Луческу обіграв Газзаєва

Волею сліпого жереба дві найсильніші команди України останнього десятиліття зустрілися між собою на чвертьфінальній стадії змагань за національний Кубок. Поєдинок такого рангу цілком міг бути самодостатнім явищем, до якого команди готувались би заздалегідь і в якому показували б свою найкращу гру. На жаль, футбольний сезон нині настільки насичений важливими подіями, що практично фінальний кубковий матч виявився затиснутим між іграми інших турнірів, через що його учасники виявилися в не зовсім рівних умовах.

«Динамо» напередодні кубкової гри у Донецьку спочатку провело виснажливий поєдинок Ліги чемпіонів у Мілані проти «Інтера», на четвертий день після цього у Дніпропетровську перемогло у принциповому двобої місцевий «Дніпро» в рамках національного чемпіонату, і знову на четвертий день вийшло грати проти «Шахтаря» — теж на чужому полі. Донецька команда мала ще щільніший графік, зігравши три матчі з інтервалом у два дні. Тож тренер «Шахтаря» свідомо вирішив поберегти основних гравців перед кубковою грою із «Динамо», виставивши на матч чемпіонату проти «Закарпаття» практично другий склад. Мірчу Луческу можна було зрозуміти — команда не потрапила до Ліги чемпіонів, відстає від «Динамо» у чемпіонаті, й у разі кубкової поразки все було б зовсім погано. Тож досвідчений тренер вирішив ризикнути втратою очок у чемпіонаті заради перемоги у Кубку.

Все це виглядало б цілком нормально — кожна команда сама для себе обирає пріоритети, якби не шалена інформаційна атака, у яку пішов футбольний клуб «Шахтар» напередодні гри із «Динамо». Спочатку тренер Луческу кілька разів звинуватив українських арбітрів в упередженості на користь «Динамо» і навіть публічно навів список рефері, яких він не хотів би бачити на кубковій грі проти чемпіонів України. А сказані за день до гри президентом «Шахтаря» Рінатом Ахметовим слова про те, що якщо після гри з «Динамо» він зайде у кімнату до суддів, то тим «будет плохо», взагалі не піддаються коментарям.

Ось у такій нервовій атмосфері й розпочалася гра. Заповнений стадіон гнав «Шахтар» уперед, проте «Динамо» з перших же хвилин захопило ініціативу і зусиллями Андрія Шевченка, який чудово розпочав гру, почало створювати небезпеку біля чужих воріт. Тренер «Динамо» Валерій Газзаєв свідомо залишив у запасі кількох основних виконавців, але ті, хто вийшов на заміну, не зуміли виконати тренерський задум. Лівий фланг киян, де замість Жерсона Маграо та Андрія Ямоленка на поле вийшло Бетао та Тіберіу Гіоане, повністю програв боротьбу опонентам на чолі із капітаном «Шахтаря» Даріо Срною, який і відкрив рахунок несподівано точним ударом у ближній кут воріт Станіслава Богуша. Після цього епізоду й до самого закінчення гри ініціативою володіли господарі поля, вміло тримаючи м’яч, збиваючи темп і змушуючи динамівців нервувати. Після того, як Андрій Шевченко втомився, були сподівання на Олександра Алієва, який вийшов на заміну в другому таймі. Але сподівання виявилися марними. Господарі майстерно довели гру до перемоги, традиційно для себе користуючись не лише спортивними прийомами.

Стратегія Мірчі Луческу виявилася вірною: на мокрому полі виснажені динамівці практично не мали шансів відіграти пропущений м’яч. А на останній хвилині гри «Шахтар» забив другий м’яч, остаточно підтвердивши закономірність своєї перемоги. Внаслідок цього «Динамо» вдруге поспіль вибуло із розіграшу Кубка, не дійшовши до фіналу після гостьової поразки від «Шахтаря». Та це зовсім не означає, що суперечка між цими командами припинилася. Попереду як заочне, поки що, змагання команд у єврокубках та чемпіонаті України, так і календарна гра між ними у 14-му турі вже 21 листопада. Шкода, але і цей поєдинок волею упорядників календаря виявився затиснутим між вирішальним матчем збірної України за вихід на Кубок світу проти Греції 18 листопада та виїзною грою «Динамо» у Лізі чемпіонів проти російського «Рубіна» 24-го. Тим більше цікавою буде нова стратегічна суперечка між тренерами команд, у якій поки що перед веде Мірча Луческу.

Тим часом ще трьома півфіналістами разом із «Шахтарем» стали сімферопольська «Таврія», донецький «Металург» та луцька «Волинь» із першої ліги. Ігри півфіналу відбудуться навесні наступного року.

Кубок України. Чвертьфінал.

«Шахтар» (Донецьк) — «Динамо» (Київ) —2:0,
«Таврія» (Сімферополь) — «Оболонь» (Київ) —4:0,
«Дніпро» (Дніпропетровськ) — «Металург» (Донецьк) — 1:2.
«Волинь» (Луцьк) — «Металург» (Запоріжжя) — 2:1.

Від редакції. Повертаючись до сказаного, коли під сумнів було поставлено дії суддів після нещодавньої гри «Динамо» Київ — «Дніпро», хочеться наголосити, що вона могла би мати не лише футбольний резонанс. Праві арбітри чи ні — нехай розбираються наділені повноваженнями фахівці. Щоправда, якщо власники клубів їм не вірять, як у нас у країні тотально ніхто не вірить нікому (і чому, власне, футбол має бути виключенням?), то що тут скажеш?

Може, взятися за просвітницьку роботу? І пояснити суспільству, що таке правила, і чому грати за ними вигідніше, ніж без них. А враховуючи, що власники клубів представляють великий бізнес, то, можливо, ця практика приживеться і в інших сферах їхньої діяльності, потім колеги підтягнуться, а там, дивишся, — проходження закону приживеться повсюдно...

Чомусь здається, що проблем зі сумнівним суддівством стане значно менше.