Коротко / СУСПІЛЬСТВО

Перший пам’ятник Нестору Махнові збудували на народні гроші

В містечку Гуляйполе Запорізької області створений перший в Україні пам’ятник Нестору Махнові, лідеру анархічного визвольного руху селян у 1917 — 1921 роках. Меморіал відкрили 7 листопада до 120-річчя з дня народження українського героя, у дворі збереженої до наших днів хати його брата Карпа. Відкриття супроводжувалося концертом і народними гуляннями. Автор скульптури, запорізький художник Владлен Дубінін, зобразив лідера анархічного руху, який з шаблею і в повному бойовому спорядженні повернувся додому й сів на лаву відпочити. Поруч на лаві залишили місце, щоб туристи та шанувальники Махна могли сфотографуватися з «батьком». Композицію виконано з гіпсу зі спеціальним покриттям, згодом її замінять на бронзову. Як повідомив заступник голови огранізації «Гуляйпільська громада» Сергій Левченко, 40 тисяч гривень, необхідних на створення пам’ятника, зібрали жителі Гуляйполя й підприємці міста. До цього місцева влада 15 років обіцяла увічнити Нестора Махна, але кошти на це так і не було виділено, повідомляє Євген СОЛОНИНА.

Вчені дослідять проблему віри

Учені Оксфордського університету розпочали широкомасштабні міждисциплінарні дослідження, мета яких — знайти наукову відповідь на запитання, чому люди вірять у Бога. До завдання дослідників не входить пошук відповіді на питання, чи існує Бог —вчені намагаються з’ясувати, чи є віра у вищу істоту природним явищем, властивим людській ментальності, або ж це продукт виховання чи соціальної еволюції, повідомляє радіо «Свобода» Дослідження, які проводяться Центром досліджень антропології й свідомості Оксфордського університету, стали можливі завдяки гранту на 1,9 мільйона фунтів, наданому Фондом Темплетона. Проект розрахований на три роки та включає й теоретичні розробки, й польові дослідження із залученням респондентів різного віку, освіченості й соціального статусу. Реалізація цього наукового проекту припускає залучення методів етнології, еволюційної біології, психології, неврології, лінгвістики й комп’ютерних технологій. Особливу увагу вчені приділятимуть конфліктам на релігійному ѓрунті, психологічному механізмі виникнення релігійного почуття й соціальної ролі релігії.

Основні причини смертності у світі

Трьома основними причинами смертності є серцево-судинні захворювання, інфекції та рак (найбільше людей — 29% — вмирають від захворювань серця і судин), повідомляє РІА «Новости» з посиланням на доповідь Всесвітньої організації охорони здоров’я. Порівняно з дослідженням 2002 року, від хвороб серця вмирають так само часто, проте смертність від інфекцій істотно скоротилася. При цьому вірогідність смерті чоловіків у віці 15—60 років значно вища, ніж у жінок цієї ж вікової категорії. Особливо ця різниця відчутна в країнах Латинської Америки, Карибського басейну та Близького Сходу. Згідно з доповіддю ВООЗ, у країнах із низьким рівнем доходу основними причинами смерті є пневмонія, хвороби серця, діарея, ВІЛ/СНІД, і інсульт. При цьому на країни Африки припадає 9 із 10 дитячих смертей від СНІДу в усьому світі, а також 9 із 10 випадків смертності дітей від малярії. У країнах з високим рівнем доходу список основних причин смертності очолюють хвороби серця, за якими ідуть рак легенів, пневмонія, бронхіт або астма. Така ж тенденція спостерігається в країнах Східної Європи, де високий рівень смертності пов’язаний переважно з серцево-судинними захворюваннями. За спостереженням ВООЗ, впродовж останніх 10—15 років у Східній Європі спостерігається серйозне погіршення здоров’я людей та системи охорони здоров’я в цілому. Наприклад, порівняно з Заходом, в Східній Європі смертність людей в результаті випадкового отруєння в 16 разів вища.

