«На політику ми впливу не маємо»

Міжнародна організація «Червоний Хрест» — одна із небагатьох, якій вдається працювати на будь-яких територіях та забезпечувати населення гуманітарною допомогою, не зважаючи на збройні конфлікти. Представники організації на місцях часто стикають з утисками та перепонами під час роботи, хоча перебувають під захистом міжнародного права.

Про те, як працюється представникам Червоного Хреста на Донбасі та в анексованому Криму, ми поспілкувалися з головою відділу співробітництва з Червоним Хрестом України Міжнародного комітету Червоного Хреста Рафаелло Мюллером.

— Щодо гуманітарного конвою з Росії. Наскільки нам відомо, Червоний Хрест відмовився його супроводжувати...

— Міжнародний комітет Червоного Хреста нікому не відмовляє, але ставить свої умови. Якщо ми супроводжуємо гуманітарний вантаж, то повинні напевне знати, що саме веземо, повністю перевірити його самостійно. Також важливо отримати гарантії безпечного доступу до вантажу, гарантії безпеки протягом шляху, мати можливість визначити, хто отримуватиме цю допомогу і розподілити її. В останній момент сторона, яка надавала вантаж, вирішила зробити все по-своєму, тому ця справа вийшла з нашої компетенції.

— Вміст вантажу, який потрапив в Україну з боку Росії, можна назва гуманітарним?

— Повного огляду багажу ми не робили. Перевірили 34 вантажівки, і з ними все було гаразд. Питань до вантажу у нас не виникло, проблема була у процедурних моментах, яких нам не дали дотриматися. Також йшлося про те, що ми мали відкрити гуманітарний коридор. Але це питання не таке просте як здається. Ми маємо поспілкуватися з усіма сторонами, отримати від них дозвіл. Гуманітарний коридор передбачає безпеку, яку ми не могли гарантувати у цьому випадку.

— Хоча Червоний Хрест повноцінно функціонує на території Донецької та Луганської областей, траплялися випадки, коли представники організації зазнавали нападів. Чи безпечно зараз представникам місії перебувати там?

— Такі випадки під час конфліктів трапляються часто. Завжди будуть люди, яким не відомо, хто такі представники Червоного Хреста, чим ми займаємося, що ставимо собі за мету. Ці люди не розуміють, що таке гуманітарна робота. Тому ми заздалегідь намагаємося проінформувати всіх: хто ми, чим займаємося, коли і де працюватимемо. Тільки у таких випадках ми можемо бути більш-менш впевненими, що нас не атакуватимуть, а навіть захищатимуть за потреби. Це один із принципів гуманітарного права — захищати людей, які не беруть участь у бойових діях.

— Як Червоний Хрест відреагував на «парад полонених» у Донецьку?

— Для того, щоб люди могли дотримуватися закону, передусім, вони мають його знати. До того, що ми побачили, можуть спонукати різні причини. Серед них і незнання того, як варто чинити у ситуаціях з полоненими. Зараз наше основне завдання — поспілкуватися з усіма учасниками конфлікту, роз’яснити їм норми права та обмеження, зокрема під час конфліктів. Щодо порушень, ми будемо спілкуватися зі сторонами конфіденційно з кожного питання, не виносячи обговорення на публіку. Наша мета — не розповідати, хто поганий, а хто хороший, а вирішувати питання.

— Експерти кажуть, що в зоні АТО існує так звана територія «сірого права». Там де факто не діють ні закони України, ні міжнародне законодавство. Як діяти у такій ситуації?

— Існує простий принцип — необхідно поважати людину. Із законами мають справу юристи. А люди мають поважати людей і поважати завжди, а не вибірково. Звісно, без смертей на війні не обійтися. Але воюють військові, а мирні жителі не мусять від цього страждати. Їх потрібно захищати, з ними не можна проводити жодних дій, що суперечать нормальному людському ставленню. Це стосується і полонених та поранених. Для збереження правового поля головне — поважати людське життя.

— Коли Росія анексувала Крим, українська служба Червоного Хреста була фактично захоплена російською. Яка офіційна позиція організації щодо цього випадку?

— У цій ситуації зіграла роль політика, а на політику ми впливу не маємо. Наша організація має залишатися нейтральною, незалежною та неупередженою. Нині мова про те, що на території Криму — представники одного чи іншого національного товариства. У Криму продовжує існувати Червоний Хрест. Головне — він продовжує роботу і допомагає людям, які цього потребують. Інші моменти перебувають у компетенції держав.

—  За якими напрямками Червоний Хрест зараз надає допомогу Україні?

— Міжнародний Комітет Червоного Хреста у взаємодії з Товариством Червоного Хреста України здійснювали медичну допомогу у районах військових дій, надавали допомогу у лікуванні поранених. Де було потрібно, ми забезпечували людей лікарськими засобами та продуктами. Також ми надаємо переселенцям їжу та одяг. Крім цього, наша організації надавала допомогу у ремонті водопостачання на звільнених територіях, зокрема у Слов’янську. Зараз ми оцінюємо фронт робіт у Донецьку та Луганську. Також ми відвідуємо полонених. Звісно, не до всіх нам дають доступ, але ми намагаємося за можливістю оцінити ситуацію з утриманням у полоні та надати свої рекомендації сторонам конфлікту.

ДОВІДКА «Дня»

Рафаелло Мюллер з 1995 року працював делегатом у Руанді й Танзанії. Очолював делегації в Україні, Росії, Пакистані, Узбекистані, Киргизстані. Був координатором по роботі з Центральною Азією, а з лютого 2014 року працює координатором по роботі з Україною.