Хто врятує парки?

Минулого місяця в Голосіївському районі столиці, на Теремках-ІІ, невідомі знищили зелену зону. Це — один із багатьох випадків, коли вирубка дерев здійснюється в обхід мораторію, що діє до 2015 року, й передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за знищення зелених насаджень у Києві. Сьогодні проблема з озелененням столиці постає надзвичайно гостро. За інформацією  КО «Київзеленбуд», щороку в столиці засихає близько 1% від загальної кількості дерев, і надалі ця кількість лише зростатиме. 37% київських дерев — це дерева граничного віку, які теж у найближчому майбутньому необхідно буде замінити молодими. Страждають насадження й через різкі зміни погодних умов. Щоб покращити ситуацію з «легенями міста», нині «Київзеленебуд» працює над Програмою озеленення Києва на 2015 — 2020 роки.

«Скоро ми запропонуємо її на розгляд депутатів «Київради». Звісно, на сьогодні існує затверджена програма озеленення, але ми хочемо зробити її більш досконалою, сучасною, адаптувати відповідно до європейських стандартів і сучасних погодних умов, — розповідає генеральний директор комунального об’єднання «Київзеленбуд» Михайло ЦАРЕНКО. — З метою економії бюджетних коштів ми хочемо перейти з однорічних рослин на багаторічні. На черзі паспортизація зелених насаджень і клумб. Плануємо створити невитоптувані газони, а також спробувати використати під клумби трамвайні рейки. Окреме місце в проекті займатимуть системи поливу зелених насаджень, які будуть повністю автоматизовані. Сьогодні вони працюють вже на дев’яти об’єктах Києва. Серед них парк Перемоги, Гідропарк, бульварна зона по вулиці Тимошенка, проспект Гонгадзе та Броварський проспект. Сучасні системи поливу обладнано електронними регуляторами, що дозволяє подавати воду за графіком. Для налаштування системи необхідно вказати тип грунту, кількість і вид рослин у зоні, можливу кількість опадів. Подача води відбувається після програмування через електродатчик згідно з визначеним часом. Це допоможе створити сприятливі умови для росту рослин і заощадити бюджетні кошти на транспорті й кадрових ресурсах — шляхом відмови від поливальних машин».

Серед чинників, які пошкоджують зелені насадження, Михайло Царенко також виділив технічну сіль і відсутність культури паркування у водіїв.»Вагомою проблемою зараз є використання технічної солі. Через це взимку концентрація іонів натрію та калію в лунках дерев перевищує допустиму норму в 25 разів. Окрім цього, через паркування на газонах відбувається механічне пошкодження як лунок, так і самих дерев. Ми пропонуємо встановити декоративні огорожі навколо дерев і решітки на їхніх лунках».

Науковців же найбільше хвилює бідний видовий склад рослинності мегаполісів. Кандидат сільськогосподарських наук, професор кафедри ландшафтної архітектури Академії керівних кадрів культури та мистецтв Василь Пушкар визначає такі бажані аспекти нового проекту озеленення: «Необхідно збільшити видовий склад квіткових рослин на 10 — 15 видів. Сьогодні квітники займають не більше 20% парків, варто підвищити цей показник мінімум до 30 — 40%. Окрім цього, квіти можна комбінувати з іншими рослинами, зокрема з декоративними злаковими».

Але проблема в тому, що, якщо не змінити ситуацію із зеленими насадженнями в столиці, то просто не буде де розбивати нові клумби...

«МИ ПОВИННІ ВИЛУЧИТИ ПИТАННЯ ЩОДО ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ З-ПІД КОМПЕТЕНЦІЇ КИЇВРАДИ»

Активіст громадської ініціативи «Збережи старий Київ» Ігор Луценко серед причин зменшення кількості зелених насаджень називає не сіль та парковку, а недосконалість законодавства та корупцію. За словами Луценка, щомісяця в Києві знищують від 20 соток до 1 гектара зелених насаджень.

«Мораторій на знищення зелених насаджень існує. Депутати ухвалили закон, який вже підписано Президентом. Але, на мій погляд, він жодне насадження не захистив. У законі прописано, що насадження не можна зачіпати ні під яким приводом. Є лише два винятки: надзвичайні ситуації та підготовка до Євро-2012. Але сьогодні насадження продовжують видаляти, оскільки існує можливість маніпулювати визначенням «зелена зона», зокрема віднести насадження до нелегальних. Закон не працює, й ми продовжуємо втрачати дерева. На жаль, конкретним обліком ніхто не займається. На мою думку, ми повинні вилучити питання щодо зелених насаджень з-під компетенції Київради. Якщо існує закон, то нехай існуватиме загальнонаціональний орган, який змінюватиме зелені зони».

Інше питання в тому, наголошує Ігор Луценко, що сьогодні «є економічні стимули для комунальних підприємств, які діють в інтересах приватних осіб». «На зелених насадженнях можна непогано заробити. Приміром, на Позняках є точка, на якій понад десять років поспіль висаджують дерева. Але потім їх травлять сіллю, не поливають, і наступного року треба висаджувати нові. Таким чином, можна безкінечно отримувати гроші на один і той же процес, результати якого не фіксуються. Ви можете робити вигляд, що  висаджуєте дерева, отримувати на це десятки тисяч гривень. Усе одно дерева висохнуть, а 90% суми піде в приватну кишеню», — пояснює громадський активіст.

