«Кути над Черемошем»

Кути... Напевне, ви уже зустрічали цю назву. Є Кути на Тернопільщині, Львівщині, й не тільки. Сьогодні мова піде саме про селище Кути на Івано-Франківщині, яке розташоване біля кордону з Румунією. Історія цього населеного  пункту по-своєму унікальна. Настільки, що її вирішили екранізувати в історично-документальному фільмі «Кути над Черемошем». За створення стрічки взялись автор шести документальних фільмів, сценарист-режисер Оксана Червонюк та продюсер Олена Шалінська, мати якої, до речі, походить із цих країв. За основу авторки взяли однойменну книгу Омеляна Німця. А оскільки перша письмова згадка про селище датується 1448 роком, фільм опише історію Кутів від ХV ст. до сьогодення.

Зауважимо, що упродовж цього періоду селище побувало у складі різних держав: Польщі, Австро-Угорщини, Радянського Союзу, і нарешті — України. Це вплинуло на його історичне та культурне становище. До прикладу, жителі Кутів були активними учасниками опришківського руху, Гайдамаччини, козацького повстання 1648 р., а також вступали у лави УСС та УПА.

Звісно, зняти фільм про такий історичний період — робота довга та клопітка. Ось чому автори знімають сюжети не у хронологічній послідовності. «Два етапи зйомок уже відзняли, третій — плануємо розпочати у жовтні. Під час першого етапу ми створювали сюжети про діяльність УПА в Кутах. У другому — працювали над постановочними сценами про зустріч керівника опришків Олекси Довбуша із засновником хасидизму Бештом — Баал Шем Товом», — зазначає виконавчий директор фільму Лідія Гершуненко.

Опришківський рух, відповідно до історичних даних, спалахнув у Кутах та навколишніх селах у 30—60 роках XVIII ст. Так, у пісні «Ой попід гай зелененький», де оспівується ватажок опришків, згадуються такі слова «щоби Кути не минути, до Косова завернути». Щодо Баал Шем Това, то деякий час він мешкав біля Кутів, обходячись мізерними заробітками. Згодом Бешт сформував своє ідейне бачення хасидизму та викладав своє вчення не в формальних і модерних лекціях, а в бесідах, повчаннях-афоризмах, використовуючи притчі і іносказання. Крім цього, він допомагав хворим і стражденним, отримавши популярність як цілитель-чудотворець, що вміє Іменем Всевишнього лікувати не тільки людську плоть, а й душу. А оскільки існує багато легенд та балада про зустріч Олекси Довбуша з Бештом, автори фільму вирішили створити спільну постановочну сцену про ці особистості.

Однак фільм продемонструє не тільки історичні сюжети. Як зазначає пані Лідія, родзинкою «Кутів над Черемошем» стануть історії самих кутчан. Хоча зараз більшу частину населення селища складають українці, є серед кутчан представники й інших національностей. Це поляки, росіяни, білоруси та вірмени. Така етнічна різноманіть склалася історично. Річ у тім, що у кінці XVII та на початку XVIII століть населення Кутів значно зросло. Тут проходив кордон між Річчю Посполитою і Молдовським князівством, яка була васалом Османської імперії. Через перетин торгівельних шляхів та сприятливий клімат населення Кутів досить швидко поповнювалося за рахунок польських колоністів, шляхтичів та урядовців. У цей період у Кутах поселилися також вірмени. Вони прибули сюди з Молдовського князівства, рятуючись від османського гніту. У XVIII ст. в торгівлі вірменів витіснили євреї, громада яких у Кутах досить швидко зростала. За словами пані Лідії, після приєднання Галичини до Австрійської імперії у 1772 р. почався приплив у Кути німецьких поселенців. А наприкінці Другої світової війни, на жаль, припинила існування громада кутських євреїв. Згодом, у 1946 році, кількість населення Старих Кутів і Кутів поповнювалося за рахунок нових жителів-вигнанців із Надсяння та Лемківщини.

Низка інтерв’ю з жителями Кутів стосуватиметься не тільки історичного минулого, а й сучасності. Так, одним з учасників фільму стане уже знаний боєць АТО Ігор Михайлишин, який грав на морозному Майдані  твори Бетховена і Баха.

Організатори сподіваються, що стрічка «Кути над Черемошем» внесе краплину у висвітлення сторінок історії України загалом. Фільм планують презентувати уже наступного року. Але все залежатиме від фінансування, оскільки фільм створюється лише за рахунок благодійних внесків кутчан та просто небайдужих українців...