МОЗАЇКА
Краща дитяча книга розлучається
Американська бібліотечна асоціація визнала роман Аві «Кріспін: Свинцевий хрест» кращою дитячою книгою року. Історія 13-річного осиротілого хлопчика, який шукає своїх родичів, розгортається в Англії XIV століття. Ця повість удостоєна високої честі: Американська бібліотечна асоціація визнала її кращою дитячою книгою року і їй було вручено Медаль Ньюбері-2003. «Кріспін» — пригоди підлітка, написані з дивною історичною правдивістю. Аві, автор повісті, який вважає за краще називати себе цим літературним псевдонімом, при написанні своєї 50-ї за рахунком книги використав понад 200 історичних текстів. «Кріспін» написаний головним чином для учнів молодших класів середньої школи. А приз за кращі дитячі ілюстрації (до книги для найменших читачів — «Мій друг Кролик») отримав художник Ерік Рохманн.
Султан Брунею
У популярній гайдаївській кінокомедії «Кавказька полонянка» глядачі завжди голосно сміються, слухаючи пісеньку «Если б я был султан, я б имел трех жен...» у виконанні Моргунова, Віцина і Нікуліна. Так, східним повелителем бути добре, але, схоже, вінценосним персонам не щастить у сімейному житті. Цього тижня султан Брунею Хассанал Болкіах прийняв рішення розлучитися зі своєю другою дружиною Хаджою Міріам (колишня стюардеса «Королівських брунейських авіаліній»), з якою він прожив 20 років і має чотирьох дітей, повідомляє Інтерфакс-Азія.
Чутки про проблеми у стосунках монарха з його дружиною з’явилися кілька місяців тому. Їх не підтверджували і не коментували. Про крах шлюбу і зміну ситуації в королівському палаці брунейської столиці — Бандар-Сері-Бегавана — повідомив підданим молодший брат султана Хаджі Суфрі. Після розлучення 46-літня Х. Міріам втратить всі права на королівські титули. Але вона отримає грошову компенсацію: допомогу, на яку зможе жити у достатку. Вона отримує право вибрати собі будь-яке місце проживання, крім королівського палацу.
За законами ісламу, прийнятими у Брунеї, якщо султан не передумає, то розлучення набуде чинності через три місяці і десять днів після церемонії «публічного зречення», яку 56 літніймонарх провів минулої середи ввечері.
Гурман знає міру
Група французьких кухарів, письменників та інших знаменитостей має намір звернутися до Папи Івана Павла II з проханням усунути обжерливість, чи, інакше кажучи, непомірність у їжі, з католицького списку головних гріхів. Наприкінці VI століття Папа Григорій I склав список гріхів, які вважав небезпечними для духовного буття людини, — гординя, захланність, розпуста, заздрісність, непомірність, гнів та лінощi. До речі, великий Данте у своєму найбільшому творі «Божественна комедія» також трактує ненажерливість як гріх...
Чому ж французи вимагають реабілітації надмірного споживання їжi? Справа у семантиці: французьке слово, яке посідає п’яте місце у списку головних гріхів, це «ґурмандіз» — la gourmandise. Колись воно й справді означало ненажерливість, тому і потрапило до французького варіанту гріхів, визначених Папою Григорієм I. Але сьогодні це слово набуло благородного статусу, наповнившись зовсім іншим змістом — це вміння добре жити, добре поїсти, цінувати в житті веселощі та якість. Людина, яка втілює це поняття, — не обжера, а гурман. Отож, французькі сибарити, розуміючи важливість міри в усьому, не вимагають узагалі викинути обжерливість з «грішного списку». Вони натомість пропонують лексичну заміну: слово «ґурмандіз» замінити словом «ґлютонері» — gloutonnerie, що точніше окреслює відповідний гріх. Слово має латинське походження, корінь якого означає горло, ковтати.
Цю мовну кампанію започаткував 2002 року знаменитий і успішний у своєму бізнесі пекар Ліонель Пуальєн. На жаль, Пуальєн розбився у гелікоптері минулого року, але його дочка обіцяє завершити кампанію батька, і незабаром офіційно попросить Ватикан відредагувати французьку версію семи головних гріхів.
