Коні Пржевальського «пережовують» радіацію

Після двох років роботи у Чорнобильській зоні ліквідовано єгерську службу, на яку спочатку покладалася місія захисту зони від браконьєрів та вовків, а також запровадження програми «Фауна» з оновлення біологічного розмаїття у Чорнобильській зоні.

Можна сказати, все почалося з того, як два роки тому привезли до Чорнобильської зони коней Пржевальського з Асканії-Нова. Цей небезризиковий експеримент на території техногенної катастрофи було розроблено під керівництвом вчених Інституту зоології ім. Шмальгаузена, і він дав початок програмі «Фауна», згідно з якою життєдіяльність тварин можна використати для екологічної реабілітації забрудненої території. На думку вчених, саме кінські копита і шлунки, що переварюють навіть найжорсткіші трави заростаючих і засихаючих полів та лук зони відчуження, здатні воскресити чорнобильські простори і вберегти їх від пожеж. А оскільки аборигенних коней там вже не лишилося (як переконані в Інституті зоології, з причини браконьєрства), то завезли до зони низькорослих червонокнижних конячок із Асканії. Як частина «Фауни», тоді ж з’явилися у зоні озброєні охоронці лісу — єгері, щоб охороняти ліс від браконьєрів і вовків, які надміру розплодилися. А також, щоб наглядати за живністю зони, і особливо за асканійськими кіньми-переселенцями.

У 1998 році двадцять п’ять єгерів стали до своїх обов’язків як окремий спеціалізований підрозділ у складі державного підприємства «Чорнобильліс», покликаний оберігати багатство зони від пожеж, шкідників, хвороб та лісопорушників. Створений таким чином альянс єгерів із лісниками передбачав повноцінний захист усього живого на понад 280 тис. гектарах закритої території. Однак — не сталося. Після того, як у травні поточного року директор «Чорнобильлісу» Микола Калетник вирішив реорганізувати єгерську службу, тобто перевів єгерів частинами під управління лісників у складі того ж «Чорнобильлісу», начальник єгерів Микола Самчук почав ходити по високих київських інстанціях у пошуках справедливості. Тим часом, єдиного керування єгерів позбавлено, рішень більше не ухвалювали, зброю у них, згідно із законом про спецпідрозділи, відібрали. Учасники розробки програми «Фауна» кандидат біологічних наук Валентин Крижановський і доктор біологічних наук Григорій Двойнос з Інституту зоології відреагували на рішення про розпуск єгерської служби, як на спробу загнати програму в кут, і висловили невпевненість у тому, що коні Пржевальського зможуть вижити без стримування єгерями браконьєрської безцеремонності.

За словами директора підприємства Миколи Калетника, у нього були вагомі підстави для того, щоб реорганізувати єгерську службу — вони працювали геть погано, протоколів про затримання браконьєрів за 1999 рік, наприклад, уклали лише дев’ять, до суду нікого не притягли, про що свідчить службова записка юрисконсульта на ім’я Калетника з висновком перевірки роботи єгерської служби. І взагалі, на думку директора, єгері тільки розтрачували бензин на поїздки територією зони, що не має особливого стосунку до наукових інтересів. У свою чергу начальник єгерів Самчук ще до виходу наказу адміністрації зони від 25 липня про ліквідацію його служби скаржився на те, що директор підприємства Калетник кілька місяців тільки і займався тим, що намагався знищити єгерську службу. Попри накази адміністрації зони і прокуратури про відновлення служби у її колишньому вигляді, він таки вирішив її «реорганізовувати», по суті, знищуючи закладену у ній суть. Проте, на думку директора Миколи Калетника, лісова охорона «Чорнобильлісу» у кількості 240 чоловік «цілком справляється з обов’язком охорони лісів, зокрема й від браконьерства». Проте тоді не зрозуміло, для чого в програмі «Фауна», схваленій Національною академією наук, міністерствами екології та надзвичайних ситуацій, положення про єгерську службу виділене як одне з пріоритетних.

Коли директори приймають рішення про те, щоб щось змінити у себе на підприємствах, то справа ця, безумовно, господарська. Однак у зоні з особливим положенням, згідно із законом України про правовий режим на цій території, їм доводиться погоджувати багато своїх дій зі спеціальним департаментом МНС — адміністрацією зони. І саме адміністрація ще до підписання нею наказу про ліквідацію єгерської служби надсилала на адресу «Чорнобильлісу» розпорядження протилежного характеру — службу не реорганізовувати, зберігати її первісний статус як спеціалізованого підрозділу підприємства «Чорнобильліс». Однак, мабуть, рішення ці супроводилися різним трактуванням, адже привели вони до того, що службу, зрештою, взагалі ліквідовано. Не допомагали і листи з проханням про відновлення роботи єгерської служби ні замміністра МНС Миколи Стеценка, ні президента Академії аграрних наук Михайла Зубця, ні директора Інституту зоології Ігоря Акімова. Втім, у Миколи Калетника є підстави вважати, що листи ці підписувалися без врахування чинних нормативно-правових документів.

Крім того, існує ще один розділ цієї «епопеї» із взаємними звинуваченнями, обливанням брудом, а, бува, й відвертим шантажем. Беручи все це до уваги, з болем доводиться констатувати: програма «Фауна», попри її благі наміри, на сьогодні потерпіла фіаско. Який уже тут щоденник єгеря чи повноцінне відстеження популяцій тварин?! Та й у словах пана Калетника про те, що єгерська служба, яка більш як на третину складається з нефахівців (людей із середньою або середньою технічною освітою) — некомпетентна, логіка, безумовно, є.

Начальник адміністрації зони відчуження Володимир Холоша вважає, що конфлікт, який виник, — суто особистісний і зрів частково тому, що на єгерську службу було спочатку покладено стільки функцій (захист від браконьєрів, відстріл вовків, управління популяціями тварин), що вона не могла з ними повноцінно справлятися. Тепер, як стверджує начальник адміністрації зони, ця ситуація має виправитися — наукову й охоронну діяльність буде розділено.

Згідно з Рамсарською конвенцією від 1971 року, зону відчуження може бути віднесено до природоохоронних територій міжнародного значення. Природа тут розвивається в унікальних умовах, без звичної діяльності людини. Тому і множаться популяції диких кабанів, лосів, вовків, все частіше можна побачити рідкісні види птахів — дрохву і беркута, орлана. Та от через що в зоні зникли єгері і де чия провина в цій історії — вирішувати не простим спостерігачам. Однак, судячи з того, що відбувається, повірити, що справи з охороною природи в Чорнобильській зоні раптом потечуть, як по маслу, також не випадає.

P.S. 4 серпня прем’єр-міністр Віктор Ющенко відреагував на лист- клопотання з Інституту зоології про захист єгерської служби «від чиновницької сваволі», поставивши на ньому звернення до міністра надзвичайних ситуацій Василя Дурдинця: «Прошу вирішити позитивно». 31 липня віце-прем’єр-міністр Михайло Гладій у вигляді відгуку на лист президента УААН Михайла Зубця про відновлення єгерської служби віддав доручення (№ інд. 32) міністрам надзвичайних ситуацій і екології, а також керівникові Держкомлісгоспу: «Терміново розглянути з УААН та прийняти корисне в інтересах держави рішення».