Місце паломництва на Тернопільщині зазнало значних руйнувань через обвал скелі

Тридцатого липня в селі Рукомиш Бучацького району на Тернопільщині стався обвал травертинової скельної породи. Величезні камінні брили, покотившись вниз, завалили значну частину храму Преподобного Онуфрія Великого (УАПЦ), який є пам’яткою історії та архітектури. Цю кам’яну церкву оборонного типу було збудовано в 1768 року. Великі тріщини в склепіннях дійшли аж до вівтарної частини. Руйнівна частина скелі зупинилася буквально за декілька міліметрів перед фігурою Святого Онуфрія, яку наприкінці 1750 років створив геніальний Іоанн Георг Пінзель. На щастя, обійшлося без людських жертв. А ще за півгодини до цього в храмі були діти! Перед ними — три автобуси туристів!

Значної шкоди завдано не лише самому храмові, а й скельному монастирю, який є пам’яткою раннього християнства. У травертинових скелях ще з середини XIII століття монахи облаштували келії, підземні ходи між тодішнім храмом і скельним монастирем. Уже в наші дні в келіях зупинялися паломники, які прямували на прощі до світової Святині — Зарваниці. Місце також відоме цілющою водою. У скелі наявні тріщини, які загрожують можливістю подальших обвалів, розповів «Дню» начальник відділу охорони пам’яток Управління містобудування та архітектури Тернопільської облдержадміністрації Ярослав ПЕЛЕХАТИЙ. Напевне, основною причиною є те, що, коли будували об’їзну дорогу, проводили підривні роботи, які, наскільки мені відомо, не було передбачено проектною документацією. А не встигали вкластися в термін, от і почали проводити потужні вибухи, які дали поштовх до зрушення травертинових скель. Після того й з’явилися тріщини, хоча до того це було безпечне місце. Мало того, травертинові скелі — геологічна пам’ятка природи, з 1968 року їх занесено в перелік пам’яток природи, що охороняються законом! Тож про які підривні роботи могло йтися? Треба вжити необхідних заходів із мінімальним втручанням в природу і максимально захистити людей від катастрофічних наслідків», — наголошує Ярослав Пелехатий.

Для того, щоб відновити храм, збудувати величезну захисну стіну, потрібні дуже великі кошти, а отже, — підтримка держави, місцевих органів влади. А от хто відповість за завдану шкоду? Наразі невідомо. Останнє слово за відповідними службами. І мало в цьому випадку говорити про чиюсь безвідповідальність. Потрібно наголошувати й на байдужості, яка теж відіграла не останню роль. Адже настоятель храму Преподобного Онуфрія Великого (УАПЦ) — отець Михайло Суканець, — який вклав чимало душі та праці в Духовний центр в Рукомиші, багато разів оббивав чиновницькі пороги, просив допомогти укріпити скелю, наголошуючи на тому, що в ній і в самому печерному храмі після вибухів під час будівництва в 2003 —2007-му Бучацької об’їзної дороги з’явилися тріщини, що загрожують обвалом. Але обіцянки чиновників так і залишилися обіцянками й, як виявилося, з катастрофічними наслідками.