Коротко / СУСПІЛЬСТВО

Чопські митники затримали посилку з забороненими ліками

Поштове відправлення надіслали з Федеративної республіки Німеччини до однієї з західних областей нашої країни. Як повідомила Наталія Лях із прес-служби Чопської митниці, що на Закарпатті, відправник офіційно задекларував каву, чай, шоколад та медичні препарати. Однак при митному огляді виявилося, що надіслані ліки заборонені до пересилання в Україну.

У посилці поміж солодощами та кавою митники нарахували 490 пігулок медичних препаратів, які використовуються у неврології та психіатрії. Частина пігулок була упакована, решта — у конвалютах по 10 штук. Всі вони виготовлені на основі лікарського засобу, який Міністерством охорони здоров’я України внесений до переліку сильнодіючих. У медичних закладах ліки на його основі підлягають предметно-кількісному обліку, а в аптеках відпускаються тільки за рецептом лікаря. Пересилати у міжнародних поштових відправленнях медичні препарати, до складу яких входять сильнодіючі лікарські засоби, а також наркотичні, психотропні речовини та прекурсори не дозволяється.

За фактом порушення митних правил складено протокол, а пігулки вилучено й направлено для проведення експертизи, яка встановить відповідність їхнього маркування та складу, повідомляє Наталка ПОПОВИЧ , Ужгород.

Наближається грип

Цієї зими близько 20 відсотків полтавців можуть захворіти на грип, повідомив начальник міського управління охорони здоров’я населення Сергій Котов. Найефективнішою вакциною від грипу є препарат «Інфлувак», вартість однієї дози якого становить 61-70 гривень. Зараз у Полтаві щеплено тільки 120 осіб.

Епідемічний рівень у 20 відсотків не є найнебезпечнішим, тож зимова епідемія хоч і буде, але її рівень — середній. Разом із тим, зараз показник захворюваності нижчий від епідемічного порогу. Серед протиепідемічних заходів прес-служба Полтавської міськради називає щоденний аналіз ситуації, який здійснюватиме санепідемстанція, забезпечення необхідними препаратами медичних закладів, залучення для допомоги лікарям шестикурсників та інтернів медичної стоматологічної академії, розгортання додаткових ліжко-місць, забезпечення теплового режиму в освітніх закладах, повідомляє Євген БРИЖ , Полтава.

Ціни на документи легалізовані...

Центр прискореного оформлення документів, у якому відтепер можна всього за кілька днів отримати будь-який документ аж до закордонного паспорта, днями відкрився в Донецьку на базі державного підприємства МВС «Ресурси-документ». Подібні центри існують уже в 20-ти областях України, і працюють як структурні підрозділи відділів громадянства та реєстрації фізичних осіб. Одним із головних завдань цих центрів є виготовлення пакетів документів, пов’язаних із виїздами за кордон (візи, закордонні паспорти, дитячі проїзні документи), а також здійснення представницьких функцій із прискорення їхнього оформлення. При цьому, за словами начальника центру Олександра Куликова, максимальний термін оформлення документів становить усього 20 днів, а взагалі передбачається, що клієнт отримуватиме їх на руки днів за п’ять-десять. Щоправда, не варто розраховувати, що це задоволення обійдеться громадянам безкоштовно: на всі документи існують свої ціни й тарифи, які єдині по всіх філіалах підприємства. Так, наприклад, оформлення закордонного паспорта протягом п’яти днів у Донецьку обійдеться у 810 грн. У цю суму вже входять усі необхідні платежі, держмито, а також медична страховка та послуги самого підприємства. Утім, як стверджують самі ж клієнти центру, ця ціна здається високою лише на перший погляд, адже для того, щоб швидко оформити документ у паспортному столі, доводиться платити мало не вдвічі більше, повідомляє Ганна ХРИПУНКОВА , «День».

Дуб любить компанію груші

Щоб добре родили груші та черешні їх треба садити поміж дубами., стверджують вінницькі лісники. За їхніми словами фруктові дерева, що ростуть поміж дубами, розлогі та низькі. Якраз такі, з яких зручно збирати плоди. А на дубах, розсаджених поміж груш, не заводяться шкідливі комахи. Тому зібрані жолуді відмінно діють у ліках. Своїм відкриттям вінницькі лісники поділились із колегами з усієї України, організувавши у Вінниці спеціальну нараду головних лісничих з усіх регіонів: на ній вони заохочували збирати жолуді. Голова товариства лісників України Василь Самоплавський зазначив, що це має сенс, адже без жолудів і без дубів не буде ні свиней ні іншої живності в лісах.

