Меценати вписані в історію району
Cьогоднi, на Святого Миколая, на Хмельниччині у Волочиському районному історичному музеї розпочне свою роботу нова експозиція під назвою «Спонсорство та меценатство». «Залишимо для нащадків імена сучасників, які за велінням серця допомагають матеріально всім знедоленим і бідним», — повідомила для «Дня» директор музею Людмила Гуляк. Вона стверджує, що «подібної експозиції, мабуть, ніде немає».
Ідея прийшла в голови «хранителів століть» окремо взятого району не зненацька. Вивчаючи історію питання в рідному краї, вони виявили, що від початку XIX століття до наших днів збереглося лише одне прізвище мецената — Мошинського. Граф Мошинський побудував школу в тодішній Фридрихівці (тепер — Волочиськ). Готуючись гідно зустріти 200-ліття побудованого графом закладу освіти, педагогічний колектив і батьківський комітет зрозумiли, що без сторонньої допомоги не відремонтують класи. Депутат обласної ради, відомий у Хмельницькому підприємець Микола Ворона, який народився й виріс у цих місцях, відгукнувся на прохання земляків, профінансувавши ремонт школи.
Портрет М. Ворони — на найпочеснішому місці в новій музейній експозиції. Поруч — портрети Героя України, гендиректора відомого у світі підприємства «Мотор-Січ» В’ячеслава Богуслаєва, який не забуває, що починав свою кар’єру тут, у Волочиську, а також народного депутата Михайла Кирпиченка.
Відтепер, ведучи екскурсії від стенду до стенду, музейні співробітники розповідатимуть, що саме й коли ці люди зробили. За участі В. Богуслаєва в райцентрі побудовано санаторій «Райдуга», що став улюбленим місцем відпочинку трудящих, М. Кирпиченка — церкву у Вочківцях, де минало його дитинство. Багато робить для газифікації і комп’ютеризації сільських шкіл В. Олуйко.
Очікується, що в презентації нової експозиції візьмуть участь ті, хто відчуває підтримку «вписаних в історію» своїми добрими справами. Серед них — Вадим Іваскевич. Хлопець потрапив під потяг — залишився без ніг і руки. Якогось дня поріг його хати переступив чоловік, дав йому грошей на протези. То, як потім виявилося, був Микола Ворона. Його син, Костянтин Ворона, навчаючись в університеті Лайоли (США), заробляє собі на навчання й на хліб насущний служінням у канцелярії Православної церкви Вселенського патріархату. Позаминулого літа приїхав додому на канікули, зробив першу пожертву в будівництво центру ранньої реабілітації дітей-інвалідів у Волочиську. Старший Ворона завершив будівництво й тепер утримує за свій кошт 29 підопічних цього закладу. Тут-таки він дає обіди для нужденних райцентру. І сьогодні шанує Миколая Чудотворця у Волочиську — дає обід 73-м дітям-сиротам району, вручає їм цінні подарунки. Говорить, що Господь дає йому заробити, аби від щирої душі ділився із скривдженим долею ближнім.
