Музики — попереду політиків

«Сделали свою помаранчевую революцию — и сидели бы дома!» — такими словами зустріли автобус із лучанами на російсько-естонському кордоні. А ось у Естонії делегацію з обласного центру Волині, яку очолював перший заступник міського голови Святослав Кравчук, сприймали з особливою повагою: після відомих «помаранчевих» подій у Прибалтиці престижно бути українцем. Про це лучанам повідали наші одноплемінники, яких життя закинуло у цю маленьку державу. Здебільшого це колишні військові. Символічно, що старше покоління української діаспори і не намагається вже вивчити естонську мову, проте більш-менш пам’ятає українську (хоча ще діляться між собою на східняків та західняків...). А вже їхні діти й онуки володіють естонською, вивчають англійську, а українцями залишаються у душі.

Лучани побували у другому за величиною в Естонії місті Тарту, де не тільки мали налагодити співробітництво на рівні місцевої влади, а й узяти участь у Днях України, які організувала українська діаспора. У Тарту мешкає виходець із Волині Микола Стасюк, який разом з Олегом Нестеренком, єдиним депутатом слов’янського походження у міській раді Тарту, створили українське культурне товариство «Промінь». Уявіть тільки, що на Дні України прибули наші одноплемінники з різних куточків Естонії. Як зворушливо старалися вони згадати материнську мову, народні пісні... Святковий концерт відбувався у малому залі театру «Ванемуйне». У виступах естонських українців відчувалася ностальгія за історичною батьківщиною. Тож ансамбль народного танцю «Волиняночка» Луцького народного дому «Просвіта» та вокального квартету «Акорд» були сприйняті на «ура». Тартуська публіка, звісно, не обділена культурними подіями, але після кожного виступу лучан влаштовувала справжні овації. Як зазначив після концерту український консул Віталій Максименко, він ще раз переконався, наскільки важливо підтримувати зв’язки між українцями, які проживають на історичній батьківщині та за кордоном. А за посередництвом таких культурних зустрічей реально налагодити більш тісне співробітництво й у інших сферах, що й спробувала зробити наша делегація.

Тарту — центр південної Естонії. Найбільшою його гордістю є Тартуський університет, заснований ще у 1632 році шведським королем Густавом II Адольфом, котрий фактично формує імідж міста як університетської столиці держави. Одна п’ята частина населення Тарту — студенти, тут знаходиться міністерство освіти Естонії, а неофіційним символом міста є скульптура студентів, які завмерли у поцілунку. І стоїть вона навпроти ратуші — центру міського управління. Віце-мер Георг Ахер почав презентацію міста для луцької делегації теж із розповіді про Тартуський університет. Добробут Тарту значною мірою опирається на туризм. Вже нині місто запитуване туристами з різних країн світу. Цікаво, що крім офіційної символіки Тарту має й офіційно зареєстрований логотип та девіз «Місто гарних ідей», які використовуються для представлення Тарту у якості туристичного об’єкта. Поїздка до Естонії підтвердила на практиці відоме прислів’я: «Музики завжди йдуть попереду політиків». Взаємне приємне враження від зустрічі представників керівної ланки Тарту і Луцька, вдалий початок культурного співробітництва, очевидна двостороння зацікавленість у поглибленні зв’язків на рівні територіальних громад — це наріжний камінь, на якому цілком реально збудувати міцну співпрацю та взаємообмін досвідом в усіх сферах життєдіяльності міст.