Крим атакують гризуни
Як повідомили журналістам у республіканській СЕС Криму, економічна шкода від синантропних гризунів щорічно становить мільйони доларів. За найскромнішими підрахунками агентства «Новий регіон», миші, пацюки та хом’яки з’їдають за день майже залізничний ешелон продовольства, а за рік їхнє проживання лише на території півострова оцінюється масою продовольства, вартість якого може становити 12 — 15 мільйонів доларів. За даними епізоотологів, в середньому на одного жителя кримських сучасних населених пунктів припадає 2—3 сірі пацюки та 4—6 мишей. Виходячи з 2 мільйонного населення Криму, в містах і селах автономії чисельність синантропних тварин становить у середньому 5—5,5 мільйона пацюків та 10—12 мільйонів мишей.
Економічна шкода від такої кількості гризунів досить масштабна. У середньому один пацюк чи миша з’їдає протягом доби 50 грамів їжі. Окрім природного корму, в раціон гризунів потрапляють продовольчі товари на складах, базах і магазинах. Оскільки процес псування тваринами продуктів відбувається протягом усього року, власники не відразу усвідомлюють масштаб шкоди.
Цікаво, що респектабельні будівлі з єврооздобленням найбільш схильні до заселення гризунами. Там, як не дивно, створюються чудові умови для їхнього мешкання — в нішах між деревостружковими, а також гіпсокартонними плитами внутрішньої та зовнішньої обробки і стінами будівлі. Більш за те, гризунам «до смаку» будівельна монтажна піна, що широко застосовується для усунення щілин. Фахівці вважають, що заходи щодо зниження заселеності гризунами будівель потрібно вживати ще на стадії будівництва. Тому, наприклад, монтажну піну не рекомендують використовувати на перших поверхах. А в подальшому обов’язково потрібно укладати угоди на профілактичну дератизацію. «Власникам магазинів, складів, та баз потрібно пам’ятати, що вони самі та їхні працівники ризикують заразитися в першу чергу», — підкреслюють епізоотологи.
«День» уже писав про нашестя пацюків у Севастополі (див. № 189, 15 жовтня). Однак на цьому гризуни не зупинилися. Як повідомляють епізоотологи, однією із зон серйозних осередкових спалахів щурячого лептоспірозу є Ялта. Причиною великої кількості пацюків у місті є старі споруди з підвалами та застарілою каналізацією. Комплексна дератизація (тобто потрава) пацюків востаннє проводилася ще в середині 90-х років. Однак ані мерія, ані інші підрозділи самоврядування, відповідальні за організацію боротьби з синантропними гризунами (сірі пацюки, миші) не докладають належних зусиль і мало прислухаються до рекомендацій епідеміологів, — говорять у республіканській СЕС.
У Криму налічується 19 видів гризунів. Вони — основні розповсюджувачі туляремії, лептоспірозу, кліщового енцефаліту, хвороби Лайма, геморагічної лихоманки з нирковим синдромом, кишкового ієрсиниозу, псевдотуберкульозу та ще низки інших інфекцій. Саме природні й антропургічні (розташовані в основному в межах населених пунктів) вогнища цих інфекцій виявлено в Криму. Для жителів Ялти пацюк — небезпечний розповсюджувач і джерело захворювання людей і тварин на лептоспіроз. Інфікування людей відбувається при вживанні зараженої виділеннями пацюків води та їжі.
Профілактика — лише знищення пацюків. Міська СЕС Ялти звернулася до керівництва міста з проханням виділити з бюджету близько 30 тисяч гривень на те, щоб провести осінню потраву пацюків. З таким же проханням розіслано листи у всі селищні ради Великої Ялти.
