Крим перебудовує музейну справу

Верховна Рада Криму затвердила план заходів на 2007—2008 роки, присвячених 650 річчю вірменського монастирського комплексу Сурб- Хач (Святий Хрест), розташованого поблизу селища Старий Крим. Для його реконструкції та відновлення виділено з держбюджету два мільйони гривень. Пам'ятник архітектури — середньовічний вірменський монастир Сурб- Хач — один із найдревніших на півострові. Побудований він у 1358 році.

Як відомо з історії Криму, Феодосійський регіон у часи Середньовіччя був місцевістю, де домінувало вірменське населення. Зокрема, в Солхаті (так називалося місто, що знаходилося на місці нинішнього селища Старий Крим), у XIV—XV ст. було чотири вірменські монастирі та дев'ять церков. При них відкривалися школи, майстерні, створювалися рукописи. Унікальні рукописні книги, створені в Солхаті, зберігаються в Інституті древніх рукописів Матенадарані (Єреван). Один із чотирьох монастирів, що існували в цих місцях, — Сурб-Хач. Це архітектурний комплекс будівель, зведених у різний час. Монастир протягом багатьох сторіч був центром духовного тяжіння вірмен, святинею народу, місцем паломництва. Він мав особливе значення для духовної єдності вірмен, адже їхні колонії не мали територіальних кордонів, власного централізованого управління, адміністративного зв'язку з метрополією. Усе це їм заміняла церква, духовно об'єднуючи вірменів, завдяки чому вони зберігали на чужині рідну мову, звичаї, писемність, віру. У різний час у Сурб-Хачі жили і працювали багато діячів вірменської культури. За оцінками фахівців, до нинішнього часу комплекс непогано зберігся, він багато років підтримується вірменською громадою, в ньому проводяться екскурсії та наукові дослідження, масові заходи. Однак зараз уже для збереження найбагатшої спадщини вірменів для нащадків потрібні реставраційно-відновлювані роботи в монастирському комплексі, які планується провести цього літа, крім того, не відповідає курортним вимогам лісова дорога до музею. Після проведення комплексу підготовчих робіт Верховна Рада Криму планує провести низку історичних заходів, головними з яких будуть міжнарод ні конференції, присвячені 650-річчю монастирського комплексу Сурб-Хач.

Загалом для Криму, найбагатша історико-культурна спадщина якого є найцікавішою частиною скарбниці світової культури, розвиток музейної справи має особливе значення. Музеї, заповідники, монастирі, палацово-паркові комплекси автономії є запорукою збереження для нащадків усього багатства півострова, додають неповторність і своєрідність культурному колориту Криму та сприяють його популяризації в усьому світі, а також розвитку міжнародного туризму. «Успішне виконання музейними працівниками науково-дослідних і просвітницьких завдань є гарантією збереження для нащадків усього багатства вітчизняної та світової культурної спадщини», — йдеться в нещодавно прийнятій постанові Верховної Ради Криму про практику дотримання на півострові вимог Закону України «Про музеї і музейну справу».

Практично оновився до нового курортного сезону і музей Максиміліана Волошина в Коктебелі. Для цього також є серйозні підстави — нинішнього року світова громадськість відзначатиме 130-річчя від дня народження поета, і центром урочистих заходів стане Коктебель і Дім поета. Наприкінці минулого тижня, як повідомила «Дню» керівник прес-служби Ради міністрів Криму Людмила Бензік, у селищі відбулася нарада за участю голови парламенту Криму Анатолія Гриценка, заступника голови уряду Тетяни Умріхиної, міністра культури і мистецтв Олександра Єрмачкова, на якому було узгоджено порядок проведення урочистостей. Анатолій Гриценко повідомив, що на травень — вересень 2007 року заплановано багато заходів, які відбудуться у Коктебелі, Судаку, Старому Криму і Сімферополі, а парламент і уряд докладуть усіх зусиль, щоб забезпечити фінансування їх у повному обсязі. У рамках святкування 130-річчя від дня народження поета планується урочисте відкриття Дому- музею 12 червня 2007 року після реставрації, а також проведення низки науково- практичних конференцій, поетичних фестивалів, художніх пленерів. Протягом усього року друком виходитимуть літературні та художні праці Максиміліана Волошина, краєзнавча та мистецтвознавча література. Журналісти зможуть узяти участь у конкурсі на краще висвітлення теми «Максиміліан Волошин і Дім поета».

