Мудрований аудит

Залишити сильні, перспективні та інноваційні заклади, відсіявши слабких, які лише імітують наукову діяльність, відбираючи частину державного бюджету, — про таке завдання для української науки уряд часто говорить останні два роки. Зокрема, після бурхливих протестів вчених у 2015—2016 роках, коли держава урізала науковий бюджет до 0,3% ВВП. Нещодавно Кабмін затвердив новий порядок державної атестації наукових установ. Науковий аудит має «просіяти» усі заклади, котрі працюють у сфері науки та підпорядковуються державним органам. Оцінювати результати діяльності мають не міністерства та керівники академій наук, а незалежні експертні групи. Неефективні установи будуть реорганізовувати чи ліквідовувати, а лідери отримають більше фінансування.

Здавалося б, це є маленькою перемогою реформи науки. Однак частина вчених вважає це новою проблемою. Наприклад, якщо перевірку проводитимуть наближені до чиновників експерти, залишаючи «своїх» і витісняючи «неугодних». Хтось побоюється, що нова атестація стане додатковим навантаженням на заклади та внесе плутанину, оскільки з 2015 року Національна академія наук розробила свою методику оцінювання ефективності діяльності наукових установ, котра з 2017 року стала обов’язковою. Також є занепокоєння, що нова атестація стане формальним приводом, щоб максимально скоротити кількість закладів при НАН України, про що не один раз казали в Кабміні.

ЛІДЕРИ ТА АУТСАЙДЕРИ

Поки обговорення між науковцями базується на припущеннях і власних відчуттях. А все тому, що у тексті урядової постанови не прописано, хто ж здійснюватиме перевірку та за якою методикою проводитимуть оцінювання.

«Новий алгоритм атестації дозволить сформувати прозору та об’єктивну систему оцінювання наукових установ — незалежно від сфер їх підпорядкування. Вона покликана мінімізувати конфлікт інтересів і забезпечити певну єдність підходів до такого оцінювання. Наступним кроком стане встановлення залежності обсягів бюджетного фінансування державних установ відповідно до результатів їхньої атестації. Наразі це одне з ключових питань у побудові нової системи фінансування науки», — цитує прес-служба Міністерства освіти і науки директора департаменту науково-технічного розвитку МОН Дмитра ЧЕБЕРКУСА.

Саме МОН відповідає за наповнення постанови якісним змістом і підготовку методики та критеріїв оцінювання. За словами Дмитра Чеберкуса, під час оцінювання обов’язково враховуватимуть рівень кваліфікації наукових працівників, міжнародне співробітництво, практичну цінність результатів для держави, наукометричні та фінансово-економічні показники, а також матеріально-технічну базу.

Атестацію проводитимуть, як і зараз, раз на п’ять років, комісія працюватиме у закладі протягом 45 днів. За підсумками оцінювання наукові установи класифікуватимуть на чотири групи, а саме: наукові установи-лідери, стабільні наукові установи, які можуть бути провідними за певними напрямками наукових досліджень, наукові установи, унікальні у певній галузі, але з невисоким рівнем розвитку потенціалу, і наукові установи, для яких наукова, науково-технічна або інноваційна діяльність перестали бути основними, які не є унікальними у відповідній галузі й втратили перспективи розвитку. Саме заклади останньої категорії протягом року мають реорганізувати або ліквідувати.

«ВАЖЛИВО, ЩОБ АТЕСТАЦІЯ СТАЛА ПРИВОДОМ ДЛЯ ПЕРЕРОЗПОДІЛУ КОШТІВ»

Науковців здивувало, що урядову постанову прийняли тишком-нишком. Ніхто не знав про її розробку та винесення на розгляд уряду. Тепер вчені планують активно включатися у процес підготовки нормативних актів до постанови. 

«Аудит української науки дуже важливий. Має бути проведена незалежна експертиза наукової діяльності наукових установ, треба розібратися, яка є інфраструктура, які результати наукової діяльності. Але все залежить від того, як саме цей аудит буде проводитися, — коментує «Дню» Юлія БЕЗВЕРШЕНКО, заступник голови Ради молодих вчених НАН України, кандидат фізико-математичних наук. — Урядова постанова доволі рамкова, по ній можна сказати, що починається оновлення системи державної атестації. Там вказано, що методику та критерії оцінювання розробить МОН. Міністерство обіцяє залучити  лідерів наукової сфери, громадськість тощо. Від цього наповнення залежатиме все: механізми уникнення конфлікту інтересів, те, як формуватимуться самі комісії, як оцінюватимуть і за якими критеріями. Ми будемо намагатися потрапити у робочу групу МОН з цього питання».

Між іншим, як нагадує Юлія Безвершенко, за законом про наукову та науково-технічну діяльність повинна бути створена Національна рада України з питань розвитку науки і технологій, одна з функцій якої — якраз розробка засад атестації наукових установ. «Наразі обрано 24 члени наукового комітету цієї ради, але досі Кабмін їх не затвердив. А це люди, які мали б сформувати засади атестації, — продовжує заступник голови Ради молодих вчених НАН України. — Для нас поява постанови щодо атестації стала несподіванкою. Виявилося, що її винесли на обговорення ще минулого літа. І коли досі незатверджений склад наукового комітету, проте затверджується постанова, порушується логіка реформи».

Юлія Безвершенко зауважує, що сама атестація — це добре, але важливо, щоб після неї були організаційні рішення. «Уряд весь час декларує: от давайте ліквідовувати чи реорганізовувати наукові установи. Але неправильно говорити тільки про негативні результати. Якщо ми провели оцінювання і бачимо, що десь науки немає, можливо, справді варто ліквідувати такий заклад. Але якщо ми бачимо потужні наукові центри, де за результатами оцінювання  видно сильний потенціал і міжнародну пізнаваність, давайте туди направляти додаткове фінансування, — акцентує Юлія. — Важливо, щоб результати атестації дійсно стали приводом для перерозподілу коштів. Без такого налаштування якісної системи експертиз не буде логічного фіналу. Зараз цього немає».