Математика наступає

Наступний навчальний рік — 2020/2021 оголошено в Україні математичним. Заяви Міністерства освіти і науки нещодавно ще раз зафіксував президентський указ. Боятися, готуватися чи не зважати? Школи та міністерство шукатимуть золоту середину. Адже проблем накопичилося чимало, і, як завжди, потрібен комплексний підхід для їхнього розв’язання. У пригоді стануть і новий Закон про освіту, і Нова українська школа, і сертифікація вчителів — тільки от чи вистачить одного тематичного року, щоб українські учні поліпшили свої знання та результати з непростої науки?

ЩО ЗАСВІДЧИВ МІЖНАРОДНИЙ ЗРІЗ?

Нагадаємо, ідея оголосити наступний навчальний рік саме математичним вийшла зі стін Міносвіти одночасно з оприлюдненням результатів міжнародного дослідження PISA. Україна долучилася до нього вперше. Зріз знань проходив 2018 року серед школярів, котрим виповнилося 15 років. Тестування мало визначити, наскільки добре наші учні володіють читацькими, природничими та математичними компетентностями. Результати з математики не те що вразили, а лише підтвердили і так відомі проблеми, характерні у принципі для всієї середньої освіти: знань мало, практичних навичок бракує, а щоб мати хороші показники, працювати треба всім.

«Дослідження показує, що 36% наших 15-річних учнів не досягають навіть базового рівня знань із математики. Тобто вони мають проблеми із завданнями, де потрібно використовувати прості стратегії розв’язування, процентні співвідношення, оперувати дробами й десятковими числами. Результати PISA-2018 показали, що ми маємо системно працювати над розвитком математичної грамотності в українських школярів»,     — наголошувала міністр освіти і науки Ганна НОВОСАД під час оприлюднення результатів PISA.

Експерти поспішили заспокоїти, що Україна з такими показниками аж ніяк не пасе задніх, що дослідження просто порівнює освітні системи 80 країн світу, долучених до PISA. Тестування перевіряє не так наявність конкретних знань, а загальний рівень засвоєння шкільних програм та уміння практично застосувати отриману на уроці інформацію. Крім того, дослідження вивчає ще й вплив різних факторів на успішне навчання, починаючи від місця проживання і завершуючи рівнем кваліфікації вчителя.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

«ДАВНО СЛІД СТВОРИТИ ЕКСПЕРТНЕ СЕРЕДОВИЩЕ»

Одним словом, результати PISA вказують ті прогалини в освіті, котрі слід латати негайно. У МОН вирішили розпочати з Року математики.

«Мене завжди лякали так звані кампанії, що от оголосимо рік математики, а потім рік фізики, але про математику вже забудемо. Якщо математику вважати як провальний предмет, то варто зробити хоча б трирічний чи п’ятирічний план або програму. За рік ми можемо тільки просунути щось, бо проблем накопичилося забагато», — зазначає директор Фінансового ліцею Юрій ШУКЕВИЧ.

Насправді кожен рік уряд присвячує певній навчальній дисципліні: наприклад, 2018/2019 навчальний рік був роком французької мови, 2016 рік проходив під егідою вивчення англійської мови. А от результати, чого ж вдалося досягти, досі невідомі.

Ганна Новосад після появи президентського указу практично розвіяла занепокоєння експертів: одного року на математичний лікнеп не досить, тому у відомстві працюватимуть над промоцією цієї дисципліни на постійній основі. Передусім долучать до цього професійну спільноту.

«Справді, передусім потрібно сформувати експертне середовище, незаангажоване і незалежне від МОН, яке б опікувалося всіма цими проблемами, — підтримує позицію МОН Юрій Шукевич. — У Варшаві, наприклад, є методист із математики, який працює на рівні всього міста. Нам давно треба було зробити банк даних тих математиків, котрі всупереч обставинам досягли успіхів, і сформувати з них опорне середовище. Ці експерти проаналізували б підручники, програми, визначили б, що може мотивувати вчителя, бо проблема не лише в зарплаті: у когось очі горять у 70 років, а хтось після університету вже розчарувався в роботі. Тобто експерти визначили б ключові помилки, а також готували б поради, як їх усувати».

