Кінець загрозам для Софії

Упродовж 12 років місцева громада боролася за непорушний простір біля пам’ятки ЮНЕСКО Софії Київської — вимагала демонтажу верхніх поверхів висотки, що по вулиці Гончара, 17—23. Це буферна зона пам’ятки. Тільки зараз історія отримала шанс на позитивний фінал. Київська міська державна адміністрація підписала з новим власником ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» меморандум про пониження поверховості. Інвестор зобов’язується знести три верхні поверхи, таким чином висота об’єкту знизиться до 27 метрів, що вважається допустимою позначкою для історичних ареалів.

МЕМОРАНДУМ Є, А ГАРАНТІЇ?

Та читаючи текст меморандуму, виникло чимало питань. Так, документ підписали КМДА в особі міського голови Віталія Кличка, ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» в особі гендиректора Василя Нахамка, ТОВ «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал» в особі директора Марини Веденєєвої із представниками ГО «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» та керівництвом Національного заповідника «Софія Київська».

Відповідно до меморандуму інвестори зобов’язуються розробити коригування проєктно-кошторисної документації або нову проєктно-кошторисну документацію об’єкта будівництва з планом демонтажу елементів об’єкта. Також сторони звернуться до Господарського суду із спільною заявою про затвердження мирової угоди. КМДА зі свого боку погоджується на укладення мирової угоди, якою буде врегульоване поновлення на 15 років договору оренди земельної ділянки від 20 жовтня 2004 року.

Зауважмо, громада багато років поспіль вимагала у судах зниження поверховості та розірвання договорів оренди між містом та інвестором, Київрада прийняла відповідне рішення минулої осені (24 жовтня). Аби завершити об’єкт, місто знову укладе нові договори земельної оренди, нехай із новим власником компанії, але в тексті меморандуму чомусь не йдеться про жодні важелі впливу міської влади на забудовника. Приміром, ідеться, якщо інвестор виконує свою частину зобов’язань, тобто зносить три поверхи, місто більше не буде ініціювати розірвання договору оренди, що передбачає рішення Київради від 2016 року. Також місто не має права вимагати понижувати висотність нижче за 27 метрів. А громада та заповідник не можуть вимагати зупинки будівництва чи розірвання договору оренди. І ще й зобов’язані комунікувати з ЮНЕСКО задля вирішення спірних питань щодо цього об’єкту.

Наші сумніви розвінчує співзасновниця ГО «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» Ірина НІКІФОРОВА. За її словами, більше детальний договір про завершення будівництва з часовими рамками буде укладено згодом між Київрадою та ТОВ «Інвестиційно-будівельна група». Громадськість справді погодилась інформувати ЮНЕСКО про зниження поверховості, але лише після демонтажу. 

«Я впевнена, що все буде добре, — запевняє пані Ірина. — Попередні власники не погоджувалися на пониження навіть одного поверху, їхня позиція сходилась на тому, що все роблять законно, а на будівництво є дозвіл ЮНЕСКО. Хоча насправді все не так. Потім змінився власник, який погодився на законне завершення цього об’єкту. Процедура досить складна, спочатку треба підготувати окремий проєкт демонтажу, оскільки нема договору оренди землі, треба отримати по-новому всі дозволи та погодження. Це не дуже швидка процедура. Але обіцяють це почати восени. Сподіваюсь, що за декілька місяців це все буде зроблено. Не думаю, що нові власники підуть на порушення та явний обман. Бо вони зацікавлені  у завершенні об’єкту, тим паче, побачили, що громадськість таки може багато чого зробити, повторення історії вони не захочуть. Я впевнена, що взяті на себе зобов’язання інвестори виконають».

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

«МІСТО МОГЛО ВИМАГАТИ ПОНИЖЕННЯ ВИСОТИ ДО 18 МЕТРІВ»

До речі, власник, перш ніж перекуповувати недобуд, ретельно вивчив усі документи. Під час підписання меморандуму гендиректор ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» Василь Нахамко запевнив, що зроблять все, аби ця будівля не псувала вигляд історичної частини міста. Найближчим часом інвестори обіцяють представити на розгляд міста оновлений проєкт.

На думку юриста, експерта із земельних питань Георгія МОГИЛЬНОГО, міська влада, маючи всі козирі на руках, могла вимагати від інвестора значно більшого. По-перше, цього року Мінкультури затвердило нові норми висотності в історичних ареалах та охоронних зонах пам’яток, у випадку із Софією Київською тепер дозволена висота новобудов у її буферній зоні — усього 18 метрів. По-друге, оскільки Київрада розірвала договір оренди з інвестором, то могла б вимагати повного знесення об’єкту.

«У договорах оренди є пункт, що після завершення оренди, якщо умови договору не виконані, орендатор зобов’язаний привести ділянку до первісного стану. Тобто у міста були всі підстави вимагати повного знесення, — вважає експерт. — Якщо місто вирішило поторгуватися, то можна було б вимагати пониження висоти до 18 метрів. Бо навіщо погоджуватися на 27 метрів, якщо це порушує режим охоронної зони і якщо є відмова у продовженні оренди? У меморандумі Київрада бере на себе зобов’язання продовжити оренду та відкликати позови із суду. Але Кличко неуповноважений розпоряджатися землею, питання землі — це пряма норма законів про місцеве самоуправління, що винятково на засіданнях міської ради приймаються рішення про розпоряджання землею. А Київрада своє слово сказала».

Попри це, Георгій Могильний теж упевнений, що три поверхи на Гончара, 17—23 таки знесуть. Громада сподівається, що цього разу її не підведуть, і конфлікт, котрий тягнеться із 2008 року, нарешті буде вичерпано. Задумана від самого початку елітна новобудова Fresco Sofia заживе новим життям. «Насправді вже хочеться, аби об’єкт завершили. Виглядає зараз він не дуже гарно, вже дерева поросли, бо 12 років стоїть цей недобуд, — зазначає Ірина Нікіфорова. — Сподіваюся, що це стане прецедентом. Коли був демонтаж поверхів на Десятинному провулку, я вірила, що це буде останньою крапкою, і більше нікому не захочеться будувати недозволені висоти. Але після Гончара вже ніхто не захоче піти цим шляхом точно, бо дуже гучно та показово все було».