На Тернопільщині пройшли ІХ Всеукраїнські чайковські читання

У місті Бережани на Тернопільщині пройшли ІХ Всеукраїнські чайковські читання, присвячені 160-річчю від дня народження письменника, адвоката, громадсько-культурного діяча Андрія Чайковського та 130-річчю з дня народження вченого-математика Миколи Чайковського

… Андрій Чайковський народився у місті Самборі на Львівщині, частину свого активного життя провів у колись повітовому місті Бережани на Тернопільщині, завершив свій трудовий і життєвий шлях у Коломиї на Івано-Франківщині, де й похований на місцевому цвинтарі, де про нього донині пам’ятають вдячні коломийчани.  У Національному музеї народного мистецтва і побуту Гуцульщини та Покуття є спеціальна кімната, присвячена його пам’яті, і особливу увагу там привертає фотографія його похорону: тисячі людей з різних куточків Галичини ідуть за могилою адвоката, який відстоював їхні інтереси, адвоката, який був справді народним і якого вважали моральним авторитетом. Кажуть, що донині такого людного похорону в Коломиї ще не було…

Там, де  побував Андрій Чайковський, залишились лише добрі спогади про нього і про його родину. Напередодні його 160-річчя та 130-річчя його сина – математика у Бережанах, де він тривалий час живі і працював, пройшли «чайковські читання», на які з’їхалися науковці зі Львова. Івано-Франківська, Тернопільщини  щоб  нагадати сучасникам про цю видатну постать.       

«Один з найважливіших періодів життя Андрія Чайковського проминув в Бережанах куди він приїхав з родиною в 1886 року як помічник місцевого адвоката, працювати в адвокатській канцелярії Леона Мадейського, а за чотири роки відкрив власну адвокатську контору і прожив в Бережанах до 1914 року, - розповідає кандидат історичних наук завідувач науково методичного відділу наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. Івана Франка займається громадсько-політичною діяльністю Андрія Чайковського Олександр Седлер. -  Андрій Чайковський був одним з провідних діячів українського національного руху на Бережанщині, керівником багатьох місцевих бережанських товариств: «Просвіта» , місцевої філії товариства «Сокіл», бережанського музичного товариства «Боян» , кредитового товариства «Надія». Він також був одним з організаторів українських націонал-демократів, колишніх народовців, займався організацією виборчих кампаній до Галицького Сейму та Австрійської Ради…Він завжди був послідовник українцем, націонал-демократом , був опонентом місцевим полякам і місцевим русофілам або москвофілам. Живучи в Бережанах, він співпрацював з багатьма відомими діячами, залишив помітний слід в історії міста. Андрій Чайковський належав до того покоління, яке змінило Галичину в її відродженні. У Бережанах народились його діти, які згодом навчались в місцевій гімназії, у Львівському університеті та інших навчальних закладах. Ця родина була однією з найбільш свідомих як в національній, так і в суспільно- громадській активності. Дружина Наталія  теж займалася громадською роботою, що було рідкісним явищем на цей час. Зокрема, вона була головою жіночого українського  товариства «Бережани». Старший син Микола став професором математики, син Богдан – адвокатом і теж, як батько. Активно займався громадською роботою».

Саме  у Бережанах Андрій Чайковський розпочав свою письменницьку діяльність. На початку 90-х років він почав писати свої спогади про перебування в Боснії під час військової служби і поступово втягнувся в літературну діяльність. До письменницької  діяльності він прийшов через публіцистику і мемуаристику. Його мемуари отримали позитивну оцінку Івана Франка. Великий Каменяр заохочував молодого автора до писання. Інший відомий тогочасний письменник Осип Маковей згодом зазначав: «Загалом сі «Спомини» подобалися публіці і авторові додали віри в себе; в них він спробував своє перо і поборовся з першими перепонами, які стрічає кождий письменник, коли виступає на літературній ниві... Вже в сих «Споминах» зазначилася виразно головна черта письменського таланту Чайковського: єго дар оповідача. Він оповідає так, як у товаристві добрих знайомих, не спиняючись на «тонкостях», а рисуючи з замахом головними чертами».
Перші публіцистичні т вори Андрія Чайковського друкувались а газеті «Діло»,  пізніше він звернувся до теми спогадів  і художньої прози. Виходять друком нариси, оповідання, гуморески, повісті: «Вуйко» (1895), «Образ гонору» (1895), «Олюнька» (1895), «Бразілійський гаразд» (1896), «В чужім гнізді» (1896), «Серенада в навечеріє св. Войцеха» (1896), «Моя перша любов» (1896), «Курателя» (1897), «Рекрут» (1897). Дуже схвальні спогади отримала  повість «Олюнька», яка побудована на реальних подіях. Це були фактично спогади з дитинства.

… На «чайковських читаннях» у Бережанах прозвучало багато цікавих доповідей і наукових розвідок про цю непересічну постать:  доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету  ім. Івана Франка Михайло Гнатюк виголосив доповідь «Іван Франко та Андрій Чайковський: два етапи у розвитку української історичної прози», про балканські оповіді Андрія Чайковського, їхні антиімперські та антивоєнні аспекти розповів доктор історичних наук, професор, президент наукової фундації ім. Андрія Чайковсьокго Богдан Якимович, окремі доповіді  були присвячені його адвокатській діяльності, суспільно-політичній,  впливу родини Чайковських на загальне культурне тло тодішньої Галичини, з якими виступали тернопільські краєзнавці та науковці Степан Костюк, Ліля Зінчук,  Микола Проців,  Олена Лугова, Ярослав Дзісяк, Галина Процик, гості з Івано-Франківська та Львова.

В кінці цього заходу відбулася презентація слайд-фільму «Андрій Чайковський: портрет на тлі Бережан», також у залі, де він відбувався,  експонувались книжкова виставка «Прижиттєві видання  Андрія Чайковського» і книжково-ілюстративна виставка «Микола Чайковський» із фондів  Бережанського музею книги.

Микола Чайкоський з дружиною Наталею та дітьми Катериною і Юрком