«Мінімум засобів через максимум ідей»

Усім скептикам, котрі вважають своїм обов’язком нарікати на, мовляв, апатичну й аморальну молодь, вважаю за потрібне висунути контраргумент: вона не стоїть осторонь суспільних процесів, а займає активну позицію. Переконливим доказом є результати конкурсу короткометражних фільмів «Ген рівності», що тривав з 1 червня по 20 жовтня 2011 року (організатори — Представництво Програми розвитку ООН, Представництво Європейського Союзу в Україні та Міністерство соціальної політики України). Завершенням конкурсу став молодіжний кінофестиваль GenderFilmFest, який відбувся в Києві. Під час заходу на розсуд присутніх представили найкращі короткометражні фільми та нагородили переможців у трьох номінаціях: «5 хвилин до гендерної рівності», «5 хвилин, щоб подолати домашнє насильство» та «5 хвилин, щоб вразити глядача». Крім того, було обрано кращих акторів, режисера, ідею та слоган.

Для майбутніх компетентних у сфері кіно фахівців працював літній табір GenderCamp, під час якого експерти проводили майстер-класи на актуальні теми. «Я створив загальну програму роботи табору. На основі спеціальних анкет були відібрані 100 молодих людей з усієї України, причому перевага надавалася студентам непрофільних вишів, оскільки це допомогло розширити географію поширення, до того ж, кінолюбителям якраз і не вистачає знань, щоб реалізувати свої задуми», — сказав Дмитро Тяжлов, режисер та член журі GenderFilmFest.

За 5 днів існування GenderCamp викладачі поділилися досвідом із основ режисури, операторської майстерності та мистецтва створення сценарію, а слухачі лекцій відзняли 15 відеоробіт. До речі, ще 36 роликів журі конкурсу отримало поштою (http://www.youtube.com/GenderTube ).

То як саме молодь мовою кіно висловилась щодо гендерних проблем? Як зауважив щодо однієї з короткометражок Андрій Куликов, телеведучий та член журі фестивалю, «мінімум засобів вираження і максимум ідеї».

У короткометражному фільмі «Рівні нерівності» ( I місце в номінації «5 хвилин до гендерної рівності») йде мова про молоду маму, яка сама виховує дитину, та реалії, з якими вона стикається. Фільм «Кухня» (III місце у номінації «5 хвилин до гендерної рівності») — яскравий приклад того, як можна з гумором та іронією говорити про серйозне. Йдеться про хатню роботу, якою, як вважається, мають займатися жінки. «Біль моєї скрипки» ( I місце у номінації «5 хвилин, щоб подолати домашнє насильство») — це творчо втілена ідея: спочатку жіноча рука пензлем, вмоченим у чорну фарбу, торкається паперу, потім голос за кадром із болем передає слова з самої глибини серця дружини, котра хоче піти від чоловіка, «але сильна рука не відпускає»). Автори ролика Вікторія Величко та Павло Бондаренко діляться подробицями стосовно своєї роботи: «Оскільки за фахом ми дизайнери, вирішили відійти від звичних методів показу насильницької теми, де виникає прямий асоціативний ряд. І от спробували водну анімацію. Про ці теми необхідно говорити, бо ми живемо в еру посмішок, шоу та загальної байдужості, коли люди не хочуть задумуватись над болючими питаннями».

«Посмішка насильства» ( II місце в номінації «5 хвилин, щоб подолати насильство») — чи не найсильніша робота конкурсу. У двохвилинному ролику показано всю підводну частину айсбергу під назвою «насилля в сім’ї». Дівчина, котра відчула на собі силу чоловічого кулака, приречено маскує синці на обличчі та руках... Лейтмотив фільму «Слово ранить» (переможець у номінації «5 хвилин, щоб вразити глядача») — психологічне насильство. І тут у ролі жертви зображено якраз чоловіка...

Як справедливо зазначила координатор Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні Лариса Кобилянська, «немає такої держави у світі, де було б повністю відсутнє насильство, але чим розвинутіше суспільство, тим активніше чиниться опір, тим відповідальнішою є держава перед своїми громадянами». Короткометражки GenderFilmFest на інтернет-ресурсі зібрали більш як 70 000 переглядів. Може, це й небагато, але й цьому слід порадіти. І якщо хтось вважає, що для того, щоб якось зрушити справу з мертвої точки, необхідні великі фінанси, то це не так: приміром, студентам-переможцям фестивалю знадобилось приблизно дві гоини фільмування та близько 100 гривень на один матеріал. Найголовніше — почати з себе.