На Донецькій залізниці почали частіше гинути діти

Понад сотня донеччан через власну неуважність і свідоме порушення правил безпеки отримали травми різного ступеня важкості на залізниці Донецької області. При цьому для 60 травмованих ці порушення в результаті стали смертельними, а решта зараз перебувають у лікарнях регіону. За даними фахівців, найчастіше громадяни отримують травми, не дотримуючись елементарних заходів безпеки. Наприклад, під час наближення поїзда багато донеччан виходять за обмежувальну смугу і стають буквально на самий край платформи, на якому дуже складно втриматися, і є ризик упасти просто під колеса потяга. Крім того, частенько пасажири починають висадку або посадку до вагонів ще до того, як поїзд повністю зупиниться, переходять шляхи там, де їм зручно, а не у спеціально відведених для цього місцях, і часом навіть перебираються на іншу платформу, підлазячи під вагонами електричок. Особливо, як повідомляє прес-служба Донецької залізниці, через свою неуважність і байдужість батьків на залізничному полотні страждають діти. Так, лише за дев’ять місяців поточного року травми отримали п’ятеро дітей, двоє з яких загинули. При цьому фахівці відзначають зростання дитячого травматизму: в аналогічний період минулого року травми на залізній дорозі отримали двоє дітей, а смертельних випадків не було взагалі. Водночас, як показує практика, дорослі стали уважнішими — торік на залізниці Донеччини отримали травми 125 громадян, із яких 88 загинули. Щоб запобігти випадкам травматизму на залізниці, фахівці не втомлюються нагадувати донеччанам про обережність, регулярно оновлюють для них правила поведінки на перонах і в поїздах, і радять їм не ризикувати життям даремно. Однак поки що ці зусилля безплідні — багато донбасівців чомусь пропускають це повз вуха, повідомляє Ганна ХРИПУНКОВА, «День».

Дитячий церебральний параліч — не вирок

Діагноз «дитячий церебральний параліч» в Україні встановлено більше ніж 20 тисячам пацієнтів. Це означає, що понад 20 тисяч сімей щодня несуть тягар безнадійного вироку, адже багатьом з тих, кому в ранньому віці було діагностовано церебральний параліч, не вдається повноцінно увійти в звичне для інших життя. І все ж надія є, стверджує головний позаштатний дитячий невролог головного управління охорони здоров’я Києва Оксана Майструк.

— Коли мова йде про дитячий церебральний параліч, важливо не тільки лікування, але й реабілітація. Вона включає різні фізіотерапевтичні процедури, масажі, спеціальні вправи, особливі види фізичної активності, які допомагають дитині розвиватися фізично та розумово. Вилікувати ДЦП, на жаль, неможливо, але існує немало випадків, коли любов і турбота батьків роблять буквально диво — дитина виростає практично здоровою, оточуючі навіть не здогадуються про її захворювання. Це величезне досягнення для сім’ї та для самої дитини, — говорить лікар. — Проте, такого успіху можна досягти не завжди, оскільки багато що залежить не тільки від любові батьків та їх прагнення подолати хворобу, але й від того, яка форма ДЦП у дитини, чи отримує вона адекватне сучасне лікування. Однією з найбільш важких форм вважається спастична форма ДЦП. Крім того, що спастика м’язів не дає нормально розвиватися кінцівкам, дитина страждає від страшного болю, вона практично живе з постійними судомами. Сьогодні для корекції м’язової спастичності застосовується метод введення сучасного міорелаксанту пролонгованої дії — ботулінічного токсину типу А (препарат Діспорт). Це технічно простий та безпечний метод. Діспорт діє локально на рівні ін’єкційного м’яза, не даючи системного ефекту. Прицільне розслаблення м’язів дозволяє в більш короткий термін та більш ефективно провести комплекс реабілітаційних заходів. На жаль, у багатьох випадках батьки змушені купувати цей препарат для своєї дитини. Він досить дорого коштує, отже деякі сім’ї, що вимагають такого лікування, просто не можуть дозволити собі придбання цього медикаменту. Але мені приємно повідомити, що тепер київських діток ми зможемо лікувати безкоштовно. В рамках «Програми застосування препарату Діспорт у комплексній медико-соціальній реабілітації дітей зі спастичними формами церебрального паралічу», яку впроваджує Київська міська державна адміністрація на базі дитячої клінічної лікарні № 1 за адресою вул. Богатирська, 30, діти з ДЦП можуть пройти безкоштовне лікування цим європейським препаратом. Для цього треба взяти у районного дитячого невролога направленням на консультацію до головного позаштатного міського дитячого невролога та прийти до мене на прийом. Хочу звернутися до тих, у кого в сім’ї є дитина з цим захворюванням: не опускайте руки! Ви та ваша дитина маєте шанс на повноцінне життя!