькій затоці. Близько трьох годин ночі локатор зафіксував судно, що повільно рухалося. «Це означало, що судно має аварійний хід або з нього здійснюється траловий вилов риби, — розповідав начальник Бердянської міжрайонної спецрибінспекції Володимир Сташ. — Спустили на воду катер із озброєною оглядовою бригадою. Бердянці діяли настільки стрімко, що на сейнері навіть не встигли обрубати трал». Згодом капітан затриманого сейнера, що належить риболовецькому сільгосппідприємству «Зоря Росії» Ростовської області, Ігор Шульга пояснив, що команда здійснювала вилов риби, а відповідні документи залишилися на березі. Бердянці з моря доповіли про інцидент керівництву «Головрибводу» України й отримали наказ затримати сейнер й доставити його до одного із українських портів. «Дон» наздогнав катер російської рибінспеції. Росіяни почали вимагати, щоб сейнер відпустили, мовляв, справу краще залагодити мирного шляхом. Бердянці на компроміс не пішли... Збитки від дій браконьєрського судна становили 137 тисяч гривень. Сейнер передано працівникам правопорядку. Віктор ПУЖАЙЧЕРЕДА, «День»

Депутати взялись з'єднувати залізниці

Делегація депутатів місцевого самоврядування Саболч- Сатмар-Березької області Угорщини відвідала закарпатських депутатів. Очолював її голова ради загальних зборів, депутат угорського парламенту, доктор Йожеф Зілагі. Передусім їх цікавило ЗАТ «Автопарт-Чоп». Завдяки злагодженій співпраці товариства з угорським терміналом «Загонь», за два роки через кордон, без колишнього зайвого зволікання, пройшло понад 350 тисяч каміонів. Гостей бентежило передовсім залізничне питання. Наша колія — широка, їхня — вужча, єврозразка. Отже, домовлялися про чітке перевантажування на відрізку Чоп— Загонь. Тим паче, що, згідно з указом Президента, почали діяти пільги, передбачені спеціальною економічною зоною «Закарпаття». Але й без цього торік уперше від зовнішньоекономічної діяльності народногосподарського комплексу області досягнуто позитивного сальдо $2,4 млн. Три чверті зовнішньоторговельного обороту припадало на п'ятірку країн — Австрію, Німеччину, Угорщину, Словаччину, Італію. Василь ЗУБАЧ, «День»

У Луганську проведуть фестиваль преси

День журналіста цього року збігся із святкуванням 40-річчя професійної Спілки України, й у зв'язку з цим в області намічено провести вже другий за ліком фестиваль преси. Фестиваль ставить перед собою мету привернути увагу органів влади до проблем ЗМІ, особливо в містах і районах, сприяти підвищенню їхнього авторитету, а також надати фінансову допомогу. Прес-тайм журналістів із місцевими товаровиробниками відбудеться на Чернухінській птахофабриці. А фіналом свята преси стане медіа-вернісаж. На своєрідній виставці-ярмарку досягнень ЗМІ, поліграфічних підприємств і видавництв будуть представлені кращі досягнення. Читачі зможуть ближче познайомитися з творчими колективами видань, радіо- і телекомпаній, а також оцінити діяльність рекламних агентств. Окрім того, відбудеться презентація телемовлення «Мітріс», інформаційного агентства «Луганськпресінформ», фонду «Інформаційні ініціативи» та оргкомітету обласного фестивалю молодих журналістів «Майстер Гаскойн». Організатори фестивалю вважають, що святкування Дня журналіста — чудова нагода не тільки для того, щоб відзначити найталановитіших, а й надати матеріальну допомогу ветеранам журналістської преси. Алла АНТИПОВА, «День»

Тернопіль заговорив «Голосом громадськості»

У Тернополі під егідою Світового банку, Міжнародного центру перспективних досліджень та канадського Агентства з розвитку почав реалізовуватися пілотний проект «Голос громадськості». Він має на меті поліпшити співпрацю між громадськими організаціями, жителями міста та органами місцевого самоврядування. Іншими словами, даєш ефективну роботу влади, прозорість і підзвітність. Серед українських міст-претендентів — Ужгорода, Донецька, Севастополя — Тернопіль став першим реципієнтом проекту. Свій вибір представники Світового банку мотивують достатньо розвинутою інфраструктурою громадських організацій у місті і, щонайголовніше, бажанням місцевої влади йти на зміни, вдосконалювати роботу всіх служб, підпорядкованих мерії, державних організацій. Програма розрахована на три роки й передбачає три етапи. На першому її ініціатори повинні вивчити якість надання послуг державними службами через соціологічне опитування та виявити всі проблеми, які має влада. Другий етап полягатиме в розробці рекомендацій і механізмів усунення помилок. Третій — діагностика самої програми. Тобто «Голос громадськості» буде сам контролювати своє звучання. Роман ЯКЕЛЬ

Трунарям безробіття не загрожує

Пересічний дорослий громадянин Хмельниччини одержує в середньому за місяць на 1,25 гривні побутових послуг. За даними обстеження родинних бюджетів, витрати на ці послуги в структурі використання сукупного доходу не перевищують 1,2 відсотка на одну душу родини.

Торік край був цивілізованішим, ніж зараз, бо тоді одержував послуг на свого «середньостатистичного» мешканця на 1,73 гривні. Падіння пояснюється банальною причиною: послуги за цей короткий період подорожчали аж на чверть.

Випереджаючими темпами зростає ціна за виготовлення труни. Якщо в середньому в краї за виготовлення труни треба заплатити 68,38 гривні, то у Нетішині, місті творців мирного атома, — 121,12 гривні. Найдешевша труна — у Летичеві — 41 гривня.

Отож на фотографування, зачіски, ремонти побутової техніки (якщо вона у когось є або ще підлягає ремонту), похід до лазні чи пошиття спідниці «простим людям» уже нічого не залишається. Нудьгують без роботи провінційні шевці, на всі руки майстри, перукарі, інші колишні ударники «фронту побутового обслуговування населення». Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День»

Дніпрогес зливає воду

На дамбі Дніпрогесу відкрили затворні щити для скидання води. За секунду її скидається понад 1200 кубометрів. Головною причиною відкриття шандор на двох «биках», пояснив директор Дніпрогесу Микола Дубовець, стало те, що вода у водозаборах досягла критичної позначки — 51,4 метра. Така кількість води прибула через великий паводок по всьому каскаду гідровузлів на Дніпрі. Заповнено всі водосховища — Кременчуцьке, Київське, Канівське, Дніпродзержинське. Паводок на нормальній роботі гідроелектростанцій не позначається. Повністю переробляють зайву воду лише Київська та Канівська ГЕС. Станції, що стоять нижче за течією, змушені її просто скидати. Таку велику кількість паводкової води, за словами Миколи Дубовця, спостерігали востаннє 1970 року. Тоді для її скидання довелося відкрити 10 «биків». Теоретично на зайвій воді протягом години Дніпрогес міг би виробляти додатково 360 тис. кВт/год. електроенергії й отримувати за годину близько 29 тисяч гривень. Скидання води триває. Засувки періодично відкриватимуть до кінця травня. Віктор ПУЖАЙЧЕРЕДА, «День»