ХТО ПРЕТЕНДУЄ НА «ПЕКТОРАЛЬ»
Оголошено претендентів на щорічну театральну премію «Київська пектораль». Експертна група працювала протягом усього року: кожному із тринадцяти експертів довелося подивитися майже 300 спектаклів. У списку претендентів уже визначився лідер — спектакль О. Дзекуна «Брате Чичиков», за М. Гоголем, у Театрі ім. І. Франка, представлений у семи номінаціях, також і «За найкращий спектакль» та «За найкращу режисерську роботу», «За найкраще виконання чоловічої ролі» (О. Богданович), «найкраще виконання жіночої ролі» (П. Лозова). За ним за кількістю номінацій — «Гамлет» Молодого театру, «Смерть Тарєлкіна» Театру на Лівому березі та «Ідіот» збурювача театрального спокою Андрія Жолдака. Судячи з усього, саме між цими спектаклями і розігруватиметься основна «пекторальна» інтрига. Однак уже сьогодні можна сказати, що за останні два роки серед переможців абсолютно точно визначилася зміна лідера: замість Театру драми і комедії тепер дедалі більше уваги привертає Національний театр ім. І. Франка. Багато ж хто наполегливо не бажає помічати, що саме на цій сцені з’явилася низка спектаклів, що стала візитною карткою усього театрального Києва. Якраз для ліпшої поінформованості не тільки публіки, але й самої театральної громадськості часом необхідний авторитетний критерій. Як такий критерій і задумувалася «Київська пектораль», а тепер щороку виникають суперечки якраз щодо її авторитетності. Укотре організатори намагаються максимально уникнути мотивів для докорів щодо необ’єктивності та упередженості, залучаючи різних експертів і, звичайно, журі. Проте слід визнати, що пересуди — то звичайне явище навколо вручення будь- яких нагород.
Преміальні, які в таємничих білих конвертах під шепіт залу з різними виразами обличчя несуть зі сцени переможці, цього року будуть ті ж самі: від 250 — до 500 гривень. Фінансування «Київської пекторалі» досі відбувається виключно за рахунок міського бюджету, без допомоги спонсорів, хоча пошуки таких і ведуться.