— Виконання Закону України «Про музеї і музейну справу» є пріоритетним напрямом роботи Міністерства культури і мистецтв, — розповів «Дню» міністр культури автономії Олександр Єрмачков. — Історичні об'єкти, що становлять культурну цінність, є частиною Музейного фонду України і охороняються та використовуються згідно з чинним законодавством. А це чималі багатства. Музейний фонд налічує 1057175 одиниць, причому він постійно поповнюється. Так, за перше півріччя 2006 року основний фонд поповнився на 1850 одиниць. Відвідування кримських музеїв, а заодно і їхні прибутки в останні роки постійно зростають за рахунок збільшення екскурсій для курортників і гостей Криму.

Водночас, зазначає міністр, існують досить не прості проблеми в розвитку музейної системи Криму, передусім через недостатнє фінансування. Так, міністерство вживає заходів до того, щоб, нарешті, відремонтувати фасад будівлі республіканського краєзнавчого музею — центрального музею Тавриди, на що потрібно відшукати не менш ніж 300 тис. грн. У зв'язку з великою кількістю організацій, які займають приміщення музею — а це часто інші самостійні музеї, наприклад, Дім-музей Іллі Сельвінського, а також Республіканський комітет із охорони культурної спадщини Криму, Державна служба з переміщення цінностей та інші — республіканському музею поки не вдається сформувати постійно діючі експозиції, а тому виходить, що музей сформований з одиничних виставок. З бюджету Криму фінансуються лише заробітна плата співробітників, охорона і комунальні платежі. Тепер постанова Верховної Ради передбачає зміну порядку фінансування культури, що дозволить відшукати кошти для розвитку музеїв. Крім того, парламент рекомендував органам місцевого самоврядування вирішити питання про передачу музеям земельних ділянок, на яких вони розташовані.

Крим пишається тим, що у Сімферополі розташований один із найцікавіших музеїв України — Кримський етнографічний музей, який є єдиним музеєм подібного типу на півдні України. Але він досі належить до складу Кримського республіканського краєзнавчого музею, і міністерство вживає заходів до того, щоб зареєструвати його як самостійну юридичну особу. Також для завершення створення експозиції «Золота скарбниця» необхідно виділити з бюджету Автономної Республіки Крим 450 тис. грн. Для завершення ремонтно-відновлюваних робіт і встановлення сигналізації літературного музею Дім-музей Іллі Сельвінського, який тулиться у двох приміщеннях у республіканському краєзнавчому музеї, необхідно ще 240 тис. грн.

Будівля Сімферопольського художнього музею, яка є одночасно пам'ятником архітектури XX століття, потребує реставрації та капітального ремонту. Вимагає заміни покрівля, а тому серйозні побоювання викликає збереження експонатів і пожежна безпека музею. Минулого року міністерство культури спільно з постійною комісією з культури Верховної Ради Криму також робило певні кроки для того, щоб провести ремонт у Домі-музеї А.П. Чехова, де потрібно було замінити електропроводку, пристрій автономного опалювання та гідроізоляцію. До цього залучали місцеві органи влади, Асоціацію музеїв і заповідників Криму, інші зацікавлені організації.

Водночас кримський парламент вважає, що чинні Закони України «Про охорону культурної спадщини» і «Про охорону археологічної спадщини» суперечать Конституції України і Конституції Криму. «Вони фактично усувають орган культурної спадщини АРК від участі в розв'язанні питань видачі дозволів на проведення археологічних розвідок і розкопок, вони також направлені на те, щоб сприяти монополізації цього права центральними органами виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, — вважає депутат Верховної Ради Юрій Могаричов. — А це позбавляє Крим конституційних повноважень, передбачених статтею 138 Конституції України та статтею 18 Конституції Криму». Тому Верховна Рада Криму звернулася до народних депутатів від Автономії з проханням внести на розгляд парламенту України розроблений нею проект змін до цих законів, де пропонується наділити правом видачі дозволів на проведення робіт в охоронних зонах пам'ятників історії та культури.