Молитва за Україну

Очікування 25 травня виглядало доволі напружено. Український медіа-простір був повністю заповнений передвиборчою агітацією, тривожними звістками смертей військових і гіпотезами другого туру виборів. Здавалося, що у цій круговерті подій практично немає місця для надії та оптимізму. Тому українські Церкви виступили осердям миру і компромісу, намагаючись «розрядити» ситуацію. Те, що президентські вибори завершаться першим туром, було майже гіпотетичним. Однак Петра Порошенка вже встигли привітати — патріарх Філарет та патріарх Кирило. Але різними словами і в різних контекстах. «Ми просимо Бога допомогти Вам зробити все для відновлення територіальної цілісності України, перемоги над зовнішніми агресорами та їхніми місцевими поплічниками, для утвердження миру, злагоди і процвітання в нашій країні», — зазначив у вітальному листі патріарх Філарет. У листі патріарха Кирила йшлося про те, що новий президент повинен прислухатися до думки всіх жителів країни, адже «півроку тому полум’я ворожнечі спалахнуло в Києві, а тепер воно вирує на південному сході країни, не шкодуючи ні жінок, ні дітей, ні старих». Саме ці слова спантеличили багатьох, які побачили в них політичний підтекст. Проте варто також проаналізувати рефлексії Церкви напередодні. Протягом минулого тижня духовенство висловлювалося щодо моделі нового лідера і пропонувало суспільству об’єднуватись у молитві.

«ОБИРАТИ НЕ ОСОБУ,  А МАЙБУТНЄ!»

Крізь призму моніторингу ЗМІ, всі духовні лідери закликали прийти на вибори й зробити своє волевиявлення. У тексті звернення Місцеблюстителя Київської Митрополичої кафедри УПЦ МП, митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія зазначено, що «Церква не закликає своїх вірних голосувати за того чи іншого кандидата, не закликає до підтримки певної політичної сили, лише до молитви за долю України. «Будемо просити Христа Спасителя, аби Він напоумив нас обрати достойного очільника держави, який зміг би, з Божою допомогою, знайти відповіді на ті складні виклики, що постали сьогодні перед нашою Батьківщиною», — зазначив владика Онуфрій. «Як громадяни, ми маємо ходити на вибори й відповідально робити свій вибір, а як вірні Церкви — маємо молитися і за країну нашу, і за її народ, і за те, щоб Господь благословив нас гідною владою, під захистом якої, як молимося за кожною Літургією, ми могли б проводити тихе і благочестиве життя», — зазначив на своїй «Фейсбук»-сторінці речник УПЦ МП, протоієрей Георгій Коваленко. Патріарх Філарет протягом кампанії закликав усіх українців прийти і зробити свій вибір. Українські ЗМІ зафіксували патріарха на його виборчій дільниці в Києві.

Про майбутнього президента висловився також Блаженнійший Любомир (Гузар) у блозі на «Українській правді». На думку Блаженнійшого, не прийти на вибори і знехтувати своїм обов’язком перед державою — гріховно, адже відповідальність за майбутнє України — на кожному з нас. «Добрий керівник, щиро відданий своєму народові, який бажає йому справжнього добра, — це велике щастя для народу. Поганий провідник, зорієнтований не на загальне благо, а на інші речі, — це, можна сказати, прокляття для люду», — зазначив Блаженнійший Любомир. На думку Блаженнійшого Святослава, вибори в Україні відбуваються в дуже драматичний період, коли «ми обираємо не особу президента, а майбутнє держави». Про це Блаженнійший наголосив на офіційному ресурсі УГКЦ. Крім того, його Блаженство попросив не брати участі у фальшуванні виборів і не піддаватись підкупам: «Бо корупція — ознака духовної хвороби. Якщо певний кандидат хворіє на цю недугу, то йому не можна довірити майбутнє країни».

