Хвойна лихоманка

Наближаються новорічні свята, і в більшості українських сімей уже напевно обговорили одне з головних питань: чи ставити ялинку, а якщо так, то яку. Можна купити живу ялиночку або сосну, можна просто прикрасити будинок ялиновими гілками, можна купити (або витягнути з комори) штучну ялинку чи придбати ялинку в горщику. Проблема вибору — не єдина «ялинкова» проблема. Разом із підготовкою до Нового року приходить браконьєрство, а після свят — проблема утилізації «відпрацьованих» дерев. Словом, у грудні — січні навколо ялинок створюється справжній ажіотаж. Хто ж узагалі вигадав прикрашати ялинку на Новий рік і таким чином є автором однієї з найшанованіших традицій і винуватцем екологічної біди?

ЯЛИНКА-ДИСИДЕНТКА

Вважається, що традиція прикрашати Різдво ялинкою народилася в Саксонії. Щоправда, тоді дерево підвішували під стелею і прикріпляли до нього свічки, гірлянди та яблука. (Сьогодні, до речі, мода на підвішені до стелі ялинки повертається). Наші українські предки на Різдво вважали за краще обзаводитися не ялинкою, а Дідухом. Він символізував дух дідів (предків) — це були кілька жмутів жита або пшениці, оповитих різнокольоровими стрічками. Згідно з повір'ями, пращури відвідували тільки ті будинки, в яких виготовляли Дідуха, а благовоління предків було необхідною умовою для сімейного благополуччя. Увечері перед Різдвом причепурений глава сім'ї урочисто вносив Дідуха у дім, де той і залишався протягом тижня, або й до Хрещення (19 січня).

Ялинка ж як новорічний декор з'явилася в Україні на початку ХХ століття. «Ми вже майже сто років ушановуємо традицію новорічної ялинки, — розповідає етнограф Олександр Курочкін, — тому її можна і треба вважати українською». Популярність ялинки швидко зростала. А в 20-х роках минулого століття вона стала настільки невід'ємною частиною Різдва, що за компанію з цим релігійним святом зазнала переслідувань із боку радянської влади. До середини 1930-х ялинка була офіційно заборонена, а потім вирішили «повернути радянським дітям ялинку», хоча Різдво свої позиції головного зимового свята втратило.

«ОБЕРЕЖНО, ОТРУТА!»

Саме жива ялинка є традиційною прикрасою новорічного приміщення для наших широт. Тим паче, що в Україні живі ялинки все ще дешевші, ніж штучні. Ялиночка заввишки 1,5 метра обійдеться не менше 35 гривень, але штучна ялинка такої ж висоти коштує понад сотню гривень. Цим ми, до речі, відрізняємося від Європи, де вже давно зрозуміли, що спорудити штучну ялинку набагато простіше, ніж виростити справжню (на це витрачають чотири-п'ять років), відповідно, і коштують там штучні дерева значно дешевше. Українські лісгоспи пропонують до продажу чотири виду дерев — сосна звичайна, сосна кримська, ялина європейська, ялиця біла. Продаж хвойних в Україні розпочинається в другій половині грудня. І в цей самий період настає розквіт новорічного браконьєрства. Днями оперативники Миколаївського райвідділу обласного Управління МВС затримали місцевого жителя, в будинку якого виявили 125 сосен. За інформацією правоохоронців, ці дерева він самовільно спиляв в Іванівському лісництві з метою подальшої реалізації. Суму збитків, завданих лісництву, правоохоронці оцінили в понад 2,1 тисячі гривень. Проте злочином вважається навіть одна незаконно зрубана ялинка. Спійманому на місці зловмиснику доведеться заплатити п'ять-десять неоподатковуваних мінімумів.

У різних регіонах по-різному запобігають ялинковому браконьєрству. У деяких районах Києва, наприклад, працівники комунальних служб вішають на дерева попереджувальні оголошення: «Обережно, отрута». Як показує досвід, спосіб досить дієвий. На Львівщині з незаконною вирубкою дерев борються співробітники спецпідрозділу «Беркут». Проблема ялинкового браконьєрства не є надуманою. Сьогодні показник лісистості на території України становить 15,6% за встановленої у більшості європейських країн норми 20%. Для досягнення показника лісистості 20% в Україні необхідно створити два мільйони гектарів нових лісонасаджень. Найцікавіше, що 31 грудня в продавців ялинок часто залишаються «зайві» дерева. Вони або спалюють їх, або розпродують за зовсім низькими цінами, або навіть роздаровують перехожим. Отже, багато дерев гинуть зовсім даремно.

