Козак і соняхи з Донбасу

Художниця Яна Униченко приїхала до Здолбунова наприкінці липня. В той час на її рідній Луганщині вже активно розгорталися військові дії. Здолбунів, що на Рівненщині, дівчина обрала тому, що тут живе її знайома, а також тому, що вона завжди хотіла спробувати пожити на Західній Україні.   

«Я часто подорожую, знаю Україну і завжди її любила.  — розповідає Яна. — Після того, як я вперше побувала на західній Україні, захотіла переїхати сюди жити. Тут і екологія краща, і люди більш близькі мені за культурою та менталітетом, крім цього, відчувається дух українства. Тут збереглися національні традиції. Ми ходили у гості на Різдво до знайомих, і мене дуже здивувало, що до вас приходить стільки колядників і усі вони так довго співають. У нас це не так поширено. Якщо хтось і ходить — то колядки говорять у кількох рядках, а такі красиві пісні мало хто співає. У вас ці пісні від душі, аж мурахи по шкірі».

Ідея розписів належить Віктору Чумаку, голові ОСББ, до якого входить будинок, де Яна винаймає помешкання. «Думка про те, що можна розмалювати під’їзди, приходила до мене давно, але я довго шукав художника, який зможе її втілити. Кого мені не радили — не бачив я їх у цій ролі. Але коли мене познайомили з Яною і показали її малюнки, я зрозумів, що вона зможе візуально втілити необхідне тепло і позитив. Ми обрали саме маленькі композиції. Якби малюнки були всюди — це було б не так цікаво. Інколи люди самі замовляють, що хочуть бачити поряд. Ось з третього під’їзду підійшов хлопець і попросив козака намалювати».

Сама Яна вперше пробувала  розписувати будівлі у рідному селищі на Луганщині, але тоді на малюнки люди відреагували досить несподівано. «У селищі, де проживають мої батьки, я хотіла розмалювати паркани петриківськими розписами, але встигла розмалювати лише хвіртки собі та сусідці. Люди реагували дуже дивно. Їм спочатку здавалося, що малюнки приклеєні, тому вони їх дряпали і намагалися відклеїти. Лише згодом повірити, що це можна намалювати».

Зараз Яна розмалювала всі шість під’їздів у своєму будинку та кафе на виїзді з міста. На черзі — сусідні будинки, мешканці яких вже давно просять дівчину намалювати у них хоча б сонях. На  розписі під’їздів Яна зупинятися не планує, дівчина хоче відкрити у Здолбунові майстер-класи, де навчатиме малювати дорослих.

«Найчастіше до мене підходить саме дорослі і розповідають, що в дитинстві дуже хотіли малювати, але батьки не сприяли цьому, а тепер вони хочуть почати знову. Моя філософія проста: людина може все, якщо вона цього дійсно хоче. Для того, щоб малювати, не треба бути великим художником, головне, що ти вкладаєш у свою творчість. Можна намалювати шедевр в плані техніки, але якщо людина вкладає в це негатив, то картина лише буде відштовхувати. Тому малюю я завжди з гарним настроєм», — усміхається Яна.

Нещодавно дівчина розмалювала стіни контейнеру, який вже вирушив у зону АТО на потреби військових.