Лжеєдність — головна небезпека для Європи, вважає посол Греції в Україні Дімітріс Контумас

— Пане посол, чим викликана особлива позиція, відмінна від позицій більшості членів НАТО, яку Греція зайняла щодо конфлікту навколо Косово?

— Греція — єдина балканська країна, яка водночас є і членом НАТО, і Євросоюзу. Отже, з одного боку, ми відчуваємо свою належність до західної спільноти, а з другого — наші історичні зв'язки із сербами, як і з усіма іншими народами Балкан, налічують навіть не століття, а тисячоліття. Більшість балканських народів має спільне віровизнання — православ'я. І кожний народ, не лише балканський, повинен дуже уважно вивчати свою історію, щоб правильно розставляти акценти в сучасності. Якщо по той бік Атлантики люди часто навіть точно не знають, де є Косово, то вони не можуть уявити, що там дійсно відбувається. Всі думали, що війна далеко, а насправді вона стоїть біля наших дверей. Греція потрапила в дуже складне становище. Природно, що ми на всі 100 відсотків засуджуємо те, що робить Мілошевич у Косово. Проте ми не можемо погодитися і з тим, як «розв'язується» ця проблема. Нам розповідають, що є «розумні» бомби на відміну від звичайних «дурних» бомб. Але ми в жодному разі не можемо згодитися з тим, що крім «поганих» є і «добрі» бомби. Усмішки і сльози однакові в усіх дітей. Поганих дітей просто не буває. І ми дуже сподіваємося, що війна скоро закінчиться.

Греція дуже важко переживає косовську кризу — завдано значної шкоди туризму, експорту, отруєно саму атмосферу в суспільстві. Але найбільші побоювання викликають екологічні наслідки війни — в «розумних» бомбах застосовуються уранові елементи, які дозволяють цим бомбам діставати цілі глибоко під землею. І ці уранові частинки залишаються в повітрі, у воді. А річки, наприклад Вардар, що течуть на південь, приносять їх до Північної Греції. Окрім того, в Болгарії є стара Козлодуйська АЕС із реакторами чорнобильського типу. Важко навіть уявити, що станеться, якщо «мудра» бомба випадково влучить у цю АЕС.

Позавчора наш парламент обговорював це питання. І всі — комуністи, праві, ліві — одностайно виступили проти тієї політики, яка проводиться щодо Югославії. У нас постійно відбуваються демонстрації, мітинги протесту. Так, днями збори журналістів засудили бомбардування телевізійного центру в Белграді — там загинули мирні люди, журналісти. А колеги з Сі-Ен-Ен заздалегідь зникли звідти — вони знали про бомбардування, але не попередили інших журналістів. У Греції особливий психологічний настрій — всі одностайно виступають за мир.

— А чи звучали в парламенті вимоги, щоб Греція на знак протесту проти політики НАТО щодо Югославії вийшла зі складу Альянсу?

— Ні, жодна партія не ставила питання так. Нам важко уявити собі, як ми можемо забезпечити свою безпеку без НАТО.

— Статут НАТО передбачає, що всі найважливіші рішення ухвалюються консенсусом. Отже, Греція могла в принципі заблокувати рішення про початок бомбардувань Югославії, так само як Росія не дозволила ухвалити резолюцію про силові дії проти Мілошевича на Раді безпеки ООН. Але цього не сталося. Більше того, на нещодавньому саміті НАТО у Вашингтоні було ухвалено дуже жорстку заяву щодо Косово в дусі «війна до переможного кінця». І під нею підписалися голови держав і урядів усіх членів НАТО, зокрема і Греції. Чи немає тут суперечності з тим, що ви казали щойно?

— Греція — невелика країна, і я не думаю, що ми реально могли запобігти початку бомбардувань. Наша країна досить часто «смикала» НАТО з приводу своїх відносин із Туреччиною. До речі, 20 липня 1974 року, коли турки висадилися на Кіпрі, генсек НАТО був у відпустці. Окрім того, не слід забувати, що Мілошевич зробив дуже багато того, чого він не мав би робити в жодному разі.

Утім, Греція — єдиний (крім Португалії) член Альянсу, який не бере ніякої участі у військовій операції НАТО проти Югославії. Ми заявили, що Греція активно працюватиме в цьому плані, але лише після мирного врегулювання, коли не буде застосовуватися сила. І НАТО визнало цю особливу позицію Греції і з повагою до неї поставилося. Втім, ми дозволяємо транзит і озброєння, і військових частин союзників по НАТО із свого порту Салоніки до Македонії, де розміщено війська НАТО. Проте не так давно натовська автоколона замість траси, що веде до Македонії, потрапила на овочевий ринок у Салоніках — греки попереставляли дороговкази.

— О, та це справжній саботаж...

— Якщо хочете, то певною мірою так. Але саботаж із посмішкою.

Два тижні тому Греція запропонувала свій власний план мирного врегулювання — його було передано в ЄС, НАТО. До речі, нещодавно я ознайомив із ним і керівництво українського МЗС — він багато в чому збігається з українським мирним планом.