ПРОГАЛИНИ ПРЕЗИДЕНТСЬКОГО УКАЗУ

У президентському указі про роботу з експертами не йдеться. Відповідно до його тексту Кабінет Міністрів має затвердити план заходів Року математичної освіти в Україні. У документі урядовці повинні прописати, яким чином школі доцільно використовувати ресурси PISA, зокрема підручники та програми, або ж як розвивати математичні гуртки, олімпіади, що викликало б пожвавлення інтересу в учнів. До олімпіад і конкурсів, переважно, школи долучають невелику кількість учнів, додаткові змагання навряд чи змінять інтерес до предмету в більшості.

Ще одна пропозиція із президентського указу — запровадити обов’язкове зовнішнє незалежне оцінювання з математики з 2021 року. Це положення викликало дискусію. Адже раніше експертна спільнота наполягала, щоби випускники обов’язково складали державну підсумкову атестацію з математики, а не ЗНО.

«Про обов’язковість складання математики при завершенні школи дійсно йшлося, і це тепер закріплено в законі про середню освіту, — пояснювала у «Фейсбуці» народна депутатка та ексзаступниця міністра освіти та науки Інна СОВСУН. — Але йшлося про державну підсумкову атестацію (ДПА), яка виставляється в атестат. І дійсно, вона зараз проводиться у формі ЗНО, але це не тотожні поняття. Питання: чому в тексті президентського указу йдеться про ЗНО з математики, а не про ДПА? ЗНО — це інструмент оцінювання, але має значення подальше використання результатів. Чи зможе людина з негативним результатом отримати атестат? Чи буде ЗНО з математики обов’язковим для вступу? Таке формулювання відкриває широкий простір для довільних інтерпретацій».

Загалом освітяни вбачають, що текст президентського указу — це радше набір фраз, аніж конкретний план дій. «А де є в указі хоч щось про підвищення кваліфікації вчителів математики? Це засадничі речі задля гарантування якості навчання. Що таке «упровадження у навчання сучасних практико-орієнтованих засад»? Засад чого саме? Що ця фраза означає взагалі? Із формулювань відчувається дух Академії педагогічних наук, якій збільшили бюджет цього року. Практичні результати з указу складно осягнути», — додала Інна Совсун.

ЖИТТЄВА МОТИВАЦІЯ

У скільки обійдеться державі математичний рік, теж поки неясно. Ті ж самі олімпіади, конкурси та облаштування математичних кабінетів потребують коштів. Навіть заміна програм та підручників неможлива без належного і вчасного фінансування.

«Потрібно повністю реконструювати програми з математики, — згоден Юрій Шукевич. — Часто колеги кажуть, що одна з причин несприйняття математики дітьми — це її непрактичне спрямування. Діти не бачать зв’язок завдань, задач, теорем із навколишнім життям. Тому треба піти шляхом змін підручників та програм у бік наповнення практичних знань. От вчать діти геометричні фігури, але коли дати дітям завдання виміряти площу кімнати й дізнатися, скільки метрів шпалер такої-то довжини треба поклеїти, вони не знають, як це зробити. Тобто слід ввести більше задач у підручники практичного змісту, які наблизять до інженерії, STEM-технологій, до комп’ютерних технологій та життєвої практики».

Тож роботи в Міносвіти непочатий край. Математичний рік повинен передусім привернути увагу суспільства до важливості цього предмета. Зараз модно і запитано відвідувати курси англійської мови. Більшість розуміє, що без знання іноземної закриті дороги для хорошої роботи, високих зарплат та й банально комфортних подорожей. З математикою те ж саме. Необов’язково знати напам’ять усі теореми, але математична база дасть розуміння, як відбувається маніпуляція даними під час виборів, чому не варто вірити абсолютно всім публікаціям у наукових журналах, як правильно продавати акції на біржах чи як спрогнозувати, які шанси на перемогу в улюбленої футбольної команди.