«Місто страху, місто світла»

Два роки тому у «Видавництві Старого Лева» побачила світ книжка «Війна, що змінила Рондо». Її написала і проілюструвала творча майстерня «Аґрафка» — Романа Романишин та Андрій Лесів. Це була перша спроба поговорити з дітьми про те, що відбувається в Україні, — про війну.

Головні герої розповіді — троє друзів Данко, Зірка і Фабіян. Вони мешкають у місті Рондо і насолоджуються радощами життя. У центрі міста розташована величезна оранжерея з дивовижними квітами, які вміють співати. Всі містяни та гості Рондо щодня ходять слухати їхній спів. Так у радості і спокої минає день за днем, аж поки одного разу до міста не приходить війна...

«Ми хотіли створити книжку не лише про війну в Україні, а більш універсальну, бо такі події зараз відбуваються у багатьох куточках світу, — розповіли «Дню» Андрій і Романа одразу після виходу книжки. — Хотіли показати світ з тендітними і вразливими істотами, абсолютно беззахисними супроти війни й насильства. Троє головних героїв створені з крихких і нетривких субстанцій — скла, паперу, надувної кульки. Але ці вразливі істоти дуже сміливі та рішучі, вони не бояться, і це їхня найміцніша зброя проти війни».

Книжка одразу привернула увагу читачів і літературних критиків. Згодом була перекладена іноземними мовами, здобула низку міжнародних нагород. А нещодавно «Війна, що змінила Рондо» ожила на сцені польського Театру ляльки і актора Kubuњ (з польської — «Ведмежатко»), що у місті Кельце. 

«Це театральна адаптація, про яку ми мріяли — сучасна, переосмислена, інтерактивна, без пафосу. Окремо хочемо відзначити чудову сценографію! Ми неймовірно вдячні команді, що працювала над цією постановкою», — написав на своїй сторінці у соцмережі Андрій Лесів одразу після вистави. 

Андрій розповів «Дню», що Театр ляльки і актора Kubuњ «має дуже високу репутацію серед театрознавців і глядачів не лише у Польщі, а й в інших країнах Європи, де часто показує свої постановки на гастролях». У репертуарі театру вагоме місце посідають театральні адаптації літературних творів — як класики, так і робіт сучасних авторів, а також вистави, що піднімають важливі і складні теми. Зокрема, є постановки за творами «Цинамонові крамниці» Бруно Шульца, «Запрошення на страту» Володимира Набокова, вистава для дітей про смерть — «Історія зникання».

«У 2015—2016 роках театр реалізував унікальну програму  «Театр, мама і я». Цей проект є терапевтичним і покликаний зблизити дітей і їх батьків, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі. Організатори забезпечили приїзд в’язнів до приміщення театру та їх зустріч зі своїми дітьми у присутності психологів заради спільної творчої роботи на майстер-класах зі сценографії, створення театральних ляльок тощо. З організаційного погляду це була безпрецедентна подія, бо потрібно було вирішити усі юридичні моменти, забезпечити охорону театру. Цей проект мав колосальний успіх, — зазначають Андрій Лесів і Романа Романишин. — Тож коли представник театру звернувся до нас з ідеєю театральної адаптації нашої книжки, ми були страшенно раді та зворушені».

«Сама ідея постановки належить режисерці Юдиті Берловській. Автор сценічної адаптації тексту книги Амадеуш Носал, художниця, автор сценографії та костюмів — Александра Журавська, — продовжують Андрій і Романа. — Вистава є інтерактивною: глядачі виконують роль мешканців міста Рондо. Ми були вражені, наскільки чітко і правильно команда театру відчитала головну ідею нашої книги і відтворила її на сцені: «Не бійся! Дій спільно з іншими мешканцями, і війні прийде кінець».

Вистава розрахована на дітей віком від семи років. Також у театрі проводяться майстер-класи «Місто страху, місто світла», на яких актори вистави розмовляють з дітьми про страх, війни, важливість триматися разом і діяти заради спільної мети.

«Після прем’єри ми мали зустріч з глядачами, де розповідали про передумови створення книжки, про війну в Україні і про культуру в часи війни. Це перша театральна постановка за нашою книгою, і для нас велика честь, що вона відбулася саме в цьому театрі», — підсумовує Андрій Лесів.