ЕКОЛОГІЧНИЙ КОМПРОМІС

Найпростіший спосіб зробити свій внесок у боротьбу з браконьєрством — придбати штучну ялинку або прикрасити дерево, не зрубуючи його. Останнє можуть собі дозволити не тільки власники присадибних соснових борів, а й будь-який екологічно свідомий громадянин України. Спеціально для цього продаються ялиночки в горщиках. Горщик, по-перше, знімає проблему встановлення ялинки, а, по-друге, після свят ялинку можна пересадити або у свій сад, або в найближчий парк. Ялинку в горщику можна узяти навіть напрокат.

Цього року модні штучні ялинки. Пластикові грубі ялинки — то вже в минулому, а замінили їх м'які та пухнасті поліестерові, що поступаються справжнім хіба що відсутністю запаху. Утім, для цього існують хвойні ароматизатори повітря. Етнографи вважають, що штучна ялинка — зовсім не порушення традиції, а лише компроміс із екологією. А дизайнери стверджують, що нині ялинкова мода вимагає яскравих кольорів — ялинки повинні бути блакитні, жовті, червоні, золоті, фіолетові й навіть різнокольорові. А колір ялинкових прикрас має бути контрастним до хвої, наприклад, бордовий зі сріблястим, зелений із золотим, жовтий із синім тощо. З особливою пошаною до ялинових гілок треба прив'язувати іграшкових ведмедиків і собачок — символів майбутнього року.

Любителі екзотики можуть запозичити ідеї в інших народів світу. Наприклад, кубинці на Новий рік прикрашають переважно пальми, зрідка — кактуси. Складніше буде декорувати приміщення по-африканськи, оскільки народи цього континенту як новорічне дерево використовують баобаб, на який вішають клаптики тканин, стрічки та пучечки трав. Китайці вважають за краще прикрашати свої будинки карликовими мандариновими деревами в горщиках. Неодмінним атрибутом новорічного свята в Японії є кадомацу («сосна біля входу»). Його виготовляють із сосни, бамбука, сплетених рисових соломинок, довершуючи картину гілочками папороті та мандаринами. А в Нікарагуа подарунки кладуть під кавове дерево з червоними плодами.

ЯЛИНКА МОЖЕ ЖИТИ ДОВШЕ

Кілька порад для тих, хто залишається вірний традиціям справжньої ялинки. Купуючи її, зверніть увагу на гілки — у свіжої ялинки вони повинні бути еластичні, їх нелегко ламати. Для того, щоб голки якнайдовше трималися на гілках, рекомендується до торжеств тримати її на холоді, а за два дні до того, як ставити в кімнату, — опустити у відро з водою, додавши три-чотири столові ложки гліцерину. Як варіант — аспірин із цукром, розчинені у воді. Ті, хто любить погратися з рослинами, можуть поставити ялиночку з обрізаним стовбуром у посудину з широким горлом. Води має бути три літри, в неї треба додати п'ять грамів лимонної кислоти, шість грамів желатину і шістнадцять грамів товченої крейди. У міру того, як деревце всмоктуватиме розчин, води треба доливати.

КУДИ ЙДУТЬ ЯЛИНКИ

Куди дівати ялинку після свят? На жаль, в Україні ще немає альтернативи смітнику. У всьому цивілізованому світі ялинки переробляють із різною метою. Наприклад, у Відні після новорічних свят у всіх районах міста щодня та цілодобово відкриті 414 майданчиків з прийому ялинок. Усі майданчики забезпечені вивісками, прийом ялинок здійснюється безплатно. В обіг ідуть усі хвойні дерева. Їх подрібнюють і перетворюють на паливні брикети. У Швеції новорічні ялинки та деякі види паперової й деревної упаковки зазнають термічної утилізації — просто спалюються в невеликих міських котельних. Завдяки цій технології понад 13% шведів отримують тепло й гарячу воду. Також використовувати хвойну сировину можуть меблеві фабрики, підприємства з переробки тари, деревопереробні комбінати.

В Україні ялинки або спалюють, або захороняють. Керівник відділу відходів і вторинних ресурсів Державного управління екології та природних ресурсів міста Києва Олена Назарчук дуже здивувалася, почувши запитання про утилізацію ялинок. Потім розповіла, що в столиці жодних програм із переробки новорічних дерев на щось придатне для подальшого використання не існує. І не передбачається.