«Може, морозива? Книжку Стругацьких?»
Поранені під час АТО, які лікуються в Дніпропетровську, на нестачу підтримки не скаржаться і просять... книжок
30 травня Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова, де перебувають поранені учасники АТО, запрошує всіх охочих здавати кров для бійців. «Чекаємо на людей о 10-й годині в хірургічному корпусі, при собі треба мати паспорт та ідентифікаційний код. Якщо прийдете пізніше, кров здати вже не зможете, бо ми кожну людину обстежуємо окремо», — попереджують лікарі.Та, окрім нестачі крові, є й інші запитання — чи забезпечені поранені бійці належним фінансуванням та елементарною підтримкою?
♦ Наразі у Дніпропетровську лікується 22 поранені учасники АТО. Дванадцятеро (у більш тяжкому стані) — в лікарні ім. Мечникова, десятеро — у військовому шпиталі. Це чоловіки переважно 25 — 45 років із різних куточків України. Пацієнти перебувають у комфортних одномісних чи двомісних палатах, а телефони лікарів і координаторів не замовкають від дзвінків охочих допомогти. «Іноді доводиться навіть витрачати більше часу на людей, які виявляють ініціативу допомогти, цікавляться, аніж на самих бійців», — розповідає заступник головного лікаря з хірургічної допомоги лікарні ім. Мечникова Юрій СКРЕБЕЦЬ, який особисто відповідає за цих пацієнтів.
Закупівля медикаментів фінансується зі спеціального державного фонду, а додатково допомагати ліками можуть лише фармацевтичні компанії, які виявлять таке бажання і отримають від лікаря список необхідного. І такі компанії є, але спілкуватися з журналістами не бажають — справа не в рекламі. Їжу зі зрозумілих причин також не приймають. Люди можуть приносити бійцям воду, сік та речі індивідуального вжитку.
♦ Координатор Штабу національного захисту Дніпропетровської області Дар’я БЄЛАЯ особисто відвідала кожного пораненого. «Нещодавно мережею поширилася паніка, нібито поранені учасники АТО нічим не забезпечені, навіть білизною та водою. Мене дуже це обурило, і я вирішила особисто поспілкуватися з кожним бійцем, довідатися про його стан і з’ясувати найменші потреби», — розповідає Дар’я. Самі пацієнти на нестачу їжі чи ліків не скаржаться, мовляв, усе є. Іноді просять книжки.
«Обслуговуванням я задоволений на всі сто, — зазначає один із бійців. — До нас всі добре ставляться — від професора до санітарки». Окремо координатор штабу просить поранених надавати свої особисті реквізити для допомоги.
«Насправді є дуже багато людей, які хочуть допомогти, чим зможуть. Про астрономічні суми не йдеться, але таку можливість необхідно забезпечити. Ми свідомо не співпрацюємо з жодними фондами, лише з особистими картками поранених або їхніх близьких», — зазначає Дар’я Бєлая. Але номери карток не афішуються — щоб не ставити поранених бійців у незручне становище й не робити з цього якихось піар-кампаній. Утім, на матеріальну допомогу погоджуються не всі. Є охочі відвідувати поранених, але моральну підтримку бажано надавати лише не особисто — бійцям потрібен спокій та відпочинок.
♦ Небайдужі люди тим часом бігають до лікарні. Хтось хоче відпроситися з роботи, щоб організовано прийти здавати кров, хтось запитує, що треба докупити: «Може, морозива? На вулиці ж така спека!», «Книжку Стругацьких? Будемо шукати!»
♦ Попри свій стан, поранені бійці привітні, раді знайомству, а іноді й охочі поговорити. Один із поранених учасників АТО Олексій розповідає: «Я сам із Дніпропетровська. Спочатку стояв на блокпостах, потім записався до батальйону «Донбас». Ми пройшли так званий курс молодого бійця і згодом нас направили до Маріуполя, де пробули п’ять днів. Потім ми потрапили до Великої Новосілки. Приємного взагалі мало: коли відкрили штаб Партії регіонів, знайшли там чимало агітаційних листівок (неважко зрозуміти, якого характеру). До того ж, є певна частина істерично налаштованого населення — мовляв, «Чого ви сюди приїхали?», «Ми не за це голосували!» тощо. Але є й нормальне населення, яке адекватно до нас ставилось. Та питання Росії як такої там не стоїть; їхню позицію, скоріш, можна висловити так: «Не чіпайте нас, ми хочемо самі в усьому розібратися.» Не можу не сказати про величезний вплив інформаційного фронту. Після перестрілки не можу позбутися відчуття, що на нас чекали. І працювали при цьому дуже професійно. А наша, мабуть, найбільша проблема — це нестача скоординованості». Олексій має кульове поранення у череп, але лікарі обіцяють зробити йому красиве вухо. А декого взагалі витягли з того світу і зараз продовжують боротися за їхні життя.
Тим часом заступник губернатора Дніпропетровської області Борис Філатов оголосив про створення Фонду допомоги захисникам України, який надаватиме матеріальну підтримку пораненим і сім’ям загиблих. Фонд функціонуватиме й після завершення антитерористичної операціі. «Кількість загиблих і поранених постійно збільшується. Зараз ми обробляємо всю інформацію, і після того, як будемо готові до перших виплат, почнемо їх здійснювати. Ми хочемо, щоб у роботі фонду взяла участь громадськість, зробивши його діяльність відкритою і прозорою, — сказав під час прес-конференції Борис Філатов. «Мета фонду в ході проведення АТО — надати благодійну допомогу в розмірі одного мільйона гривень сім’ям загиблих і максимально допомагати в лікуванні поранених», — підсумувала директор фонду Тетяна Кривошеєва.
