Коротко / СУСПІЛЬСТВО

Громадськості показали грошові документи ОУН і УПА

Служба безпеки України презентувала книгу-альбом «Бофони: грошові документи ОУН і УПА» — унікальне видання, що містить повний каталог і опис грошових документів українського визвольного руху 40 — 50-х років минулого століття, передає Укрінформ. Книжку підготовлено на основі розсекречених матеріалів архівів СБУ і видано за сприяння Національного банку України. «Факт функціонування бофонів у місцях, де активно діяв повстанський рух, є додатковим свідченням його масової підтримки з боку населення. Часто лише наявність у людини цих повстанських грошей була достатньої підставою для репресій з боку каральних органів СРСР», — зазначив на церемонії презентації видання радник голови СБУ Володимир В’ятрович. Як розповів упорядник книжки, заступник директора Державного архіву Тернопільської області Олег Клименко, за період збройної боротьби 1939 — 1954 років оунівське підпілля випустило близько 500 різновидів бофонів, які використовувались щонайменше у 12 областях України та Білорусі, а також частково на території Польщі, Чехії, Словаччини, Австрії та Німеччини. Ці грошові документи було створено для підтвердження матеріально-фінансових відносин між повстанцями та населенням, а тому є найважливішими документами, що відображають економічну основу діяльності підпілля, сказав дослідник. Наклад книжки — 1,5 тисячі екземплярів. Видання безкоштовно отримають бібліотеки наукових та освітніх установ, а його електронний варіант буде розміщено в інформаційному залі Галузевого державного архіву СБУ. Нагадаємо, бофони (скорочення слів «бойовий фонд») — це однобічний, рідше двобічний, грошовий документ, здебільшого з оунівською чи національною символікою з фіксованим номіналом (або без номіналу). Уповноважені особи від імені ОУН чи УПА видавали їх населенню за внесені добровільно, стягнуті чи реквізовані кошти, продукти харчування, одяг тощо.

Ліси вирубуватимуть «по-новому»

У Карпатах з 1 січня 2009 року встановлюються спеціальні умови вирубки лісів, повідомляє «Укрінформ» із посиланням на Держкомлісгосп. Прийнята урядом постанова істотно обмежує площу вирубки гірських ділянок лісу, що продиктовано наслідками липневої повені у західних регіонах країни, коли однією з її причин називалася несанкціонована вирубка лісів. У той же час, екологи вважають, що вжитих заходів недостатньо і вирубку лісів у Карпатах взагалі потрібно заборонити. У постанові підкреслюється, що суцільна вирубка і площа вирубуваних ділянок у Карпатах будуть суттєво обмежені, а положення загальних правил вирубки головного користування в лісах України, що дозволяють широку системну вирубку, не поширюватимуться на ліси у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській і Чернівецькій областях. Так, якщо за діючими в Україні правилами, дозволена вирубка до 40—50% дерев на 1 га лісів, то для карпатських лісів цей показник становитиме не більше 30%. Згідно з новим документом, у разі здійснення суцільної вирубки ширина лісосіки не повинна перевищувати 50 м. При цьому кінцева вирубка може проводитися тільки за наявності життєздатного молодняка, кількість якого на 1 га має становити: в дубових лісах — не менше 10 тис. штук, букових — 15 тис., ялинових — 12 тис. У букових і ялівцевих лісах молодняк має досягати висоти 1,5 м. Примітно, що правила вирубки головного користування для лісів України допускають ширину просіки до 250 м, а висота молодняка у букових і ялівцевих лісах повинна становити не менше 0,5 м.

В Україні зростає рівень смертності на виробництві

Протягом останніх трьох років кількість випадків виробничого травматизму в Україні не зменшується і залишається на стабільно високому рівні. Водночас, частішають випадки зі смертельними наслідками: з 5,5 осіб на 100 тис. працівників у 2005 році до 7 осіб — в 2007 році, повідомляє прес-служба Рахункової палати. Тут констатували, що діяльність Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірського нагляду щодо поліпшення стану промислової безпеки і охорони праці «є неефективною». «Суб’єкти господарювання масово порушують вимоги нормативних актів з питань промислової безпеки, охорони і безпеки праці. У свою чергу, Комітет не забезпечив належного контролю за станом усунення суб’єктами господарювання виявлених порушень у галузі охорони праці. Як наслідок, безкарність посадових осіб, винних у порушеннях у сфері охорони праці, істотно знизила ефективність державного нагляду за станом промислової безпеки», — стверджують у Рахунковій палаті. Раніше генеральний директор Федерації роботодавців України (ФРУ) Володимир Грищенко заявив, що ФРУ відкрила Національний консалтинговий центр з питань безпечних і гідних умов праці. Його створено з метою підготовки експертів національного рівня з питань безпеки праці, насамперед, для потреб організацій-роботодавців і підприємців-членів Федерації.