«ДЕНЬ ТИШІ» У МОЛИТВІ

24 травня був «днем тиші» згідно з чинним українським законодавством, тобто вільним від агітаційних гасел та лозунгів. Українці присвятили цей день молитві та духовній єдності. Що, безумовно, свідчить про пост-майданову трансформацію не лише у громадянське, а насамперед духовне суспільство. Напередодні, 22 травня, в. о. президента України Олександр Турчинов запропонував членам Всеукраїнської ради Церков та релігійних організацій долучитися до ініціативи спільної молитви. 24 травня відбулася загальнонаціональна молитва за Україну. Глави і представники українських Церков молилися в Софійському соборі Національного заповідника «Софія Київська». Важливо, що молитва відбулася саме в Софії Київській, оскільки сьогодні святиня не належить жодній релігійній спільноті і є взірцем платформи для міжконфесійного діалогу. А отже, знаково символізує єдність українського молитовного середовища. Паралельно до цієї події, на вершині гори Хом’як — 1544 м — також молилися за долю України. Шість хорів з Івано-Франківщини одночасно співали Літургію, Молебень до Пресвятої Богородиці та церковний гімн «Боже великий, єдиний, нам Україну храни». Ідею провести всеукраїнський молебень за мир і злагоду в Україні підтримали представники різних конфесій. Також акція отримала благословення Всеукраїнської ради Церков і всеукраїнських організацій. У молитві за Україну на одній із вершин Карпат взяла участь Руслана Лижичко.

Втім, тема єднання у молитві протягом останніх днів минулого тижня вийшла поза межі суто українського контексту. Важливо також згадати про ще одну подію, яку обговорюють релігійні медіа: візит папи Франциска на Святу землю та спільна молитва з Константинопольським патріархом Варфоломієм І. Така зустріч не лише була кроком до діалогу між східною і західною християнською традицією, тобто не мала у своїй основі лише богословський зміст. Основними напрямками спільної молитви — пошук миру у світі й духовна повнота сучасної людини. Очевидно, всі ці події насправді знакові для України та світу, людства загалом, яке бачить свою перспективу не в секулярних штучних спокусах, а в моральних орієнтирах; один із яких — забезпечення миру та бажання компромісу. «Усі ми прагнемо миру, багато людей щодня будують його малими жестами, чимало страждають і терпеливо переносять труднощі численних намагань його будувати. І всі, зокрема й ті, хто поставлений на служіння своїм народам, маємо обов’язок стати засобами та будівничими миру, насамперед через молитву. Будувати мир складно, але жити без миру — це мука», — зазначив папа Франциск.

КОМЕНТАР

«НАРОДОВІ ПОТРІБНІ ДУХОВНІ СХОДЖЕННЯ»

Ірина ЛАЗУРКЕВИЧ, студентка IV курсу факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка, випускниця Літньої школи журналістики «Дня»-2013:

— Наш Народний дівочий хор «Ліра» Львівського національного університету ім. І. Франка був одним із восьми хорових колективів, які запросили для участі у спільній молитві за мир в Україні у Карпатах — на горі Хом’як. З одного боку, відчуваєш, що там, на висоті 1600 метрів над рівнем моря, ближче вірити. Немає жодних перешкод між людиною та Небом. Але не варто містифікувати цей підйом на гору. Висота над рівнем моря не впливає на силу нашої молитви. Бог однаково чує і молитву з низин. А цей символічний підйом був потрібен передусім нам, щоб вкотре усвідомити, що досягнення, збереження та примноження добра для свого народу — це завжди зусилля: зусилля віри, зусилля розуму і волі. Ще колись Блаженнійший Любомир (Гузар) сказав: «Ми здатні боротися за чітко окреслену героїчну мету, але нам не властиво налаштовувати себе на щоденну спільну працю». Так, саме спільність і витривалість у щоденній праці, підкріплені молитвою, можуть сьогодні дати хороший результат. До того ж, цього дня увесь світ перебував у єдиному дусі: паралельно молитва відбувалася й у інших містах України, а також у Великобританії, Бразилії, Португалії, Польщі, США. Наостанок Руслана висловила намір зробити таку молитву на горі щорічною традицією, адже нашому народові сьогодні потрібні постійні духовні сходження.