Коротко / СУСПІЛЬСТВО

Нові купюри обзивають фантиками. Чому?

Нова 20-гривнева купюра, випуском якої так пишається Національний банк України, несподівано викликала повне несприйняття у луганцiв. Тобто проти дизайну нової банкноти ніхто нічого не має, але багато хто намагається її позбутися якомога швидше. Річ у тім, що нову купюру відмовляються розглядати як легітимний платіжний засіб продавці в крамницях і на ринках, таксисти, перукарі та стоматологи — практично всі, з ким громадяни розраховуються готівкою. Яна П., студентка: «Учора просто розгорівся скандал у булочній. У мене не було інших грошей, і я дала двадцятку. Так мене звинуватили в шахрайстві, сказали, що фантики не приймають!» Олена Ч., перукар: «Клієнтка намагалася розплатитися зі мною цією купюрою. Я змусила її дати іншу, бо не була впевненою, що ці гроші — справжні. Я не така багата, щоб так ризикувати!», повідомляє Олена ПРИВЕН,

На один подарунок — півтори хвилини

Працівники вінницької кондитерської фабрики, готуючись до новорічних свят, побили свої торішні рекорди, як за кількістю та асортиментом цукерок, так і за швидкістю пакування подарунків. Якщо торік до Нового року працівники фабрики склали півтора мільйона дитячих подарунків, то в цьому році вже майже три мільйони. І ще мільйон — у планах. Попит на свою продукцію начальник економічного відділу фабрики Тетяна Школяр пояснює помірною, порівнюючи з іншими, ціною. Фабрика здешевила свої подарунки за рахунок збільшення норм для пакувальниць. Кожна з них за 8-годинну зміну мусить спакувати 296 подарунків, тобто на один подарунок відведено близько півтори хвилини, з урахуванням, що робітниця протягом всієї зміни ні на секунду не відійде від пакувального столу. Отож новорічні подарунки зморюють не тільки Діда Мороза. Цього року його торба буде і важкою і цікавою. Подарунки 14 видів проти торішніх дев’яти. Для їхнього складу випустили чотири види шоколадних цукерок за радянською рецептурою, які вже давно зняті з виробництва, повідомляє Мирослава СОКОЛОВА , Вінниця

Перевізники ремонтують дороги

Незважаючи на те, що з кожним місяцем збільшується кількість приватних перевізників, проблема безперебійного сполучення багатьох сіл Рівненщини з райцентрами не знята з порядку денного. Налагодження автобусного сполучення пов’язано передусім із введенням в експлуатацію належних доріг. А на їх будівництво якраз і бракує коштів. Хоча, як стверджує начальник управління з координації та контролю роботи автотранспорту області Микола Котоуч, і в цьому напрямку є очевидні зрушення. Так, деякі перевізники погоджуються за власні кошти ремонтувати певну ділянку дороги, аби тільки не зазнавати збитків. А виконання програми «Сільський автобус» дало змогу вже цього року відкрити нові маршрути до 51 сільського населеного пункту. Відтепер повністю охоплені автобусним сполученням села Демидівського, Рокитнівського та Володимирецького районів, повідомляє Сергій СТЕПАНИШИН , Рівне

Мелодія для ферм iз худобою... I без

Доярки сільгоспкооперативу «Промінь» в селі Мала Клітна Красилівського району на Хмельниччині, вирішуючи на виробничій нараді питання про гідну зустріч Нового року, говорили про музику... «За попередніми даними, у 2003 році кожна з 740 дійних корів господарства дасть понад п’ять тонн молока. Лише за 11 місяців від молочного стада одержали 1,3 мільйона гривень чистого прибутку. Ці показники переконують: скотарство — найприбутковіша галузь. Тому на нараді йшлося про невикористані резерви підвищення надоїв молока», — повідомив для «Дня» директор сільгоспкооперативу «Промінь» Володимир Ковальчук.

Говорячи «про наболіле», згадали, що, як показує досвід світових лідерів галузі, позитивний вплив на продуктивність рекордисток справляє музика. Одначе пропозиція про впровадження цього досвіду «не пройшла». «Гору взяла думка прихильників традиційних підходів до ведення галузі. На цей день маємо по 22 корови на кожну сотню гектарів сільгоспугідь кооперативу «Промінь». Кормова база дозволяє збільшити стадо до тисячі голів і на цій основі продовжити підвищення економічної ефективності виробництва. Зроблено також наголос на поліпшення селекційної справи і кращу підготовку кормів до згодовування», — розповів про перебіг ділової дискусії директор.

Виявилося, що на молочній фермі зайнято 79 селян Малої Клітної — доярки, їздові, слюсарі, майстри з механізації трудомістких процесів, представники інших забутих у довколишніх селах професій. «Це — кожен третій працездатний громадянин села. Його середньомісячна зарплатня становить 492,4 гривні», — продовжив Володимир Ковальчук.

Якщо у Малій Клітній мовилося на мажорних нотах, то в інших селах — на мінорних: на 685 тисяч голів великої рогатої худоби, як повідомляють статистики, від 1990 року зменшилося поголів’я ВРХ у господарствах усіх форм власності Хмельницької області. Відтак доярки перекваліфікувалися на покоївок в Італії, майстри з механізації трудомістких процесів у тваринництві — на мулярів у Португалії... повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ , «День»