«На краю держави»

«На краю держави» — новий документальний фільм про нелегальне вуглевидобування на Донбасі. Фільм доступний в Інтернеті, і за тиждень зібрав на YouTube майже 20 тис. переглядів. Автори — відомі донецькі блоггери Денис Казанський (Frankensstein) та Юрій Орк (Донецький Орк).

Тема хвороблива і брудна — копанки, нелегальні шахти. Зйомки проходили в селищі Північне біля міста Сніжне Донецької області. Робота аматорська, все знято на цифровий фотоапарат і оброблено у звичайній програмі відеомонтажу. Сам Казанський в своїй авторській колонці визнає: «Якість, звичайно, кульгає, але наша головна мета — передати інформацію.» Дійсно, «На краю держави» — швидше репортаж про агонію маленького тихого села, ніж повноцінний документальний фільм.

«На краю держави» — відеоекскурсія по грандіозних руїнах Північного, організована місцевими мешканцями. Люди похилого віку, жінки, колишні шахтарі розповідають про беззаконня влади, міліції та місцевих авторитетів, показують будівлі, що просідають через копанки. Єдина людина, яку вдалося «застукати» за нелегальним промислом, сховалася під капюшоном і відмовилася відповідати на питання.

У фільмі немає коментарів влади і власників нелегальних шахт. Денис КАЗАНСЬКИЙ пояснив «Дню» це так: «Ми проводили зйомки у вихідний день, коли з представників влади на місці нікого не було. Можна, звичайно, зробити це для дотримання стандартів журналістики, але ми знаємо наперед, яка відповідь на нас чекає. Копанки — тема для тривалого дослідження, ми продовжуємо займатися цим, думатимемо і з приводу розмови з владою».

Шахтарі «На краю держави» ще не оцінили. Перший заступник голови Незалежної профспілки гірників України Анатолій АКІМОЧКІН зізнається: «Вже стільки було сказано на цю тему, стільки фільмів знято! Багато років проблему копанок мало хто визнавав, і важливо те, що тут її знову порушують. Люди, які працюють на незаконному вуглевидобуванні, не захищені соціально, їхньої безпеки ніхто не гарантує. Попередні фільми мали певний резонанс, але через якийсь період часу нелегальні шахти знову з’являлися. Втім, будь-яка інформація змушує замислитися і, можливо, ті, хто зобов’язаний це вирішувати, все-таки почнуть займатися проблемою».

Але «правителі» доки мовчать: «Влада не реагує навіть на офіційні звернення, на фільми — й поготів. Люди скаржаться чиновникам на будівництво нелегальних шахт, а ті посилають їх по колу: прокуратура, міліція, райадміністрація», — ділиться Денис Казанський.

А ось відповідь громадськості досить дивна: велика частина коментарів в Інтернеті — суперечка між Сходом і Заходом, хто ж все-таки винний, що і влада нам не в радість, і копають гидоту...

«На краю держави» показав: наша хата не з краю, люди відкрито говорять про проблеми всієї країни. Але поки ми сперечаємося і звинувачуємо, нові пірати — анонімні господарі копанок продовжують красти українське вугілля.

«Вважаю, такі сюжети повинні мати місце. Вони не вирішать проблему, але хоч би змусять звернути на неї увагу. Проблема копанок — це лише верхівка айсбергу. Купка мешканців вмираючого селища намагається піти проти величезної корумпованої машини — безнадійний сценарій. Можна порівняти це з хворобою, коли ми посилено намагаємося ліквідовувати симптоми, ігноруючи саму причину її виникнення. Проте симптоми необхідно констатувати і головним в цьому помічником є подібні сюжети, статті тощо. Проблема, в тому чи іншому масштабі, існує, поки ми про неї говоримо. Чим більше буде подібного матеріалу, спрямованого на виявлення симптомів захворювання нашої системи управління, тим гостріше стане питання зцілення в головах українців», — упевнений МІХАЛИЧ, художник, Донецьк — Київ.