«ЯКЩО ЗАБУДОВНИКОВІ ПОТРІБНО ВИДАЛИТИ ДЕКІЛЬКА ДЕРЕВ, ВІН МАЄ СПЛАТИТИ КОМПЕНСАЦІЮ»

Гостро постає нині й проблема реконструкції парків. Новий план передбачає впровадження в парки спортивної інфраструктури та будівництво дитячих розвиваючих майданчиків, які вже існують у парку «Молодіжний», парках Кіото та Мартиросяна. За ним у парках будує створено всі умови для відпочинку матерів із дітьми, пенсіонерів, а особливо — активної молоді, для якої обладнають скейтпарки, доріжки для гірських велосипедів і швидкісних гонок.

Ігор Луценко стверджує, що в Києві можна було б створювати нові парки, якби видалення дерев було належним чином компенсовано. «Сьогодні проблема з альтернативною вартістю видалення зелених насаджень фактично гальмує розвиток зелених насаджень взагалі. Якщо забудовникові потрібно видалити декілька дерев, які йому заважають, він повинен заплатити компенсацію. Зараз плата за видалення цих дерев смішна, приблизно до п’яти тисяч гривень. Якщо в центрі знищити кілька дерев, то це обійдеться в копійки порівняно з вартістю того, що можна збудувати на тому місці. Отже, місто втрачає насадження, а змоги влаштувати за кошти компенсації новий парк немає», — пояснює Луценко.

Щодо вартості проекту прес-секретар Михайла Царенка — Наталія Грушко — розповідає, що необхідну суму поки що не визначено, як і не відомі шляхи його фінансування. Не заперечується, що фінансування здійснюватиметься як з бюджету міста, так і за участю спонсорів. Але рішення буде прийнято після затвердження самого проекту змін.

ДО РЕЧІ

У Тернополі ухвалили концепцію озеленення й... нищать дерева

Лариса ОСАДЧУК, Тернопіль

Зелених насаджень у Тернополі через ущільнення забудови міста катастрофічно меншає,  б’ють на сполох екологи. Черговим актом такого вандалізму стало зазіхання на територію ЗОШ №9, де рік тому школярі висадили понад півсотні дерев. За якийсь час школу затінятиме багатоповерхівка, а поки що у виритій на території навчального закладу траншеї активно прокладають комунікації для майбутнього будинку. Частину дерев і кущів, які посадили і дбайливо доглядали учні, а також газони біля школи — пошкоджено. А що вже казати про ті багатолітні дерева, які опинилися безпосередньо на місці під забудову? У школі ситуацію вважають ненормальною, проте коментувати відмовляються.

Професор Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Любомир Царик і голова громадської ради з питань екології при Тернопільській міськраді Олександр Філь рік тому привезли посадковий матеріал із Кременецького ботанічного саду, мріяли, що біля  школи буде дендрарій. Зараз споглядають на понівечені деревця. «Оцим туям поздовж теплотраси, що діти посадили, підірвали коріння, й вони вже рости тут не будуть», — каже Олександр Філь. «А частину дерев просто засипано. І як тільки комунікації виходитимуть з ладу, цю територію розриватимуть знову й знову», — додає професор Любомир Царик. «Це яскравий приклад стану справжньої демократії в Тернополі, — коментує ситуацію Олександр Філь. — Фактично встановилася система тотальної брехні й тотального залякування. Я знаю, що це обурило вчителів і учнів. Але ж при бажанні поспілкуватися з ними ніхто не може говорити, бо будуть переслідування. Отож постає питання: «Як міський голова пан Сергій Надал будує громадянське суспільство, коли все супроти інтересів громади?»

У останній день жовтня на 38-й сесії міськради депутати ухвалили концепцію комплексного озеленення міста. Щоправда, як розповів начальник Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міськради Микола Лесів, кошти на реалізацію наразі не передбачено. До речі, в одному з пунктів концепції  наголошується на пропагуванні в дитячих дошкільних закладах, серед учнівських, студентських колективів важливості збереження та збільшення площ зелених насаджень. Без реальних справ така концепція нікому не потрібна,  зазначає професор Любомир Царик: «Якщо концепція озеленення створюється лише для того, щоб фігурувати на папері, то таких концепцій в нас була сотня або й тисяча. Для Тернополя є кілька проблем: місто не має належної зеленої зони, а по-друге, в результаті ущільнення забудови ті зелені насадження, які ще є, скорочуються, хоча концепція передбачає їхнє розширення. Ось так розходяться теоретичні й практичні справи, з точки зору озеленення».

Жителі мікрорайону обурені: скоро в Тернополі не буде чим дихати, бо асфальт і бетон пришвидшеними темпами замінюють зелені зони. «На кожному кроці будують будинки. Вже нема місця, то біля самої школи будують», — каже пан Сергій. «Усю школу заступатиме. Понищили все. Тут же немає місця для дитячого майданчика. Виходить, лише будинок стоятиме височенний — такий, як на малюнку? Не мають діти чим дихати, бо знищили всі дерева. Чимраз дерев у місті менше й менше», — розповідають «Дню» пані Наталя та Марія.

Старші жителі ще пам’ятають ті часи, коли Тернопіль був одним із найзеленіших  міст України. Молодь знає про це лише з розповідей і світлин.