Проте розвести дуби не так просто. Заважають миші і аграрії. «Якщо перші трублять жолуді, то селяни, обробляючи поля, виїжджають тракторами на лісосмуги і трощать все, що попадає під плуг», — говорить Анатолій Бондар, заступник голови державного комітету лісового господарства. Для тих, хто хоче перевірити у своїй садибі, як між собою товаришують дуб та груша, вінницькі лісники радять посадити ці дерева через 5 метрів. Запевняють, що груші будуть сипкі, а жолуді вилікують від застуди. Найкраще дуби із фруктовими деревами саджати у подвір’ях. Так, щоб дуб — біля дороги, а груша — під вікном. Тоді восени буде багато фруктів, а влітку — більше свіжого повітря без радіації та пилу, повідомляє Мирослава СОКОЛОВА , «День».

Усім світом на розв’язання екологічних проблем

Донецьк уже протягом двох років не отримує грошей на розв’язання своїх екологічних проблем, а власних коштів шахтарської столиці не вистачає навіть на елементарні потреби в цьому питанні. Таку заяву зробив донецький міський голова Олександр Лук’янченко, який зауважив, що сьогодні в Донецьку залишається лише 10% належного згідно із законом екологічного збору, що надто мало для фінансування навіть самих невибагливих екологічних програм. Як відмічають фахівці, сьогодні екологія Донецька і Донбасу загалом вимагає вже чималих інвестицій, інакше ситуація може ще погіршитися. Однак незважаючи ні на що, з усіх коштів, що збирані в місті на ці потреби, чверть (25%) йде до обласного бюджету, а ще 65% — до бюджету державного, звідки вже не повертається. У результаті, незважаючи на те, що в Донецьку існує маса різноманітних екологічних програм, ось уже два роки міська влада не може почати реалізацію жодної з них. Щоб хоч якось вийти з цієї ситуації, місцева влада запропонувала спеціалістам центру законодавчих ініціатив Донецької обласної ради розробити новий законопроект, який би по-новому врегулював питання «екологічного фінансування» Донбасу і ліквідував дискримінаційне відношення до регіонів, що існують в Україні. Також, крім цього, керівництво міста вирішило діяти своїми силами і вже запропонувало нову програму, направлену на оздоровлення екологічних умов у Донецьку, загальне фінансування якої повинно становити майже 20 млн. грн., повідомляє Ганна ХРИПУНКОВА , «День».

Без науки на селі «і ні туди, і ні сюди»

Вперше за роки Незалежності відбулася зустріч науковців та керівників науково-дослідних закладів області сільськогосподарського профілю з керівництвом Тернопільщини на такому високому рівні. Про це розповіли самі науковці голові обласної ради Михайлу Миколенку. Під час спілкування науковці наголошували, що нині необхідно налагодити дієву співпрацю науки і виробництва. Нехтування новими технологіями, прорахунки у виборі сортів негативно відображаються на економіці господарювання. Виявляється, наукових розробок для ефективного ведення господарювання напрацьовано на 50 років! Оскільки сільське господарство є визначальною галуззю в області, то обласній раді рекомендовано у першому кварталі 2007 року розглянути питання стану та розвитку агропромислового виробництва, сільських територій та земельних відносин. Для його підготовки буде залучено науковий потенціал Тернопілля. В осінньо-зимові місяці запропоновано організувати на базі науково-дослідних закладів області навчання та курси підвищення кваліфікації керівникам, фахівцям, фермерам. Учасники зібрання наголосили також на необхідності створення гуртового ринку сільськогосподарської продукції, повідомляє Андрій СТРІЛЕЦЬ , Тернопіль.

Полтавець встановив на подвір’ї вітровий двигун

У селі Шостаки, що біля Полтави, місцевий мешканець Дмитро Онегдюк встановив прямо у себе на подвір’ї вітровий двигун! Щомісяця на опаленні будинку він тепер зможе заощаджувати близько 100 гривень. Щоправда, сам вітряк діаметром 10 метрів та висотою вишки 25 метрів обійшовся полтавцю у більш ніж 7 тисяч гривень. Якщо не рахувати власну працю, то вітряк окупиться приблизно за 70 місяців, тобто за майже 6 років. Для будівництва Дмитро Онегдюк викупив дві стріли списаних баштових кранів. Більше того, вітряк хоч і працюватиме регулярно, бо місцевість тут горбкувата, але тільки в зимову пору року, повідомляє Євген БРИЖ , Полтава.