Мікрокредити самі не прийдуть
Однією з провідних тем на зустрічі журналістів з головою Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва Олександрою Кужель (вона ж очолює Міжнародну спілку підприємців України, почесним президентом якої є Євген Марчук), яка щойно повернулася із США, було мікрофінансування малого бізнесу. Щоб підприємцю або фермеру започаткувати власну справу, треба мати стартовий капітал — це аксіома бізнесу. Як розповідала О. Кужель, без жодних труднощів цю стадію минають американці, котрі використовують для цього «сімейні гроші». А от українцеві від самого початку доводиться вирішувати складну проблему: де взяти кошти, бо в нього їх, звісна річ, немає? Система мікрокредитувань не розроблена, а на банківські кредити не варто сподіватися — адже мова йде про суми у декілька тисяч гривень.
«Уся діаспора піднялася завдяки кредитним спілкам», — ділиться своїми американськими враженнями О. Кужель. Розмах кредитного руху в США справді вражаючий: в країні діють 10 тис. кредитних спілок (КС), до участі в яких залучено близько 70 млн. чоловік, активи спілок складають $ 360 млрд. (при цьому внескам до $100 тис. надаються гарантії уряду США). На цьому фоні наші досягнення відтоді, як КС відродилися в Україні, набагато скромніші: членами Національної асоціації кредитних спілок України (НАКСУ) є 83 спілки, які об’єднали 50 тис. чоловік, сума активів дорівнює 10 млн. грн. Однак вже можна сказати, що й в нас КС знайшли свою нішу на фінансовому ринку: минулого року вони надали 14 тис. позичок.
На жаль, вплив кредитних спілок на розвиток малого бізнесу та фермерства поки що незначний: за словами президента НАКСУ Петра Козинця, питома вага таких позичок складає 15-20%, хоча на цей напрямок спрямовується 70% усіх кредитних ресурсів. Тож виходить, що попит на позички задовольняється десь в іншому місці? Таке припущення цілком ймовірне, бо ніхто насправді не знає, скільки в Україні існує кредитних спілок або громадських об’єднань, які себе так називають — дехто налічує їх 200, дехто — 400. В Україні немає органу державного регулювання кредитних спілок, відсутня й статистична звітність. Тому, вважає П. Козинець, існує дуже багато псевдоспілок, які не входять до асоціації: «Якщо в такій спілці можно отримати кредити на 5-7 років без процентів, то зрозуміло, що через рік ця піраміда впаде».
Серйозною перешкодою в поширенні КС, на думку П. Козинця, є відсутність законодавчого забезпечення цього процесу: основним нормативним актом залишається тимчасове положення про кредитні спілки від 1993 року. Вже шість разів уряд виносив на розгляд парламенту законопроект про кредитні спілки, минулого року його було прийнято в першому читанні, але далі просування нема. О. Кужель вважає таку затримку цілком помірною, бо закон, за її словами, недосконалий і потребує доробки. В кращому разі, прогнозує О. Кужель, закон може бути прийнято восени — саме тоді, коли у Києві має відбутися міжнародний форум фінансистів — вихідців з України.