— Світові інформаційні агентства фактично «не помітили» ваших пропозицій.

— Наш план наголошує, що будь-які силові дії в Косово з обох боків слід негайно припинити без жодних попередніх умов. Це слід було зробити навіть не «вчора», а «позавчора». А далі — всеохоплююче врегулювання виключно дипломатичними шляхами. Ми віримо, що саме тепер є реальна можливість врегулювання. Велику увагу наш план приділяє і механізму відбудови зруйнованого війною, можливим шляхам надання гуманітарної допомоги. До речі, ми надаємо її і сьогодні. Нині в Приштині єдина недержавна організація, що надає гуманітарну допомогу, — команда грецьких лікарів. І допомагають вони як сербам, так і албанцям — без жодного зв'язку з національністю потерпілих. Водночас ми допомагаємо в будівництві тимчасових таборів для біженців із Косово в Македонії та Албанії. Грецький мирний план містить пропозиції щодо відбудови об'єктів, які постраждали, — аеропортів, будівель, заводів. Природно, що в цьому плані містяться і пропозиції як зміцнити мирну ситуацію в цьому регіоні з тим, щоб знову не сталося того, що відбувається нині. І ми сподіваємося, що президент США Білл Клінтон, який незабаром відвідає Францію й Німеччину, зрештою усвідомить реальне ставлення європейців до того, що відбувається.

— Чи не здається вам небезпечним для стабільності в Європі такий певний «перекіс» сил, коли голоси членів Євросоюзу ось уже півтора місяця не можуть вплинути на те, щоб врегулювати ситуацію мирним шляхом?

— Так, такий перекіс є.

— А чому не на повну силу звучить голос таких потужних країн як, наприклад, Німеччина, стосовно занепокоєння екологічними факторами збройного протистояння в Югославії? Адже заокеанські країни можуть до цього ставитися дещо інакше. Днями має відбутися з'їзд «зелених», виступав із цього питання й Оскар Лафонтен. Виникає запитання — якого кольору «зелені»?

— На місці «зелених» я б соромився самого себе. Адже колір, із якого вони починали, і колір, до якого вони прийшли, — це надто широка гама. Я був у Німеччині, коли власне починався цей всепланетний рух. І нині дивитися на цих «зелених» із кругленькими черевцями...

— Нещодавно ми опублікували думки європейських інтелектуалів щодо югославської кризи. І більшість із них просто висловлювала радість із приводу того, що живуть у країнах, які є членами НАТО, а відтак не можуть піддаватися ударам. Що відбувається з Європою, з її елітою?

— Мені здається, що всі ми сьогодні живемо в час, який можна назвати часом лише джинсів, кока-коли та Сі-Ен-Ен. Власне, я не маю нічого проти цих трьох речей, оскільки я теж їх використовую. Але хай би це все залишили собі ті, хто їх вигадав. Адже історія людства не константна. Греція, так само як і Україна, — країна, що має дуже довгу історію, країна, що грунтується на традиціях. І тому наші країни не можуть жити в тому ритмі й за тими взірцями, за якими живуть інші країни. Культура країни, культура відносин має прогресувати. Я жодним чином не антиамериканець. Хоча б тому, що десять років навчався в американській школі. У Греції, звичайно. Але я думаю, що наше історичне багатство, яке є в наших країн — України і Греції, це те, що мають дуже небагато країн світу.

— Конфлікт на Балканах багато хто розглядає не лише як конфлікт технологій, а й як конфлікт цінностей. Але ж цінності не повинні нав'язуватися силою.

— Косовський конфлікт — це ще й конфлікт релігійний. Мені здавалося, що релігійні конфлікти лишилися далеко позаду. І я ніяк не можу зрозуміти: чого добиваються американці, коли фактично допомагають створювати в Європі явно нежиттєздатні мусульманські міні-держави.

— Чи не вважаєте ви, що деякі лідери європейських країн, які належать до післявоєнного покоління, занадто легковажно ставляться до питань війни і миру?

— Учора відомий німецький генерал Клаус Науманн заявив у Брюсселі, що ми припустилися великої помилки, думаючи, що Мілошевич здасть свої позиції впродовж кількох днів. І я дуже дивуюся, чому європейці, зокрема німці, які завжди дуже чітко відстоювали свої позиції, обстоювали європейське право на європейське життя, могли так піти на повідку. Такого не могло б статися, коли при владі у своїх країнах були такі титани, як Гельмут Коль та Франсуа Міттеран. З'являється враження, що нові лідери не читали як слід історії Другої світової війни, принаймні в тій частині, де йдеться про партизанський рух в окупованій Європі. Це і є головна небезпека — всесвітньої єдності. Лжеєдності.

— Раніше казали, що в кожного покоління має бути своя війна. Нині можна сказати, що в кожного покоління має бути своя балканська війна?

— До НАТО увійшли три нові країни, було запроваджено євро й майже одночасно почалася силова акція в Югославії. Це не просто збіг. Ця акція мала статися. І якби вона не відбулася на Балканах, вона б сталася десь іще.